Прикарпатський національний університет і Варшавський університет планують наприкінці липня почати роботи з консервації колишньої астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван у Івано-Франківській області.
Про це заявив ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда на парламентській асамблеї України й Польщі в Яремче в суботу, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
За його словами, під час консервації протягом року зроблять дах і створять умови для підсушування об'єкта.
На ці роботи Міністерство культури й національної спадщини Польщі, Варшавський і Прикарпатський університети виділили $100 тис.
 |
| Обсерваторія на Попі Івані після відкриття в 1938 році. Знято з тодішнього чехословацького боку кордону, який проходив Чорногірським хребтом. Фото: shopopaloshow.livejournal.com |
Це - перший етап спільного польсько-українського проекту з відновлення обсерваторії як науково-дослідного центру для вчених і студентів двох університетів і привабливого туристичного об'єкта.
Піп Іван Чорногірський - друга після Говерли за висотою гора в Україні. Вона знаходиться на протилежному від Говерли кінці високогірного масиву Чорногора і має висоту 2028 м. Обсерваторія розташована на самій вершині.
 |
| Знято у 2002 році приблизно з того ж місця. Зараз кордон по Чорногорі розділяє не Чехословаччину й Польщу, а Закарпаття та Івано-Франківщину. Фото: Павло Солодько |
Для реалізації проекту університети збираються залучити грантові кошти в рамках програм транскордонної співпраці Європейського Союзу.
Загальна вартість проекту $2 млн.
Відновити обсерваторію планують до 28 липня 2015 року.
 |
| Мідний купол телескопу розкривався автоматично. 1938-40 рр. |
Як відомо, астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп Іван, яку в туристичній спільноті ще називають Білий Слон, розташована на висоті більше 2 км над рівнем моря.
Після Першої світової війни в Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, оскільки розташована у великому місті Варшавська втрачала здатність для астрономічних досліджень.
 |
| Обсерваторію називають "Білим Слоном" через те, що взимку буревії обліплюють стіни будівлі снігом і льодом. Фото: poetryclub.com.ua |
У 1935-му затвердили проект будівництва метеорологічної обсерваторії в Карпатах, на горі Піп Іван, а влітку 1936 року почалася його реалізація.
Обсерваторію будували переважно з каменю-піщаника, будматеріали з залізничної станції Ворохта (70 км) підвозили кіньми й несли на руках або спині місцеві гуцули.
 |
| Фото: carpathiansoutdoors.blogspot.com |
Стіни обсерваторії мають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху й 1 м - на рівні верхніх поверхів.
Споруда має 2 поверхи зі східного (івано-франківського) й 5 поверхів - із західного (закарпатського) боку.
 |
| Залишки вікон. Це і наступні фото: Павло Солодько ("Історична Правда") |
Її дах був покритий мідними аркушами. З південної сторони була ротонда, на якій розміщувався телескоп. Мідний купол телескопу розкривався автоматично.
У будівлі було 43 кімнати, включаючи конференц-залу, житлові приміщення, їдальню, кабінети, акумуляторну станцію й котельню в підвалі.
 |
| Приміщення другого поверху. Знято з ротонди колишнього телескопу |
Обсерваторію врочисто відкрили 29 липня 1938 року. Польські вчені зібрали значну кількість астрономічного матеріалу, який пізніше загинув у пожежі під час Варшавського повстання 1944-го.
Після приєднання Галичини до Української РСР на Піп Іван вирушила експедиція Академії наук України. 31 грудня 1939-го перший академік-астроном АН УРСР Олександр Орлов піднявся до обсерваторії.
 |
| Загальний вигляд обсерваторії з Чорногірського хребта (з півночі) |
Учений з’ясував, що з будівлі вивезене найцінніше обладнання: п’ять лінз великого діаметра, дві лінзи меншого діаметра, два мікрометри та два хронометри.
Ці предмети потрапили в листопаді 1939 року до Будапештської астрономічної обсерваторії, а під кінець війни — до Відня, звідки повернулися до Польщі в перші повоєнні роки, пише "Дзеркало тижня". Трилінзовий об'єктив зараз знаходиться у Силезському планетарії (Катовіце).
 |
| Висота 2028 метрів робить обсерваторію найвищим в Україні місцем, де жили і працювали люди |
На основі звіту Орлова президія АН УРСР постановила: Карпатську астрономічну обсерваторію (саме таку назву отримала споруда на горі Піп Іван) передати до складу АН УРСР (відповідно до постанови уряду УРСР від 2 січня 1940 року).
Директором Карпатської обсерваторії був призначений академік Олександр Орлов.
 |
| Вигляд з ротонди на північ. Ліворуч видно Чорногірський хребет |
До червня 1941 року українські вчені ще проводили на Чорногорі метеорологічні дослідження. Потім розпочалася німецько-радянська війна - і споруду на Попі Івані зайняли угорські війська. Місцеві мешканці, які доклали безліч зусиль до того, щоб збудувати споруду, так само активно її розібрали.
 |
| Чан для сироваріння на одній із полонин під Чорногорою, нібито зроблений з мідного листа даху обсерваторії. Фото: Геннадій Самолюк |
Повідомлялося, що німці вивезли металеві частини астрографа до Львова. Зараз вони зберігаються у приміщенні фізичного факультету Львівського національного університету імені Франка.
З 1940-х років приміщення стоїть без даху і металевих частин. Більшість дерев'яних перекриттів провалилися під впливом високогірних погодних умов, але фундаменти й кам'яні стіни будівлі міцні і досі знаходяться у задовільному стані.
 |
| Обсерваторія зі східного боку. Зверніть увагу, праворуч видно вантажівку ГАЗ-66 - вона піднялася сюди старою дорогою від присілку Явірник у долині Черемошу. Тож доставити будівельні матеріали для реставрації буде значно легше, ніж у 1930-их |
З 1996 року тривають українсько-польські переговори щодо відновлення і реконструкції "Білого Слона", з різними призначеннями відновленої споруди - від наукового до туристично-рекреаційного.
Історична Правда
Редакція