Українська правда
Історична правда

Екскурсія Природознавчим музеєм у Львові. ФОТО

30.10.2012 _ Павло Солодько
Версія для друку Коментарі 2

Державний природничий музей у Львові 20 років був на ремонті, тому він не має ще експозиції. Зате може почати щось абсолютно нове - колекція дозволяє. На момент закриття він був найбільш відвідуваним музеєм Львова - міста музеїв.

1 листопада відбудеться фінальний етап проекту Фонду Ріната Ахметова "Динамічний Музей". В цей день визначиться, хто з п'яти українських музеїв, які стали фіналістами конкурсу, отримає грант у розмірі 10 млн гривень.

"Історична Правда" побувала в кожному з цих музеїв. Ми дізналися, як зараз виглядають експозиції і що музейники планують зробити, якщо виграють грант. Пропонуємо читачам приєднатися до нас.

Сьогодні - екскурсія Державним природознавчим музеєм Національної академії наук України у Львові.

-----------------------------------

Львівський музей відрізняється від інших учасників конкурсу тим, що не має своєї експозиції. Головне приміщення музею, палац XIX сторіччя, було зачинене на капітальний ремонт на зорі Незалежності, ще за УРСР.

Ремонт щойно завершено, але величезні колекції іще не відкриті, переважно лежать у фондосховищах. Це дає шанс зробити абсолютно нову композицію на оновлених площах, будучи не скованим попередніми експозиціями.

Львівський музей не підпорядковується Мінкульту. Це підрозділ Національної академії наук, і разом із Київським, якщо я не помиляюся, є провідним у своїй галузі.

І це музей про історію природи, а не історію історії.

На час закриття, в останні роки горбачовської перебудови у музей ходило 100 тисяч людей щороку. Це найбільший показник у Львові - місті музеїв. Потенціал дуже великий, але експозиція ще готується.

Це за кілька метрів від площі Ринок, на Театральній:

Маєток графа, природознавчий музей

Музей відкритий у Львові в 1870 році на базі колекції мецената-природознавця, графа Володимира Дідушицького. В XIX-му сторіччі отримував перші місця на європейських виставках і вважався закладом рівня Британського музею.

Розташований у колишньому палаці Дідушицьких - магістратській будівлі XVIII сторіччя, у XIX-му перебудованій у стилі класицизму. В 1940 році музей увійшов до складу Академії наук, після чого значно поповнив свою колекцію.

 

Головними напрямками діяльності музей вважає поповнення і збереження фондів, їхнє наукове опрацювання, вивчення біологічної різноманітності флори і фауни Заходу країни, розроблення наукових основ природничої музеології, популяризаторську та просвітницьку роботу.

У фондах музею зберігаються унікальні експонати - від палеозоологічних колекцій до чудово збережених колекцій земноводних, птахів і тварин XIX сторіччя (опудала, тушки, яйця тощо). Наукова бібліотека музею нараховує близько 70 тисяч томів природничної літератури, починаючи з XVI ст.

Оскілкьки головний вхід було зачинено, ми пішли у фондосховища на вулицю Судову. Орнітолог Наталія Дзюбенко, к.б.н., старший науковий співробітник, головний зберігач фондів показала, що є в музеї:

Офіс Наталії

Фондосховища - тут лежать окаменілості, метеорити тощо:

 

Метеорити:

 

Польська етикетка про метеорит з міста Пултуск на Віслі:

Знайдено 1868 року

Комахи у бурштині:

 "Бурштин нас не цікавить. Нас цікавить істота всередині каменя"

Етикетка УРСР:

 

Опис акулячого зуба - колись такі плавали на Тернопільщині:

 

Скаменілі молюски:

 

Окремі зібрання по рослинам.

Напис латиною: "Гербарій публічного музею природної історії Національної академії наук України"

Фонди в колекції мохових:

 

Ось так зберігається:

 

Фондосховища гігантські, й це тільки невеличка група рослин:

 

Зберігач гербарію несудинних рослин Тамара Кулик показує картотеку:

 

Так зберігається гербарій:

Ще польська етикетка

Докембрійський період у фондосховищах:

 

Ми зайшли до офісу Наталії, щоб забрати речі й піти в головний корпус. Нас проводжав цей птах:

Змієїд з родини яструбових

Головний корпус - палац графа Дідушицького. Він присвятив життя і чимало грошей, щоб перетворити свій будинок на музей. Колекція Дідушицького визнавалася рівною колекції Британського музею.

 

Наприкінці 1980-х головне приміщення музею було зачинене на капітальний ремонт. Колектив показував фонди вряди-годи.

Тепер реконструкцію завершено, кількість площ збільшено, наразі музей готує нову експозицію, що дозволяє взяти участь у проекті зі свого роду чистої дошки.

"Фактично виросло покоління дітей, яке не було в природничому музеї! - каже головний зберігач. - Але зате в нас є шанс зробити експозицію з нуля, що значно легше, ніж перебудовувати. І над нами не тяжить спадок минулого".

Ми зайшли у внутрішній дворик і в музей. В палац, де жив Дідушицький, власне. Тут зараз монтується нова експозиція.

Одним із експонатів, якими найбільше пишається музей, є перша в Європі повна туша волохатого носорога і мамонт, знайдені в селі Старуня (відоме ще грязевим вулканом) на розробках озокериту у 1907 році. За цінний артефакт ішла війна з краківськими музейниками.

Але експонатів іще нема:

 

Змонтований стенд чи частина чогось більшого:

 

Вагонетка з озокеритових розробок.  Покажуть, як у землі знайшли артефакт із десятків тисяч років тому:

 

Нас зустрічає Андрій Бокотей, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу біотичного та ландшафтного різноманіття. Музейник.

Експозиція називається "Мандрівка в минуле". Для її організації вичистили спецфонд, колектив згодився посидіти без надбавок.

Разом із колегами Бокотей встановлює перші частини експозиції:

Місце під носорога і мамонта

Разом з Андрієм і Наталією ми йдемо дивитися палац. Значна його частина зараз теж є зібранням фондів:

На старості Дідушицький побудував ліфт

Опорна колона в палаці. Раніше в цих залах жив Дідушицький, потім він створив фонд для обслуговування свого зібрання і передав колекцію Львову.

 

Тепер у відремонтованих залах будуть виставки, бібліотеки, робочі площі тощо.

А потім ми зайшли у фонди, де зберігаються опудала. Всього, що є в Україні, і не тільки:

 

Цих тварин - сотні. Покоління львів'ян, яке тут не було, багато що пропустило, прогулюючи школу не в музеї.

 Лисиці

Шафи ще Дідушицького, добрі меблі:

 Шафи графа Дідушицького досі служать науці

Жоден експонат не торкається іншого:

 "Пташині" фонди

Ось хто співає так красиво:

 

Більшість експонатів граф Дідушицький здобував самотужки в організованих експедиціях:

 Самка снігура, артефакт 1855 року

Птахи Заходу України:

Птахи

Заформалінений пташиний мутант:

Трилапий

Ще птахи:

Два беркути і гриф із характерною шиєю

Інші тварини, все, що є в природі.

 Зайці - всі, які тільки можна знайти в Україні

Міша:

 Більш крупні тварини

У Дідушицького не було зубра, а полювати право мав тільки австрійський цісар. І магнат попросив його уполювати для музею, а цісар попросив один із маєтків графа. Дідушицький віддав. Зараз зубр є символом музею, його залучають до акцій.

 Зубр - символ музею, вартістю з маєток

Фреска, на якій намальовані руїни костелу францисканців, знищеного під час повстань 1848-го. Художник зобразив тодішній вид з вікна:

 Старовинні роги і ще більш старовинна фреска

Я думав, що дикий кіт у Карпатах - вигадка для туристів :) Він є, дуже агресивний і неконтактний звір. Дідушицький уполював їх на опудала кілька:

 Дикий кіт і домашній кореспондент

Тут же є ще один кошмар моїх юнацьких походів у гори - рись:

 Маленька, як кіт - зате які в лапах ховаються пазуриська

І далі, й далі, все більше різних тварин:

Кабан

А це музейний кіт, він живий:

 Кіт (не опудало)

Черепи...

 Череп вовка

Яйця, сотні яєць:

 Яйця. У фондах - іще сотні різних кладок

Так зберігаються комахи:

 

Потім знов усе мале. Метелики:

 

Бабки:

 

Старший науковий співробітник Роман Годунько показує комах:

 

Ще метелики. Сірникових коробків довколі купа - зберігачі фондів комах мають велику потребу в різних коробках, і у зберігача можна знайти добру колекцію, скажімо, коробок від цукерок, ще сторічної давнини.

 

Жуки:

 
 Так зберігаються

Ще одне фондосховище. В кожній із цих шухляд - колекції комах та іншої цікавої фауни:

 

В окремій кімнаті під замком зберігається ще одна колекція - земноводні:

 Ящірки, змії та черепахи

Ящірки:

 

Жаби:


Це теж фонди:

Фонди, фонди, фонди...

 Кістки, черепи та інші речі:


В цих ящиках зберігаються змії:

 В одному ящику - 27 одиниць зберігання

А тут зберігається той самий законсервований в озокериті під селом Старуня волохатий носоріг з плейстоцену:

 Носоріг зі Старуні

Це не експонат, але пам'ятка. Телефон без диску, зв'язок в одну сторону або до комутатора.

 Цей телефон тут, напевно, стоїть з моменту закриття музею на ремонт

Місця мало, тому організатори бояться, що пандусів з поверху на поверх зробити не вдасться. Але знадвору можна встановити ліфт:

 Внутрішній дворик

Шляхтич, який став природознавцем:

 Погруддя засновника колекції

"Класика жанру музею - щось поставлене на полички і підписане, щоб відвідувач знімав інформацію, - каже Наталія Дзюбенко. - А в сучасних природознавчих музеях відвідувач має активно приймати участь в експозиції. Як у виставі. Щоб він думав, що розважається, а сам учився".

Під дахом теж зробили експозиційні площі:

Площі під майбутню експозицію

Ми спускаємося сходами повз ліфт старого графа і виходимо у внутрішній дворик.

Ліфт Дідушицького

Стоїмо перед вхідною брамою.

"Ми хочемо тут замість стандартних квиткових кас організувати свого роду гостьовий центр, щоб людина почувалася не просто "відвідувачем", а бажаним гостем у музеї, - говорить Наталія. - Плюс інфрастуктура для людей з обмеженими можливостями".

"Після пілотної експозиції ми все одно розвиватимемо музей, - додає Андрій. - Незалежно від того, здобудемо грант чи ні. Просто іншими темпами".

Наталія Дзюбенко і Андрій Бокотей 

Проектна заявка в рамках конкурсу “Динамічний музей” передбачає повернення закладу в соціальний і культурний простір у зміненому вигляді. За 20 років світ змінився - з ним змінився і музей.

Відвідувачі мають побачити “живий музей”. Природознавча установа має стати осередком формування екологічної свідомості громадянина, навчити його бачити повноцінну картину світу і взаємозв’язків у ньому.

Планується побудувати пілотну експозицію “Дерево життя” із залученням інтерактивних інформаційних засобів, забезпечити всі необхідні умови для людей з особливими потребами, реорганізувати стрктуру музею, створити громадську організацію для полегшення фандрейзингу тощо.

Наостанок - трохи статистики про Львівський природознавчий музей:

Фонди: майже 500 тис. одиниць зберігання
Експозиційні площі: 1,2 тис. кв.м
Кількість співробітників: 53
Кількість відвідувачів: 100 тисяч за рік (у 1980-х)
Річний бюджет: 3 млн грн

Наступного разу ми підемо на екскурсію до Музею книги і друкарства у Києві.

Фото: Дмитро ЛАРІН

Дивіться також:

Екскурсія Дніпропетровським історичним музеєм. ФОТО

Екскурсія Музеєм Івана Гончара. ФОТО

Екскурсія Донецьким обласним краєзнавчим музеєм. ФОТО

Павло Солодько
Pедактор "Історичної Правди"

Теми: музеї, Львів, наука, екологія



powered by lun.ua
hrim _ 04.11.2012 11:03
Такі музеї мають декілька іпостасей. Вони є фактично навчальними аудиторіями та класами, науковими лабораторіями, знімальними майданчиками тощо. Тому для Львова це подія.
g_oleksiy _ 02.11.2012 11:46
Дякую за гарну статтю. Ще у 86-му переїхав до Львова з Києва, скільки ходив по Театральній, а досі не знав що так стільки цікавого. Як відкриють - треба буде надолужити прогули :)
АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте