Українська правда
Історична правда

Яким має бути Музей Десятинної церкви. ПРОЕКТ

30.11.2012
Версія для друку

ІП знайшла цікавий документ - вимоги до проекту музеєфікації решток Десятинної церкви. "Центральний павільйон має бути одноповерховим, його дах - виступати над поверхнею пагорбу не більше як на 3-5 м. Архітектурні обсяги музею мають гармонійно вписатися в історичні ландшафти..."

У червні 2012 року наукові працівники Національного музею історії України (НМІУ) і Національної академії наук підготували вимоги до проекту Музею історії Десятинної церкви. "Історичній Правді" вдалося отримати цей документ, який фактично є рекомендаціями щодо того, як має виглядати майбутній музей.

Ці рекомендації - фахові й адекватні. Тут нема пропозицій споруджувати на місці, "звідки єсть пішла земля Руська", жодних монументальних споруд чи церков-"новоділів". Навпаки, рекомендується зосередитися на сучасній музеєфікації фундаментів першого кам'яного храму на Русі.

Оскільки донедавна таємничий Музей Десятинної церкви днями заявив про себе широкій публіці конфліктом між науковцями і церковниками (більшість працівників ще не створеного в реалі музею на чолі з директором мають стосунок до УПЦ МП), редакція ІП вирішила опублікувати цей документ повністю.

Вимоги до проекту цікаві ще й тим, що неспеціалісти можуть побачити, як задумується і створюється музей.

Стилістику оригіналу і деякі особливості правопису збережено.

"Затверджую"

Генеральний директор НМІУ

________ С. М. Чайковський

_______  _________ 2012 р.

Вимоги до проекту музейного комплексу

"МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ДЕСЯТИННОЇ ЦЕРКВИ"

Підготували:

М.Стрельник, зав. відділом НМІУ

О.Пукліна, зав. відділом НМІУ.

Ю.Безкоровайна, зав. сектором НМІУ

В.Козюба, наук. співробітник Інституту археології НАН України;

О.Комар, наук. співробітник Інституту археології НАН України

Л.Ганзенко, ст.н співробітник ІМФУ НАН України, канд.. мистецтвознавства.

----------------

Музей історії Десятинної церкви здійснює діяльність за напрямами:

- збереження та популяризація залишків фундаментів храму Х-ХІІІ та ХІХ ст., інших археологічних об'єктів VІІІ – ХІХ ст., пам’яток природи, вікових дерев, що утворюють історичні ландшафти міста і знаходяться на території Старокиївської гори;

- збереження колекцій історичних раритетів, що складають фонди музею та формуються за принципом матеріально-предметної однорідності:

    *будівельні матеріали,

    *монументальна скульптура,

    *мозаїки, фрески,

    *кераміка, емаль,скло, фарфор,

    *метали (у тому числі дорогоцінні),

    *пергамен, вироби зі шкіри та тканин,

    *предмети з кістки та рогу,

    *вироби з дерева та антикварні меблі,

    *олійний живопис,

    *акварелі,графічні матеріали та креслення,

    *фотодокументи;

- розгортання сучасної музейної експозиції (з урахуванням потреб зберігання науково-допоміжних матеріалів та експозиційного обладнання:

     *зліпків, моделей, муляжів, макетів,

     *голограм;засобів інформації;

- роботa видавничого відділу;

- функціонування музейного архіву та бібліотеки;

- забезпечення рекреаційної функції музею;

- забезпечення умов праці наукових співробітників та персоналу музею

Розбудову Музею історії Десятинної церкви планується у межах київського дитинця на території, що має істотно обмежені режими використання.

Існуючі нормативні документи передбачають збереження традиційного характеру середовища, заборону будь-яких ландшафтних перетворень, а також будь-якого капітального будівництва, що може змінити існуючу просторово-планувальну структуру ділянки та порушити ансамблеву цілісність зосереджених тут об’єктів культурної спадщини.

(Межі та режими використання території пам’ятки археології національного значення "Місто Володимира - дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви у м. Києві". Інститут пам’яткоохоронних досліджень, Київ, 2009).

Проведення реставраційно-консерваційних заходів на археологічних рештках, збережених in situ [на місці - ІП] слід виконувати згідно перевірених реставраційних методик. "Проект консерваційно-реставраційних робіт" має бути схвалений Науково-Методичною Реставраційною Радою Міністерства культури і туризму України.

До складання проекту консерваційно-реставраційних заходів - тим більше до практичних реставраційних заходів - мають бути долучені атестовані реставратори та установи, що мають ліцензії на ведення подібних робіт.

Автентичні залишки храму у переважній більшості являють собою нетривкі шари спресованого грунту. Враховуючи досвід реставрації подібних об’єктів, підкреслимо, що важливою умовою їх зберігання є наявність ультрафіолетового освітлення та дотримання стабільного температурного режиму (у діапазоні від 10°С - 20°С) та показників вологості (без дотримання цих вимог існує небезпека ураження грибком). Тому у захисній споруді має бути передбачено встановлення потужних УФ джерел світла.

Архітектурні обсяги музейної споруди (споруд) мають гармонійно вписатися у історичні ландшафти київських схилів, органічно увійти в сформований за віки унікальний культурний простір. Важливою умовою до проекту споруди Музею є забезпечення видового розкриття Андріївської церкви з півдня та південного заходу.

Спорудження захисної конструкції над пам’яткою археології має стати ідейною домінантою проекту та центром архітектурної композиції музейного комплексу.

Центральний павільйон має бути одноповерховим, перекривати контур підкупольного простору Десятинної церкви Х ст., галерей (36м х 30м), а також по периметру конструкції передбачити відступ у 3-4 м для організації екскурсійних маршрутів (загальна площа павільйону 2000 м2).

Конструктивне вирішення приміщення павільйону має забезпечити експонування автентичних залишків храму, що знаходяться in situ на різних рівнях залягання від (1.8 м до7 м). Дах павільйону може виступати над поверхнею пагорбу не більше як на 3-5 м.

Конструкція має бути розрахована лише на утримання легкої захисної світлопроникної покрівлі, яка забезпечить доступ ультрафіолетових променів до ґрунтових об’єктів. Необхідно передбачити можливість облаштування оглядового майданчика на даху цього павільйону.

Типологія, потужність та глибина залягання фундаментів цієї конструкції визначаються на підставі спеціально виконаних прорахунків, з урахуванням наявних у фундаментах церкви пустот та загрози сповзання схилу. Будь-яким архітектурно-планувальним роботам мають передувати висновки геоморфологічних досліджень Старокиївської гори.

У виборі будівельних матеріалів при споруджені музею слід надавати перевагу екологічним природним матеріалам (природний камінь-пісковик) у поєднанні з штучно виготовленою керамічною плінфою.

Забезпечення функціонування центрального павільйону передбачає організацію вхідної зони до музею з передпокоєм, вітальнею-майданчиком для протокольних заходів, роздягальнею, касою, приміщеннями для екскурсійно-масового відділу та охорони, рекреаційною зоною. (300 м2).

З урахуванням топографічних особливостей розташування залишків Десятинної церкви, порядку їх представлення в музейній експозиції, вхідні зони до музею доцільно організувати з боку Національного історичного музею та зі сторони Андріївського узвозу (на місці нині існуючого парапету).

Стилістично прийнятним було б звернення до практики сучасної еко-архітектури, підпорядкованої ідеї "розчинення" споруди в оточуючому природному середовищі

Архітектурне вирішення внутрішнього простору центрального павільйону, відповідно до нерівномірності залягання відкритих культурних шарів, має бути багаторівневим, забезпечувати безпечний доступ глядачів до автентичних руїн, експозиційних композицій та реконструкцій.

Для цілісного візуального сприйняття довгих ділянок фундаментів Х ст., а також для забезпечення об'єму повітря, необхідного для нормального самопочуття відвідувачів, висота стелі повинна становити не менше 3-3,5 м.

При організації експозиційних площ, планується використання скляних вітрин з фільтрами для пилу, внутрішнім флуоресцентним освітленням та з під’єднанню сигналізацією. Планується встановити електронну захисну систему аварійної сигналізації по всій будівлі.

Слід використати централізовану електронну систему безпеки. У приміщенні музею необхідно передбачити встановлення систем опалення, вентиляції, освітлення, клімат – контролю, захисної сигналізації, параметри яких регламентуються відповідними нормативними актами..

Разом з тим популяризація історичних раритетів потребує застосування новітніх методів музейної педагогіки, що передбачає посилення рекреаційної функції музею.

Музейна експозиція має стати художньо осмисленим простором, збагаченим то сучасними артефактами, а то об’єктами, що реконструюють історичні події засобами театрального, кіномистецтва. В організації музейного простору передбачено використання новітніх технологій (голографія, воскові фігури, відео-проекції, лазерні проекції).

Центральний павільйон повинен мати внутрішнє зонування для організації експозиції за тематичним принципом:

  1. Зона №1 (150 м2). "Історія християнізації давньоруської держави: свій шлях між Сходом та Заходом";

  2. Зона №2 (150 м2). "Десятинна церква – перший мурований храм Русі України. Історія спорудження, побутування та наукових досліджень пам’ятки".

  3. Зона №3. У східній частині павільйону над руїнами апсидної частини Десятинної церкви має бути виконана реконструкція вівтарної частини храму з темплоном.

Окрім експонування збережених in situ археологічних решток давніх споруд у центральному павільйоні, організація діяльності музею передбачає спорудження ще ряду приміщень:

- фондів (8 приміщень за кількістю колекцій, з можливістю регулювання режиму зберігання, загальною площею (500 м2);

- сховищ для зберігання експозиційного обладнання (3 приміщення, загальною площею 100 м2);

- приміщення конференц-залу зі стаціонарним механічним обладнанням сцени та глядацьких місць (200 м2);

- бібліотеки та архіву (20 м2);

- адміністративних приміщеннь:

     *кабінет директора (15 м2 );

     *приймальня (10 м2);

     *кабінет заступника з наукової роботи та вченого секретаря (15 м2);

     *кабінет заст. з адмін. госп. роботи та заст. з економ. питань (15 м2);

     *кабінет заст. з питань розвитку та головного інженера (15 м2);

     *кабінет головного зберігача фондів (10 м2);

     *кабінет головного бухгалтера (10 м2);

- службові приміщення для персоналу:

     *науково-дослідного відділу фондів (6 осіб);

     *відділу науково-дослідної роботи (7 осіб);

     *відділу екскурсійно-масової роботи (9 осіб );

     *сектору методичної роботи (4 особи );

     *відділу виставково-експозиційної роботи (7 осіб );

     *відділу видавничої роботи( 6 осіб);

     *відділу охорони пам’яток (6 осіб);

     *відділу фінансово-економічного (8 осіб);

     *відділу госп. обслуговування та мат.-тех. забезпечення (18 осіб);

- приміщення друкарні (30 м2) з посиленим автономним режимом вентиляції.

Площа необхідних приміщень значно перевищує межі територій, на яких археологічні розкопки визнано завершеними (2000 м2). При проектуванні приміщень музею слід відмовитися від ідеї єдиного архітектурного обсягу.

Ділянку, виділену під будівництво музею, слід розширити, приєднавши території Південно-західного (вул. Володимирська, 2) та Північно-східного (Андріївський узвіз, 38) та Західного (Десятинний провулок, 7) палаців.

Питання про продовження археологічних досліджень на місцях розташування палацових споруд має бути вирішено невідкладно.

Слід враховувати, що проблема музеєфікації цих об’єктів постане, щойно археологічні дослідження будуть завершеними. Тому музеєфікацію усього комплексу археологічних пам’яток Київського дитинця (з методологічних вимог, з консерваційно-реставраційного точки зору так і стилістично) слід планувати в єдиному ключі, одночасно.

Тобто, проект Музею доцільно виконати з врахуванням необхідності музеєфікації не тільки руїн Десятинної церкви, але й решти пам’яток археології доби Володимирв Святославича, дослідження яких ще не завершено.

При проектуванні передбачити можливість поетапного введення реставраційних та будівельних робіт.

Фондові та службові приміщення музею та рекреаційну зону слід планувати як окремі споруди, розосередити їх на території дитинця (поздовж лінії Десятинного провулку), тим самим пом’якшити входження сучасних будівель у традиційний ландшафт.

Адміністративну зону та наукову частину, службові приміщення допустимо перенести на північно-східний схил Старокиївської гори (дислокація Північно-східного палацу, Андріївський узвіз, 38). Таке рішення може бути виправдане тим, що цей схил потребує укріплення, бо поступове його сповзання до низу становить загрозу як руїнам Десятинної церкви, так і цілісності Андріївської церкви, інших об’єктів, розміщених поздовж Андріївського узвозу.

Поздовж лінії Десятинного провулку слід передбачити рекреаційну зону, прохід до якої організувати поздовж лінії захисного рову.

Підлога стаціонарних споруд повинна знаходилась щонайменше на 0,5 м вище від рівня підошви фундаментних стрічок фундаментів Х ст., що обумовлено відносно неглибоким їх заляганням (подекуди вони виходять на сучасну поверхню).

В окремих найбільш цікавих (з точки зору археології та експозиції) місцях, де збереглися фундаменти (навіть у стаціонарних музейних приміщеннях) слід організувати видові розкриття - археологічні вітрини або колодязі.

А ось як це зроблено в Луврі і Кракові. ФОТО

Слід усвідомлювати, що закріплений статус ландшафтної пам’ятки при розбудові зовнішньої експозиції на території музею вимагає ретельності в окресленні екскурсійних маршрутів, розведення екскурсійних потоків, заборони на використання асфальту при протрасуванні доріжок, використання природних матеріалів, дерева, каменю.

Важливою вимогою щодо впорядкування (благоустрою) території київського дитинця є організація оглядових майданчиків. У тих місцях, де за межами основної захисної конструкції in situ збереглися залишки автентичних археологічних об’єктів, належить забезпечити можливості їх огляду, а саме організувати відкриті оглядові – вітрини або колодязі.

За південною апсидою Десятинної церкви знаходиться братська могила киян-захисників Києва від монгольської навали. Поряд було виявлено княжі поховання доби Володимира. Під апсидою, за літописною легендою - місце жертовної крові перших християн Федора та Іоанна.

Тож це місце має бути акцентовано спорудженням невеликої каплиці - косниці, де слід було б перепоховати останки, виявлені у ході археологічного розкриття фундаментів Десятинної церкви.

Дана споруда передаватиме лише наше розуміння давньої епохи та науково достовірні уявлення про подібні об’єкти. У пошуках образу можна звернутися до історичних аналогів: базилік Преславу та Пліски (Болгарія), які нині визнані найближчими стилістичними аналогами архітектурного комплексу міста Володимира Х ст. та Десятинної церкви.

Враховуючи надзвичайну цінність території, на якій планується будівництво музею, і те, що археологічні розкопки за межами ділянки, дослідженої у 2005-2011 рр.. (руїн Десятинної церкви), проводилися подекуди більше як 30 - а то й 100 років - тому, допускається можливість існування недосліджених культурних шарів на задіяних у ході будівництва площах. Тож слід передбачити абсолютно безпечне для пам’яток проведення процесу земляних та інших робіт, а саме вибирання ґрунту у ручному режимі.

На прилеглих до музею територіях знаходяться віковічні дерева. Головної уваги потребує 300-літня липа. У ході будівництва необхідно огородити їхню кореневу систему. У вирішенні питання музеєфікації дерев рекомендації профільних фахівців обов’язкові.

Констатуючи унікальність Десятинної церкви, її надзвичайну культурну цінність, велику увагу суспільства до долі пам’ятки, наголошуємо на необхідності ведення усього процесу у режимі відкритості та публічності.

Виділення в тексті жирним - "Історична Правда"

Виділення в тексті жирним і підкресленням - авторські

---------------------

Читайте також:

Конфлікт у Музеї історії Десятинної. ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Десятинна церква - якою і коли вона була. ФОТО

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Що пропонують зробити на Десятинній - підсумки конкурсу. ФОТО

Заборонене будівництво на Десятинній триває. ФОТО

Під виглядом музеєфікації рештки храму можуть забудувати

Всі матеріали ІП за темою "Десятинна церква"



Теми: Десятинна церква, музеї, Київ, архітектура, історична пам'ять

АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter