Спецпроект

Ніч Музеїв в Україні: куди піти

18 травня традиційно відбудеться Ніч музеїв - нагода безкоштовно відвідати спеціально підготовлені заходи та експозиції. Для тих, хто ще не вирішив, до якого саме закладу завітати, Історична Правда відібрала деякі цікаві програми від українських музеїв.

Якщо назва "Ніч музеїв" переповнює вас романтичними планами гулянь до ранку, доведеться трохи розчаруватись, а якщо ви боїтеся не вистпатися – заспокойтеся: насправді, вона тільки називається ніччю, а всі події найчастіше закінчуються до 22 чи 24 години.

Уперше Ніч музеїв проводили в Берліні 1997 року на честь Міжнародного дня музеїв (18 травня), а в двотисячних роках вона стала загальноєвропейським явищем. Її головна мета – нагадати широким масам про музеї, показати їхній потенціал, урізноманітнити звичайні, "буденні" експозиції.

Які ж саме пропозиції підготували до "свята після заходу сонця" музеї? У Києві є досить широкий вибір, де цікаво та з користю для саморозвитку провести вечір 18 травня. куда пойти с девушкой киев

Ось, наприклад, Національний художній музей на вулиці Грушевського, 6. Тут охочі зможуть навіть самі помалювати, і то на стінах, на підлозі, в залах музейної експозиції. Це – культурно-мистецький проект "Конгрес рисувальників", організований польським художником Павлом Альтмахером.

Втім, заходи не обмежаться залами музею. На сходах головного входу лунатиме електронна музика від DJ Mishukoff, а на галявині біля музею відбудеться перфоманс від "Студії-театру НаУКМА". А щоб відвідувачі не забули, що вони все-таки перебувають у класичному музеї, на них чекатиме квест – низка запитань, відповідь на які треба буде знайти на полотнах основної експозиції.

Також під час Ночі музеїв відбуватиметься мистецька дискусія за участю авторів виставкового проекту "Орієнтація на місцевості". Програма загалом розрахована на час від 20 до 23 години.

У Національному музеї Тараса Шевченка (бульвар Шевченка, 12) від 17-30 посли іноземних держав в Україні декламуватимуть вірші Шевченка в перекладі мовами своїх країн. О 19-15 покажуть фільм "Тарас Шевченко" 1926 року режисера Петра Чардиніна, знятий за участю видатного актора Амвросія Бучми та з художнім оформленням художника-модерніста Василя Кричевського.

Показ супроводжуватиметься музикою від гурту "Гуляйгород". А від 21 години на гостей музею чекає театрелізована екскурсія з досить інтригуючою назвою "Музи Тараса Шевченка".

Музей історії Києва (вулиця Богдана Хмельницького, 7) на честь Ночі музеїв представить спеціальну святкову екскурсію. Власне кажучи, свято тут подвійне, бо після тривалих пертурбацій Музей історії Києва нарешті опинився у своєму власному приміщенні.

Екскурсія буде врізноманітнена всілякими театральними й інтерактивними моментами. Гідом виступить учениця Фундуклеївської гімназії, також можна буде зустрітися зі стародавнім ремісником, літописцем, із письменниками та іншими яскравими персонажами історії міста. Початок – о 19 годині.

У Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (вулиця Терещенківська, 15-17) о 17 годині відбудеться концерт західноєвропейської класичної музики дев’ятнадцятого та двадцятого століть. Її виконуватимуть студенти Київського інституту музики імені Рейнгольда Глієра.

А з 18-30 почнеться презентація двох нових тематичних екскурсій музею: "Традиційний світогляд народів Сходу" і "Біблійні та житійні сюжети у творах мистецтва".

А от Музей-квартира Павла Тичини (вулиця Терещенківська, 5, кв. 1-3) пропонує підготуватися до Ночі музеїв заздалегідь, тобто зранку. О 9-30 музей закликає охочих на толоку – взяти участь у прибиранні внутрішнього дворика, в якому потім проходитимуть деякі заходи. Під час прибирання мають відбутися також конкурси з призами.

Що своєю чергою запропонує городянам і гостям місто-музей Львів?

У Державному природознавчому музеї (вулиця Театральна, 18) у рамках проекту "Динамічний музей" представлять програму "День і ніч".

Від одинадцятої ранку й аж до двадцять третьої відвідувачі зможуть побачити дві виставки: "Історія музею під збільшувальним склом" (назва говорить сама за себе) та "Мандрівка в минуле" - розповідає про мамонта й волохатого носорога, що їх рештки було знайдено біля села Старуня 1907 року. Цього ж мамонта можна буде відтворити з природніх матеріалів під час мистецької акції "Старунський мамонт".

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (вулиця Степана Бандери, 1) запрошує на досить розлогу програму, присвячену пам’яті депортації кримських татар і розраховану з вісімнадцятої по двадцять четверту годину.

Своєрідною родзинкою Ночі музеїв на Лонцького буде її музичний акцент. Так, одразу після відкриття 16 травня, о 19 годині на подвір’ї музею відбудеться виступ струнного квартету Тараса Менцинського, він виконає музику репресованого композитора Василя Барівнського.

О 19-30 там само виступить хор політв’язнів і репресованих "Нескорені" (диригент – Богдана Сімович), з 22 функціонуватиме співоча ватра.

О 23-30 пройде перфоманс, у якому поєднається спів, поезія й пластика. Після нього зі свічок викладуть тамгу – національний кримськотатарський символ. Також відбудеться вистава під відкритим небом "Qırımtatar sürgünligi" ("Депортація кримських татар").

Джерело: afisha.vinnitsaok.com.ua - про Ніч Музеїв у Вінниці

"Тюрма на Лонцького" також пропонує майстер-клас підпільної друкарні "Зроби листівку" та театралізовану екскурсію "Реконструкція слідства політичної тюрми НКВД-КГБ".

Якщо ж вас не залякають чекісти, можна ще подивитися виставку раритетних експонатів Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів, виставку повстанської зброї, виставку вишиванок, виготовлених у тюрмах і таборах, та фотовиставку Юрія Нестерова "Жертва і доля. Вимір національного існування".

Ще в музеї відбудеться лекція Аліма Алієва "Родинна історія" про депортацію кримських татар. А письменник Ігор Калинець представить восьмий том вибраних творів Ірини Калинець.

У Харкові традиційно найпотужніше підготувався до Ночі музеїв Літературний музей (вулиця Фрунзе, 6). Тут о 15 годині відбуваються збори й виїзд автобусної архітектурно-меморіальної екскурсії "Харків Василя Кричевського".

З 18 по 23 годину триватимуть бліц-екскурсії музейною експозицією "Слід і наслідки в українській літературі". Тоді ж можна бути взяти участь у створенні старовинних музичних інструментів у рамках проекту "Мобільна Кобзарська Майстерня" або змонтувати свою власну міні-виставку, присвячну Тарасу Шевченку. Діятиме також майстер-клас із вив’язування старовинних жіночих головних уборів та ігровий майданчик для дітей.

Так само від шостої на подвір’ї музею – літературне та музичне дійство. Тут буде й виступ Харківського кобзарського цеху (Кость Черемський та Олександр Савчук), гуртів "Вулиця Курзу", "Ойра", "Кривоструй", на саксофоні гратиме Павло Роденко, а вірші читатимуть Ганна Яновська, Ілля Риссенберг, Олександр Ходаковський, Філіпп Лєбєдєв, Влад Петренко, Юлія Максимейко, Анастасія Перевозник, Катерина Каруник, Сашко Середа, Олесь Барліг, Сергій Рожко.

Харківський планетарій імені Юрія Гагаріна проведе біля пам’ятного знаку "50-та паралель" у парку Шевченка акцію "Тротуарна астрологія" - астрономи показуватимуть Місяць і Сатурн.

Художній музей (вулиця Раднаркомівська, 9/11) представить два майстер класи: з лозоплетіння (від Євгена Пеленкова) о 15 годині та з виготовлення ляльок-мотанок о сімнадцятій.

О 18 годині пройде вечір слобожанської поезії та пісні, о дев’ятнадцятій – концерт творчих колективів Харківської державної академії культури, а в двадцятій – презентація проекту фотохудожника Володимира Оглобліна "Харківська фотографія. Історія та сучасність".

У Харківській муніципальній галереї (вулиця Чернишевська, 15) від 19 до 23-30 відбудуться такі заходи: хепенінг від мистецької групи "Естетизація", синтетична інсталяція Віталія Кохана, авторський перформанс від Makuw "Life of worms under a microscope", "Відео-сюрприз" від Аліни Клейтман і Уляни Біченкової, акустичний концерт Den’a Mitchell’a, виступ гурту Delicate, перформанс "Хмарно", мультмарафон та показ української арт-хаузної анімації.

А Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди (село Сковородинівка Золочівського району Харківської області) взагалі організував цілий фестиваль "De libertate".

На ньому буде й наукова конференція, й майстер-класи з дизайну та художньої творчості для дітей, і презентація ленд-арт проекту, присвяченого філософії Сковороди, і філософська вікторина, й історичне фехтування, і показ театру мод та фаєр-шоу, і навіть майстер-клас із танців дев’ятнадцятого століття. Музей працюватиме з восьмої до двадцять другої години.

Насичена програма й в Одесі. В Одеському літературному музеї (вулиця Ланжеронівська, 2) пройде Ніч поезії. Вхід на неї, попри традиції свята – 60 гривень, але це не дуже й дивує – курортний сезон же ось-ось почнеться!

Виступатимуть із 21 години місцеві та російські поети, серед яких Андрій Родіонов, Борис Херсонський, Олексій Захарович та інші. Також у програмі – музика від скрипаля Євгена Кострицького та показ відеопоезії.

Одеський художній музей (вулиця Софіївська, 5а) о 19 годині запрошує на показ німого фільму "Хамка", знятого 1918 року й присвяченого життю художньої богеми початку ХХ століття.

Музей західного і східного мистецтва (вулиця Пушкінська, 9) представляє о 18 годині музичну програму за участю джазового піаніста Юрія Кузнєцова та інших. Також відвідувачам запропонують узяти участь у майстер-класах, квестах, поворожити "на музейній гущі".

У Музеї особистих колекцій імені Блещунова (вулиця Польська, 19) до дня 18 травня було підготовлено спеціальний арт-проект "Колаж у музеї".

Після семиденного майстер-класу художники з України, Грузії та Вірменії виготовили серію найрізноманітніших колажів – з експонатів музею, з листівок, фотографій, як музейних, так і зроблених під час прогулянок Одесою, з інших предметів… Відвідувачі також можуть долучитися до програми й зробити свій колаж. Початок о 19 годині.

Музей сучасного мистецтва Одеси (вулиця Белінського, 5) 18 травня відзначатиме "Нічне новосілля" (музей нещодавно змінив адресу). Співробітники та гості, починаючи з 21-30, задобрюватимуть духів свого нового приміщення за допомогою проекту Мирослава Кульчицького "Соціальний магнетизм" і виставки знаменитих одеських художників Людмили Ястреб і Віктора Маринюка.

А Музей історії євреїв Одеси (вулиця Ніжинська, 66) проведе з 19 години "Єрусалимську ніч". На ній можна буде подивитися фотовиставку "Золотий Єрусалим", взяти участь у майстер-класах із розпису керамічних котів, скляних свічників, із пісочної анімації, потанцювати єврейські танці тощо.

У Дніпропетровську місцевий Історичний музей (проспект Карла Маркса, 16) підготував програму під досить абстрактною назвою "Музей: перезавантаження". Це один з небагатьох закладів, що може з чистою совістю називати свій проект саме Ніччю музеїв – адже він офіційно триватиме з восьмої вечора до другої години ночі.

Під час "Перезавантаження" учасники події спробують відтворити атмосферу різних періодів історії міста й краю. Цим займатиметься рух Етнодрайв, федерація "Бойовий гопак", школа історичного танцю "Відлуння", кіноклуб імені Данила Сахненка, реконструктори лицарського бойового мистецтва, клуб реконструкцій "Східний вал", бійцівський клуб "Сапсан".

Виступатиме гурт "ТеЯРеМ". До уваги відвідувачів також – професійна фотозйомка у студії, кав’ярня, майтер-класи, квести, інсталяції та спеціальні виставки.

У Криму розмах заходів міг би бути й більшим (як і їхня реклама).

Сімферопольський художній музей (вулиця Карла Лібкнехта, 35) запрошує о 19 на концерт оперної студії "Чарівна принадність класики", о двадцять другій відбудеться показ концептуальної колекції одягу "Із музею на подіум" від студії "Арт-дизайн". А в 22-45 присутні зможуть узяти участь у фотосесії з використанням елементів історичного костюму.

Ялтинський музей Лесі Українки (вулиця Катерининська, 8) представить о 20-20 перфоманс "Оргія духу" за мотивами драми Лесі Українки "Оргія", до 100-річчя виходу твору.

Будинок-музей Максиміліана Волошина в Коктебелі (вулиця Набережна) покаже літературно-музичну композицію "Кіммерійські сутінки" о 20-20. Далі – конкурс читань віршів російського поета, екскурсія з театралізованими елементами, невеличкий концерт, моновистава "Гра мерехтінь" та "Арт-перфоманс у саду Волошина".

Звичайно, це лише частина з того, що відбуватиметься в українських музеях увечері та вночі 18 травня. Все інше – зовсім неподалік від вас, на афішах, в оголошеннях та в інтернеті.

І ще одне. Не забудьте тієї ночі привітати музейників з їхнім професійним святом. Повірте, їм довелося чимало попрацювати, щоб підготувати цьогорічну Ніч музеїв.

Теми

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.