Українська правда
Історична правда

Індустріальна ніч у Донецьку. Аналог "ночі музеїв". ФОТО

28.07.2013
Версія для друку
Фото: indonetsk.info

Донбас - унікальна пам'ятка індустріалізації 1870-1930 років, фактично музей під відкритим небом. Частину експонатів цього музею можна включити і до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. У Донецьку намагаються рекламувати свою "індустріальну культуру".

ІП побувала на "нічних" промоційних заходах у музеях Києва і Львова. Сьогодні завершальна частина трилогії - Донецьк.

--------------

- Треба бити сильніше! А так, як ви б'єте - нічого не надрукуєш! - зауважує працівниця Донецького краєзнавчого музею. Ми лупимо по клавішам. Це справді треба робити значно сильніше, ніж на клавіатурі ноутбука.

Інтродукцією фестивалю "Ніч індустріальної культури" у Донецьку стало знайомство зі старовинними друкарськими машинками. Відвідувачам пропонували ознайомитись з їхньою історією і спробувати самим надрукувати текст.

На пам’ять про цей захід можна було отримати сувенір - власноруч нанести на тканину або папір печатки з логотипами музею та фестивального проекту.

Початок шоу: старовинні друкарські машинки. Всі фото: Денис КАЗАНСЬКИЙ

Розповідь про друкарські машинки була просякнута нотками ностальгії - адже їхній випуск було офіційно призупинено и 2011 році. Однак, за словами екскурсовода, "деякі шановні автори спеціально замовляють апарат для написання своїх праць".

Після вступної міні-екскурсії - перехід власне до задекларованого міжнародного фестивалю "Ніч індустріальної культури. Друга зміна". Цей фестиваль одночасно проводився у промислових регіонах Європи - в Рурській області (Німеччина), Катовіцькому воєводстві (Польща) і Донбасі.

Чимало відвідувачів зібралися на нічній експозиції Краєзнавчого музею

Для деяких відвідувачів відкриття фестивалю почалося ще з концерту "блатної музики", який за збігом відбувався цього ж вечора в міському парку імені Щербакова. На великій сцені невідомі широкій публіці донецькі співаки виконували хіти Михайла Круга про жиганів, горілку і в'язниці. Банери з боків сцени повідомляли про те, що концерт проходить під патронатом організації "Молоді регіони".

А тим часом у краєзнавчому музеї адміністрація запропонувала відвідувачам інтерактивну екскурсію: працівники перевдяглися у впізнаваних персонажів з епох, які вони представляли.

"Часи, коли ще не було Донецька, не було Донеччини, а був безкрайній степ... Тут жили сміливі люди, яких ми, греки, називали скіфами", - відкрив екскурсію перевтілений "батько історії" Геродот. Його розповідь про те, як скіфи знімали скальпи з ворогів і перетворювали черепи переможених на чаші, найбільше вразила дітей, які складали чималу частину аудиторії на фестивалі.

Після розповіді про Велику Скіфію екскурсовод запропонував відвідувачам перенестися в середні віки. Щоправда, судячи з контексту розмови, йшлося швидше про кінець XVIII - середину XIX. Завдання цієї експозиції полягало в демонстрації "міжнаціонального" і "міжкультурного котла", в якому комфортно живеться представникам усіх національностей.

"Плавильний котел" - ключове словосполучення, яким користувались екскурсоводи з Краєзнавчого музею. В США є дослівний аналог "melting pot" - ідеться про змішування багатьох народів в одну американську націю

Працівники музею намагалися показати добросусідські відносини між українцями, росіянами, євреями, греками і німцями. Для цього глядачам пропонували потанцювати національні танці, з'їсти сала з хлібом тощо.

Коли зайшла мова про національну ідентичність українців - згадували хіба що про неземну красу українських жінок. Але й росіянам дісталося не менше - з розповідей екскурсоводів вимальовувався образ людей ледачих, які нічого не вміють.

"Калиново-солов'їна" частина музейної ночі

З умовних "середніх віків" відвідувачі перенеслися в Донецьк промисловий XIX сторіччя. Спочатку нас вітали металурги, які розповідали про свою нелегку працю. Потім ми зустрілися з засновником Донецька Джоном Юзом - його роль виконав директор краєзнавчого музею Євген Денисенко.

"Мені імпонує роль Юза. Звичайний валлієць, вибився з простих роботяг - причому, власним розумом і працелюбством", - розповів Денисенко. Він також пожартував, що його залучають до виконання цієї ролі виключно через бороду.

Під склом - макет металургійного заводу часів заснування Юзівки. Переодягнений "Юз" відображається у склі (вгорі, по центру)

Під цікаву розповідь валлійця-промисловця гості музею розглядали макет Юзівки часів заснування:

Частина макету

Величезний макет Донецького металургійного заводу був виготовлений у 1895 році на замовлення сина Джона Юза. 

Металургійні акції 1895 року

Ознайомлення з побутом донецького бомонду кінця XIX - початку XX століття викликало захват у більшості відвідувачів. Їм пропонували приміряти вбрання і головні убори тих часів.

Демонстрували одяг більш ніж сторічної давності і працівниці музею - всі охочі могли з ними сфотографуватися.

"Карнавальна" частина музейної ночі: за бажання, можна було перевдягтися і сфотографуватися в образі панянки сторічної давності

Особливо ця "опція" сподобалася Андрію, чоловікові років 55, помітно напідпитку. Чоловік назвав себе "професійним мандрівником". До слова, без Андрія той музейний вечір був би менш яскравим. Він активно брав участь у всіх рольових елементах екскурсії: танцював, їв сало з хлібом, фотографувався з працівниками музею, коментував розвиток подій і ставив запитання гідам.

- Я - гість із Запоріжжя. Їду з Росії додому. Попрацював трошки. А тут Івана Купала - і як я можу пропустити? Тут, однозначно, мені дуже сподобалося, - емоційно ділився своїми враженнями мандрівник Андрій.

Керівники проекту покладають чималі надії на фестиваль - сподіваються, що він допоможе залучити в Донецьк більше туристів, просуватиме позитивний бренд міста за межами Донбасу.

"Торік нас відвідало більше 2 тисяч осіб, - розповіла одна зі співробітниць музею. - Цього року, думаємо, буде більше, бо активно йшла реклама. Для мене показником стала велика кількість дзвінків - торік їх не було, а цього року активно телефонували, запитували, де відбуватимуться заходи фестивалю".

У галереї "Арт-Донбас"

"Ніч індустріальної культури" і справді спочатку викликала жвавий інтерес у донеччан. Однак було й багато розчарованих - як поганою організацією, так і досить бідним змістом.

Плутанина вийшла з розвозенням відвідувачів до локаціях фестивалю. Перевезення здійснювали безкоштовні автобуси - але навіть організатори не завжди могли вказати точні місця паркування. А враховуючи той факт, що автобуси не мали жодних розпізнавальних знаків, потрапити на борт часом було дуже проблематично. Через це переміщатися по Донецьку в нічний час багато хто просто не зміг, і фестиваль не дорахувався відвідувачів.

Найбільш цікаво і креативно була представлена виставка у краєзнавчому музеї Донецька. Без сумніву, її можна назвати захоплюючою - хоч і не вельми інформативною. Більшість із того, про що розповідали переодягнені гіди, жителі Донецька зазвичай дізнаються ще в школі за курсом "Історія рідного краю". Але до музею такі заходи людей, звичайно, приваблюють.

Фото з експозиції: робітники минулого століття у шахті

Інші локації "Другої зміни" не могли похвалитися і цим. У виставковому центрі "Арт-Донбас" відбувалася виставка картин та виступ гурту "Барабанда". Яке відношення все це мало до індустріальної тематики фестивалю - знали, мабуть, тільки організатори.

Те саме можна сказати і про виступ бардів біля багаття на териконі однієї з давно закритих донецьких шахт. Хоча, можливо, це спосіб привабити відвідувачів до майбутнього музею?

Експонати на підприємстві "Амплітуда"

Цікавіше проходили екскурсії на підприємствах "Амплітуда" і НОРД, але й там були незадоволені. Скажімо, на заводі холодильників відвідувачам показали не виробництво, а лише музей.

А музей історії Донецької залізниці - одну з найцікавіших локацій фестивалю, куди в першу чергу хотіло потрапити багато гостей, - і зовсім виключили зі списку.

Холодильне обладнання на заводі "НОРД"

Відвідувачі зізнавалися, що чекали від "Ночі індустріальної культури" більшого. Адже Донецьк багатий індустріальною історією і цілком здатний запропонувати гостям безліч цікавих промислових екскурсій - спуск у шахту, похід на збагачувальну фабрику, один із багатьох зараз зупинених металургійних або коксохімічних заводів.

Донбас - унікальна пам'ятка індустріалізації 1870-1930 років, не згірше згаданої вище Рурської області. Фактично музей під відкритим небом. За умови правильного підходу частину експонатів цього музею можна включити і до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Шахта "Цольферайн" (Рурська область) - музей і об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Фото: de.wikipedia.org

Організатори, схоже, пішли шляхом найменшого спротиву, і відвідувачам довелося вкотре йти у краєзнавчий музей - але ж його тільки за час навчання в школі кожен донеччанин відвідує кілька разів. Наступного разу організаторам вочевидь доведеться розробляти багатішу, інформативнішу та цікавішу програму.

Текст: Микола МАЛУХА і Денис КАЗАНСЬКИЙ (Донецьк)

Фото: Денис КАЗАНСЬКИЙ

Дивіться також:

Ніч музеїв у Києві. Публіка стояла в чергах годинами. ФОТО

Ніч музеїв у Львові. Як це було в тюрмі. ФОТО

Екскурсія Донецьким краєзнавчим музеєм. ФОТО

"Донбас - до перемоги!" Плакати УРСР часів індустріалізації. ФОТО

Львів пострадянський. Місто, про яке не хочуть знати. ФОТО

Інші матеріали за темою "Промисловість"

Інші матеріали за темою "Музеї"



Теми: музеї, промисловість, виставки, Донецьк

АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter