Відомим на весь світ його зробив один підпис – від імені Радянського Верховного Головнокомандування він підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні.

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

У Львові кінця ХІХ – початку ХХ століття не було людини, яка б не знала цього видатного чоловіка, не хотіла б з ним потоваришувати чи навіть породичатися. Але чомусь про нього майже забули, а це дуже несправедливо з огляду на зіграну ним роль у житті краю.

У другій половині XIX століття після невдалого "ходіння у народ" розпочинається смуга революційного терору - не тільки у столиці імперії, але й і в провінційному тоді Києві. Вигадана "партія" зорганізувала два замахи з кривавими наслідками. Як це було.

Невротичні афекти колективної пам‘яті, вікова деменція свідків, політичний тролінг, марновірність преси, нехлюйство пропаганди і брак точного історичного знання – саме це формує уявлення запоріжців про історію свого міста під німецькою окупацією. Якщо таке лікується, то тільки одним – верифікацією інформації.

У Галузевому державному архіві СБУ зберігається архівна кримінальна справа на Басюка Євгена Михайловича. Із її сторінок постає образ аж ніяк не правовірного радянського патріота, якого несправедливо репресувала радянська влада.

Україна відкриває доступ до документів тоталітарного комуністичного режиму, користуючись успішним досвідом європейських країн.

Окупація Криму та Севастополя гостро поставила питання щодо долі об’єктів культурної спадщини та культурних цінностей, що перебувають на їх території. Але особливого суспільного резонансу набуло питання щодо подальшої долі експонатів з музеїв Криму, які ще до анексії території були відправлені на виставку за кордоном.

Чекісти ганялися за Шухевичем рекордний термін. Жоден із керівників антикомуністичного підпілля не очолював його шість із половиною років поспіль. "Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах" — цей вибір у боротьбі із системою зробив Шухевич 5 березня 1950 року

«Дорогі селяни, озброюйтесь хто чим може, виганяйте дух радвлади зі свого села. Годі нас грабувати, годі пити селянську кров трудову. Земля вся наша і податки не повинні здиратися. За грабунок, насилля над селянином ми самі повинні відстояти».

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".