Українська правда
Історична правда

Повернути Коновальця на батьківщину! Київ, Львів, Калуш чи рідне село?

Богдан Червак _ Середа, 25 травня 2016, 10:28
Версія для друку
Богдан Червак
Голова Організації Українських націоналістів (Київ)

Цьогорічне відзначення Дня Героїв відбулося під знаком Євгена Коновальця. Це сталося з двох причин. Власне його трагічна загибель у 1938 році спонукала українську еміграцію започаткувати День Героїв.

У цьому році, а саме 14 червня на державному рівні відзначатиметься 125-та річниця від дня народження чільного діяча УНР і першого голови ОУН.

У цьому зв’язку загострилося питання можливого перепоховання Коновальця в Україні.

Та передусім треба наголосити, що Євген Коновалець з’явився на суспільно-політичних обріях тоді, коли наш народ складав непрості іспити перед історією.

Він був одним із небагатьох національних лідерів, діяльність яких дозволяє сказати: на зорі минулого століття ми заклали основи державності, яку сьогодні обстоюємо й утверджуємо.

Повідомлення в американській газеті "Свобода" про загибель провідника українських націоналістів

Розповідь про Євгена Коновальця заведено починати з доби УНР. Справді, важко уявити молоду країну без легендарного командира Корпусу Січових Стрільців, який, усупереч керманичам-пацифістам, що опинилися в тодішньому проводі, зумів створити боєздатну армію, яка тривалий час захищала УНР від зовнішніх ворогів і "п’ятої колони". 

Мандрівка до Полковника. Де похований Євген Коновалець. ФОТО

Однак свою місію полковник Коновалець виконав після краху УНР. На відміну від більшості тогочасних політиків, які добровільно пішли на службу окупантам або ж піддалися апатії й зневірі, він знову зумів підняти стяг національно-визвольної боротьби.

Розшматована чотирма агресорами українська земля, народ якої, здавалося, втратив історичну перспективу, мала всі шанси опинитися у глухому цивілізаційному куті.

Тут варто наголосити, що Коновалець не просто був одним з тих, хто зберіг віру в національну ідею, а й зумів організувати збройний опір силам, які вважали, що їх уже не здолати.

Він першим зрозумів, що здобути українську державність неможливо без двох вирішальних чинників: ідеології та сильної організації.

Так, на арені суспільно-політичного життя з’явився модерний український націоналізм та ОУН як його втілення. Коновалець не просто став на чолі ОУН, а очолив цілий етап Визвольних Змагань, які можна порівняти хіба що з рухом гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи.

 

При цьому ще ніколи в історії України не було такого масового ідейно-політичного руху, який би мав чітку мету та володів необхідними методами для її реалізації.

Уже в 1929 році сталося те, у що мало хто вірив. ОУН примусила Європу вкотре згадати про Україну та на весь світ заявила про законне право українців жити у своїй державі.

Герой не тільки України: Євген Коновалець і Литва

Натомість вороги України усвідомили, що на все приходить час розплати. Зрозуміло, це було нелегко зробити й вимагало великих жертв. Але тільки так нація знову могла відчути, що її доля — у руках самих українців, а мрія про самостійну державу — уже не ілюзія. Без Коновальця цього б ніколи не сталося.

У 1938 році проти Євгена Коновальця було здійснено терористичний акт. Лідер ОУН загинув за наказом Сталіна від рук агента НКВД Судоплатова.

Смерть Націоналіста

Його трагічна загибель справді була важким ударом для багатьох національно-свідомих українців. Тоді, у травні 1938-го, було відчуття, що Україна втратила людину, заміну якій буде важко знайти, а отже, перекреслювалася будь-яка перспектива продовжувати ефективну боротьбу за визволення українських земель від усіх окупантів.

На похорон Коновальця з’їхалася практично вся тодішня еліта нації, зокрема та її частина, яка вірила, що рано чи пізно Україна стане самостійною державою.

Вже тоді усі розуміли, що далекий Роттердам стане своєрідною "українською Меккою", місцем, яке притягуватиме до себе не одне покоління патріотів.

Могила вождя ОУН на ротердамському цвинтарі Кроссвейк

Так і сталося. Сьогодні могила Євгена Коновальця у Роттердамі символізує не лише смерть виданого українця, а й місце, з яким асоціюється цілий етап боротьби українського народу за свою незалежність.

Перепоховання Євгена Коновальця з Нідерландів в Україну вже має окрему історію. "Питання руба" вперше у 2006 році поставив тодішній голова ОУН Микола Плав’юк, який звернувся до МЗС України з проханням розпочати заходи із його перепоховання.

Він слушно нагадав, що у 1938 році, коли прощалися із Коновальцем – одним із найвидатніших діячів національно-визвольного руху в ХХ сторіччі – наголошували, що могила у Роттердамі є тимчасовою.

У Литві відкрили пам'ятний знак Коновальцеві

Як тільки постане незалежна Україна, за яку він віддав своє життя, його неодмінно поховають на рідній землі.

У 1991 році Україна відновила свою незалежність, пройшла через горнила двох Майданів, а обіцянка так і залишилася обіцянкою.

Під сучасну пору з’явилися різні групи людей, які на власну руку пробують визначити місце поховання Коновальця. Називається Зашків, Львів, Калуш, Аскольдова Могила у Києві і так далі.

Коновалець і більшовики. Історія (не)співпраці

Як правило, це роблять патріоти, які начебто переслідують благородну мету – повернути Коновальця на рідну землю. Але при цьому недопустиме аматорство, провінціалізм, нехтування історії і сучасних реалій.

У дискусіях на цю тему Коновалець може несподівано набути статусу "галичанина", регіонального діяча. І вже вкрай недопустимо, щоб його приватизувала якась партія, політична група, або меценат, який знайде кошти, щоб здійснити всі процедури пов’язані із перепохованням в Україні.

 

Євген Коновалець завжди сприймався як загальнонаціональний лідер. Він був відомим не тільки політичним, а передусім державним діячем.

Поруч із Михайлом Грушевським, Симоном Петлюрою, іншими керманичами УНР завжди присутній Євген Коновалець.

На той час він був одним із тих, з ким символізувалася Українська держава. Він належав до її керівництва, зокрема військової еліти, яка на відміну від соціал-демократичного крила, закликала і була готова до військового спротиву московським окупантам.

Коновальця на "задній план" деякі наші історики відсували тільки з однієї причини. Після краху УНР він очолив УВО, а згодом ОУН, які зі зброєю в руках продовжили боротьбу на незалежність України.

Євген Коновалець і наша доба

Страх бути звинуваченим у націоналізмі, як не дивно, живе ще у багатьох головах.

Покійний Микола Плав’юк, а вслід за ним інші відомі громадські і політичні діячі неодноразово наголошували, що гідне вшанування Коновальця можливе тільки на державному рівні, за участі перших осіб країни.

У будь-якому випадку, не можна своїми необдуманими вчинками здійснювати ревізію історичної пам’яті, особливо щодо Євгена Коновальця, масштабність постаті якого ніколи не вміститься у вузькі рамки місцевого патріотизму, політичної кон’юнктури чи недалекоглядності.

Коновалець не належить якійсь партії, групі чи організації. Він належить українському народу, який неодмінно подбає про його належне і гідне вшанування.



Теми: ОУН, XX сторіччя, історія України, націоналізм, Нідерланди, ЧК-КГБ




АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter