Українська правда
Історична правда

Музей Майдану. Чи у конкурсі переміг найкращий проект?

Олександр Зінченко _ П'ятниця, 13 липня 2018, 16:46
Версія для друку
Олександр Зінченко
Історик, журналіст (Київ)

28 червня Міністр Культури і дворазовий голос Майдану Євген Нищук оприлюднив результати архітектурного конкурсу. Публіці показали проект-переможець Музею Майдану. Він сподобався не всім. Чи журі не помилилося з вибором?

Дехто напівсерйозно назвав проект "Алькатрасом", бо його інтер’єри нагадали жартівникові в’язницю. Дехто обурювався, що проект дещо подібний стилістично до Українського дому і палацу "Україна". Далеко не всі були захоплені проектом-переможцем.

 Аскетична ритмічність інтер'єрів проекту-переможця Музею Майдану декого підштовхнула до несподіваних асоціацій з Алькатрасом

Усі фото конкурсних проектів надані Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні - Музеєм Революції Гідності 

 

Чому саме проект німецького бюро "Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH" виграв серед десятків інших?

Робота над концепцією музею почалася ще навесні 2014 року. Вже влітку того ж року кілька різних ініціатив об’єдналися, щоб сформулювати концепцію Музею Майдану/Музею Свободи.

Головний фасад проекту-переможця. Так Музею Майдану виглядатиме від перехрестя Алеї Небесної Сотні та Ольгінської

 

Ще під час подій Майдану група переважно київських музейників почали збирати артефакти для майбутнього музею. Потім до цієї ініціативи приєдналися представники Міністерства культури, Українського інституту національної пам’яті та компанії pro.mova.

Майже рік тривав період, коли учасники групи "Музей Майдану/Музей Свободи" збиралися майже щотижня, щоб глибоко проговорити концепцію майбутнього музею.

Яким має бути Музей Майдану/Музей Свободи учасники громадської ініціативи обговорювали майже рік на стратегічних сессіях та під час ознайомчих поїздок до музеїв інших країн. Наприклад - до Європейського центру Солідарності

 

Паралельно відбувався конкурс "Територія Гідності", який мав запропонувати робочі концепції Меморіалу Героїв Небесної Сотні і самого Музею.

Одним із елементів експертної роботи були поїздки для ознайомлення до подібних музеїв у Польщі, Німеччині, Франції, Бельгії, Сполучених Штатів. Треба було як слід позаглядати в чужі дзеркала, вивчити помилки попередників.

Новообраний на відкритому конкурсі директор музею Ігор Пошивайло об’їхав 35 музеїв, історія створення яких та їх експозиції могли надихати на створення українського музею.

Директор Музею Майдана Ігор Пошивайло біля проекта-переможця

Виставка конкурсних робіт відкрилася у столичному Будинку архітектора 13 липня 2018 року

 

Вивчали все: як організовувати конкурси, як погоджувати інтереси різних суспільних груп, зацікавлених у створенні подібних музеїв, підглядали архітектурні рішення і цікавинки в експозиціях. Але найголовніше – як не повторити чужих помилок.

Наприклад, досвід Музею Варшавського повстання – це історія створення спільноти мешканців Варшави, для якої історія боротьби повстанців стала ключовим елементом міської ідентичності. Тобто сучасний музей – це не тільки артефакти, сучасний музей – це спільнота однодумців.

Досвід Європейського центра Солідарності – це історія створення громадського простору, де збираються люди для лекцій, урочистостей, де є офіси громадських організацій, бібліотека, зимовий сад. Тобто це не тільки музей, а й громадський простір для цілої міської громади. Де в один день можна прийти із дитиною і показати їй одну із наяскравіших сторінок європейської історії. А другий раз піти самому на лекцію якогось високочолого розумника, а дитину залишити у ігровому просторі.

 Виставка конкурсних робіт відкрилася у столичному Будинку архітектора 13 липня 2018 року

Керівники Європейського центру Солідарності поділилися і певним складним досвідом. Архітектурний проект вписував музейну експозицію у вже готовий простір. І це створювали певні складнощі для формування експозиції. Краще, коли музей будується від потреб експозиції, як ядра будівлі.

Такі проблеми виникали і в інших музеях, які вдалося побачити робочій групі творців концепції Музею Майдану/Музею Свободи.

Наприклад, у Музею Варшавського повстання не розрахували достатніх приміщень для гардеробів і там завжди черги та тлум. Каси розмістили на вулиці, і це не дуже приємно в негоду.

Під час будівництва Музею історії польських євреїв всі ці помилки були враховані ще на етапі формулювання завдання для архітекторів: які простори мають бути включені до музею: скількі експозиційних площ, якою має бути площа офісів для музейних працівників і дослідників, якою – дитяча зона, гардероби, кав’ярні, кінозали і конференційні аудиторії. Вийшов один із найкращих музейних просторів, який був відзначений нагородою "Європейський музей року-2016".

Досвід цих поїздок повністю втілився як у конкурсному завданні Музею Майдану, так і в проекті-переможці. Я попросив організаторів конкурсу дозволу ознайомитися із конкурсним завданням.

Конкурсне завдання – це книжка, у якій більш ніш 100 сторінок дрібного шрифту, де прописано все, що тільки можна прописати, починаючи від програми просторового планувння, обмежень по висоті і площі, кількості необхідних туалетів, побажання, щоб в головній експозиції можна було встановити Йолку.

Конкурсне завдання містило докладні відомості про перебіг подій Євромайдану та Революції Гідності, оповідало про розвиток міського середовища київського Майдану і його околиць, що мало дати максимум контекстної інформації проектувальникам-учасникам конкурсу. Архітекторам була донесена місія Музею, його ключові цінності і завдання.

Мабуть, це найдокладніше і найбільш прискіпливо виписане конкурсне завдання для такого роду конкурсів за всю українську історію.

Отже, до другого етапу конкурсу потрапило 6 проектів з 66.

 Проект, який виграв ІІІ місце

Один з конкурсних проектів

 

 Ідея "спіралі часу" виглядає неймовірно. Але в реалізації такі ідеї незавжди прості

Чому ж виграв саме проект професора Яна Кляйхуса та Йоганнеса Кресснера?

Перше. Автори знайшли вдалу архітектурну метафору. Навіть – дві метафори.

 

Перша – це ідея штурму пагорбу. В лютому 2014 року повстанці штурмували пагорб, піднімаючись бруківкою Інституцької. Маршрут їх хресної дороги – це основа архітектурної концепції Меморіалу. Будівля музею підхоплює траєкторію руху і звиває її спірально в небеса через систему пандусів.

Можливо для когось це звучатиме занадто боляче, але Музей і Меморіал, взаємно інтегруючись, дозволяють відвідувачу пройти шляхом тих, хто загинув за Свободу.

Друга метафора – це будинок Музею, як Дім Свободи. Коли ми збиралися в рамках групи Музей Майдану/Музей Свободи, ми досить довго обговорювали ідею, що сучасна архітектура часто використовує метафори.

Музей Історії польських Євреїв – це ідея Виходу, історія про те, як море розступилося перед народом Мойсея.

Варшавський Музей історії польських євреїв "Полін" символізує море, що розступається перед народом Мойсея

ФОТО: Анджей Ставінський, East News

 

Архітектура музею "Титаніка" у Белфасті прямо апелює до форм велетенського корабля.

Музей Титаніка у Белфасті

 

Архітектура Музею світу майя на Юкатані в Мексиці – це згадка про космологію майя, про давні міфи про священне дерево Сейбу, яке поєднує світи живих і мертвих та гніздо божества Кукулькана.

Великий музей світу Майя у Мексиці сполучає в архітектурі сходи давніх пірамід і мотиви давніх міфів

ФОТО: J. Magno, Wiki

Як мовою архітектури розказати про боротьбу за Свободу? Як засобами художньої виразності розповісти про той вірус Свободи, який поширювався з Майдану по всій країні на межі 2013-14 років?

Проект-переможець апелює до античної спадщини: будівля нагадує афінський Акрополь, Агору, на якій вперше на європейському континенті почали формуватися уявлення про особисту свободу і про демократію, як найбільш ефективний державний устрій.

Вектор історії - від афінської Агори до київського Майдану

Красивий образ і цікава ідея – прокласти вектор історії від афінської Агори до київського Майдану.

Щодо організації внутрішнього простору. Переможці запропонували одне з найкращих планувань. Коли робоча група Музею Майдану/Музею Свободи мріяла про те, як найкраще організувати експозиційний простір – ми теж обговорювали ідею спіралі подій, що розгорталися навколо Майдану.

У Конкурсному завданні ідея того, щоб експозиційний простір був організований саме так, не була спеціально прописана. Конкурсне завдання рекомендувало учасникам тільки передбачити простір, в якому можна було б експонувати найбільший з артефактів, що знаходиться в зборах Музею Майдану – Йолку.

Більша частина виставкових площ відкривається в атріум, де можна розташувати великі артефакти: барикади, водомети і Йолку

Але архітектори-переможці немов прочитали чужі думки і реалізували ідею, що внутрішній атріум з Йолкою та іншими крупномірними експонатами перетворюється на "центр обертання" усієї експозиції. Спіраль головної експозиції завертається навколо атріуму. Майже з усіх частин експозиції видно атріум і його ключовий експонат.

Є іще кілька важливих моментів, чому саме цей проект переміг. Він – пропонує одне із найбільш продуманих програм просторового планування. І це – один з найбільш безпечних проектів. Наприклад, у випадку задимлення або інших загроз відвідувачі зможуть вийти на зовнішні пандуси і швидко евакуюватися з небезпечної зони.

Окрім того, цей проект у порівнянні із іншими проектами виглядає більш розумним з точки зору коштів реалізації.

Ясно, що не всіх цей проект задовольнить. Хтось не звик до лаконічних засобів сучасної архітектури без бикокко і неопшонкізма.

Ясно, що не всі зможуть пережити відсутність корінфських капітелей і тому подібних балясин у проекті-переможці. Але ми живимо в ХХІ столітті і дивно говорити про свободу архітектурними засобами сталінського Репрессансу.

Ясно, що цей конкурс довів також і професійну неспроможність декого із київських творців, які тепер самореалізуються у поливанні брудом як організаторів конкурсу, так і інших його учасників. І в мистецтві поливання брудом вони досягли значно більшої майстерності, ніж в архітектурі.

Виграв насправді найкращий проект з представлених на конкурс.Поява нової архітектури після Майдану є однією з ознак, що в Україні дійсно відбуваються зміни. Нова архітектура Музею Майдану сама по собі є символом змін.



Теми: ХХІ сторіччя, Майдан, Євромайдан, революція, Революція Гідності




Стус і Нобель. Демістифікація міфу

10.12.2010 _ Вахтанг Кіпіані
АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter