Українська правда
Історична правда

Дональд Трамп, коза прем’єра Моравецького і боротьба з бандеризмом

Олександр Зінченко _ П'ятниця, 6 липня 2018, 05:30
Версія для друку
Олександр Зінченко
Історик, журналіст (Київ)

Президент США зустрічається з північнокорейським лідером Ким Чен Ином і не хоче бачитися з польським президентом Анджеєм Дудою. Польська правляча партія цілилася по бандерівцях, а потрапила собі в таке місце, яке без латини краще не називати.

"Боротьба з бандеризмом" перетворилася на найбільшу пригоду з gluteus maximus польської історичної політики за багато років.

"Ти вже чув, у Сеймі сьогодні будуть вносити зміни у той закон про IPN?", – подібні повідомлення посипалися мені на мессенджер вранці 27 червня.

Це було дуже дивно. Рівно за 5 місяців до цього – 26 січня Сейм проголосував за чергові зміни до закону про IPN: "ЗА" – 279 голосів.

 Зала засідань Сейму Польщі

ФОТО: ukrinform.ua

Закон був покликаний боротися з "пропагандою бандеризму", унеможливити використання у світі словоутвору "польські табори смерті" та мав захищати "добре ім’я Польщі" від звинувачень у співпричетності поляків зі злочинами нацистів. Критерії того, за що карати "лише" штрафом, а за що – трирічним ув’язненням, закон чітко не прописував.

Розумніші відразу помітили, що формулювання нового закону вразливі для критики. Критика не забарилася.

Практично прямо перед розглядом закону в Сенаті – у ніч на 1 лютого – з'явилася заява Державного департаменту США. Суть заяви: закон суттєво обмежує свободу слова і свободу академічних дискусій та суперечить стратегічним інтересам Польщі у взаєминах зі США та Ізраїлем.

США дали чіткий сигнал, що цей закон є неприйнятним, а позитивне голосування матиме серйозні наслідки для офіційної Варшави.

Ці зміни викликали також гостру реакцію Держави Ізраїль, зокрема прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху: "Польский закон – це абсурд, і я проти нього. Ми не можемо змінити історію, і не можна заперечувати Голокост."

Українське МЗС раніше також прокоментувало голосування у польському парламенті:

"Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій, у т.ч. некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України".

Проте офіційна Варшава була переповнена ентузіазмом. "Не бачу підстав для змін у закон про IPN", – заявила напередодні голосування в Сенаті Беата Шидло, колишня прем’єрка, а тепер – заступниця прем’єра Моравецького.

У такому самому ключі висловлювався і віце-міністр юстиції Патрик Які, різноманітні офіційні уповноважені і геть ніким неуповноважені добровільні помічники правлячої в Польщі партії.

"Не буде ніяких змін в закон про IPN", – звучало тоді з усіх підконтрольних і прихильних до уряду Моравецького медіа.

Через п’ять місяців, вранці 27 червня прем’єр Польші Матеуш Моравецький у терміновому порядку вносить до Сейму проект нових змін до цього закону. Ці зміни скасовували попередні зміни до двох статей закону про IPN.

 Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецькій

ФОТО: premier.gov.pl

І всі ті, хто голосував 26 січня "за" внесення цих змін, цього разу знову голосують "за". Але вже за їх скасування.

Мабуть, на цьому варто ще раз наголосити: одні й ті самі люди в Сеймі в червні проголосовали проти того, що вони підтримали в січні і на всіх медійних майданчиках розповідали, який це закон правильний і що проголосувати інакше було б капітуляцією.

Капітуляцію ніхто не приймав, хоча відбулася вона в шаленому темпі. Зранку законопроект був внесений Моравецьким до Сейму. Вранці ж Сейм проголосував "за" внесені зміни. Удень ці зміни затвердив Сенат. А ввечері – підписав Президент Польщі Анджей Дуда.

Що сталося?

Чому ці зміни відбувалися в такому шаленому темпі?

Чому скасували тільки ті зміни, які дратували Ізраїль і США?

Чому "антибандерівські" статті залишили попри заяви українського МЗС та визнання самими політиками польського правлячого табору неоковирності формулювань цих статей?

Отже, в січні цього року до закону про Інститут національної пам’яті Польщі (IPN) внесли низку правок.

Згідно зі змінами "злочини українських націоналістів та українських формацій, які колаборували з Третім Райхом", прирівнюються до злочинів нацистського та комуністичного тоталітарних режимів.

"Злочином українських націоналістів і українських формацій, які колаборували із Третім Райхом є також участь у винищенні єврейського населення та геноциді громадян ІІ Речіпосполитої Польської на території Волині та Східної Малопольщі".

За заперечення таких злочинів українських націоналістів передбачена адміністративна відповідальність у вигляді грошового штрафу або кримінальна – до трьох років ув’язнення.

Натомість, за заперечення співучасті польських націоналістів у винищенні єврейського населення закон відповідальності не передбачає.

Навпаки – нові зміни до цього закону можна було легко використати проти тих, хто нагадує про подібні сумні факти, що мали місце під час Другої світової війни. Закон передбачав три роки ув’язнення покарання або адміністративний штраф за "паплюження доброго ім’я Польщі" для тих, "хто публічно і проти фактів приписує Польській Нації або Польській Державі відповідальність або співвідповідальність за злочини, здійснені Третім Райхом".

Це все і спричинило роздратування США – бо там справедливо бачили в цих змінах шлях до встановлення цензури.

Ізраїль побачив у цих змінах заборону для свідків Голокосту оповідати, як чудові польські сусіди здавали їх нацистам під час Другої світової війни.

МЗС України було обурено неадекватністю термінології цього закону – духові стратегічного партнерства. Український інститут національної пам’яті заявив про неможливість проведення наступного раунду Польсько-українського форуму істориків на території Польщі, оскільки під тиском цього закону вільна дискусія стає неможливою.

Але першою від цього закону постраждала польська репутація… в Аргентині.

Організація "Польська ліга проти дифамації" на підставі свіжоспеченого закону подала 2 березня позов проти аргентинської газети Página/12. Цей епізод став відомий в Аргентині і спричинив зустрічну хвилю обурення. У результаті – цей матеріал аргентинського журналіста про погром євреїв у Єдвабному на знак солідарності передрукувала низка іспаномовних медіа за океаном. Тобто Польща отримала результат протилежний від бажаного.

Ось іще один такий приклад. Польський правлячий табір аргументував необхідність цих змін у тому числі тим, щоб заборонити використовувати сполучення "польській табір смерті" стосовно німецьких концтаборів на території Польщі.

Саме тому в законі було задекларовано, що він може поширюватися на громадян інших країн, незалежно від місця і часу, коли мав місце факт "злочину". Це стало новим словом в уявленнях про міжнародне право. І це все не могло не спричинити цілої низки скандалів на чотирьох континентах.

Польські критики закону відзначили, що раніше протягом десяти років сполучення "польські табори смерті" пролунало у міжнародній пресі кількадесят разів, а тепер Google знаходить мільйони згадок "польських таборів смерті" в пресі у цілому світі.

Тобто закон в цій частині результату не міг досягнути, але приніс для Польщі, мабуть, найбільші репутаційні втрати від часів запровадження Воєнного стану і переслідування антикомуністичної опозиції.

США посилило тиск на Польщу. Незабаром польські медіа дізналися, що Вашингтон доніс до офіційної Варшави ультиматум. Мовляв, допоки діють зміни до закону про IPN – жодних зустрічей високого рівня ані польський прем’єр, ані польський президент можуть не очікувати: це з Ким Чен Ином Трамп готовий зустрічатися, а з Анджеєм Дудою – ні.

Офіційно зміст витоку в МЗС Польщі заперечували. Але весь перебіг наступних подій вказував, що ультиматум США дійсно мав місце. Принаймні, польські медіа писали про безуспішні дипломатичні зусилля Варшави організувати зустрічі високого рівня під час візиту президента Анджея Дуди до штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку в травні. Жодних зустрічей польського президента з американським керівництвом тоді не відбулося.

На початок червня польська політика мала серйозне напруження з Брюселем і Вашингтоном, Берліном і Києвом, Єрусалимом і Вільнюсом.

Скандал навколо закону про IPN відбувався на тлі звинувачень, що Польща дрейфує від демократії до авторитаризму.

Єврокомісія і Європарламент розпочали процедури санкцій щодо Польщі через реформу судоустрою, яка, на думку більшості євродепутатів, руйнує основи верховенства права у цій країні.

Суспільне мовлення раніше було переформатоване на державне, поставлено під політичний контроль правлячої партії і перетворилося на інструмент урядової пропаганди.

Попередні зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі, що увійшли в силу в червні 2016 року, також встановили політичний контроль правлячої партії над колись незалежною інституцією.

Під загрозою скорочення автономії опинилися польські університети.

Партія "Право і Справедливість" вперше від часів Польської об’єднаної робітничої партії сформувала монопартійний уряд, монополізувала владу і потроху перетворює Польщу знову на Польську Народну Республіку.

Історія із змінами до закону про IPN – це тільки частина доволі сумної історії, коли Польща перетворюється на карикатуру на себе саму колишню.

З найкращого учня, відмінника ліберальних реформ Польща перетворюється на джерело проблем для цілого регіону. І у Варшаві, вочевидь зрозуміли, що створили вже геть непотрібне додаткове напруження. Щось треба було робити.

Щось треба було робити, бо наближається саміт НАТО. А під час саміту було б незле, щоб президенти Польщі і США усе-таки зустрілися й обговорили розширення американської військової присутності в Польщі. І це – один з головних аргументів, чому зміни у закон про IPN треба було відіграти назад.

Щось треба було робити у стосунках з Ізраїлем. Вочевидь, Ізраїль чітко поставив нормалізацію стосунків у залежність від змін до закону. І на наступний день після екстреного голосування у Сеймі польський та ізраїльський прем’єри підписують одночасно у Варшаві й Тель-Авіві спільну декларацією щодо складних сторінок минулого. Дехто припускає, що навпаки – закон змінювали "під графік" ізраїльського прем’єра Нетаньяху.

Це тільки дві з майже десятка політичних причин, чому такий чудовий (як казали наприкінці січня представники правлячого табору) закон треба було терміново змінити.

Статті 55а і 55b, які були так неприємні для Ізраїля та США, у кабаретному темпі скасовані.

Але для "бандерівців" усе лишилося по-старому. Зміни, що були запровадження статтею 1 пункт 1а, статтею 2а та статтею 55 передбачають штраф або три роки ув’язнення "за заперечення злочинів українських націоналістів".

Використання абсурдної хронології 1925–50 і терміну "Східна Малопольща" стосовно Галичини не може бути прийнятним для України.

При чому абсурдність і неадеватність такої хронології і тієї термінології визнають навіть у правлячому таборі – і один з ідеологів історичної політики PiS сенатор Ян Жарин в інтерв’ю одному з польськіх порталів, і сам прем’єр Матеуш Моравецький в дискусії під час представлення змін до закону про IPN 27 червня.

Але ці "охи й ахи" Жарина і Моравецького ніяк не наблизили зміни в "українські" статті закону.

Так само лишається неадекватним як покарання в три роки ув’язнення за "заперечення злочинів українських націоналістів", так й адміністративний штраф.

У якості тролінгу можна було б наполягати, що таке саме покарання закон мав би визначати за заперечення злочинів польських націоналістів. Але з перспективи права такі покарання неспівмірні масштабам "проступку".

Які висновки з цієї історії?

Досвід Ізраїля показує, що ефективніше домовлятися з теперішньою офіційною Варшавою через Вашингтон, ніж безпосередньо.

Стратегічне партнерство існує між Польщею й Україною тільки на словах: бо не буває стратегічних партнерів "другого сорту".

Охолодження стосунків між Україною і Польщею триватиме. І причина в цьому – у Варшаві: там не дуже вміють передбачати наслідки власних рішень.

Усвідомлення результатів цієї комбінації, коли правляча у Польщі партія спочатку створює собі проблеми, а потім героїчно їх долає, Newsweek.pl сформулював у заголовку: "Закон про IPN. Моравецький вивів козу. Сморід залишився".

Ніхто в Польщі не може дати притомної відповіді: а навіщо було ту козу вводити?!

Допоки офіційна Варшава діятиме в логіці класичного анекдоту про козу – жодних позитивних змін в наших стосунках очікувати не варто. Від того закону і далі смердить.

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Читайте також:

Зміни до закону про IPN Польщі не задовольняють сподівань України – посольство

Ізраїль гостро відреагував на зміни польського закону про ІНП

МЗС: Польща намагається зобразити українців "злочинними націоналістами"

Сейм Польщі ухвалив закон про криміналізацію "бандерівської ідеології"

У польському Сеймі розпочнеться друге читання законопроекту про заборону "бандеризму"

Новий голова Інституту національної пам’яті Польщі заперечує співучасть поляків у Голокості 



АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter