Хочу підняти питання про козацькі могили, що розташовуються на старовинному цвинтарі поблизу села Шестірня Широківського району Січеславської області.
Село походить від зимівника козака Шестірні Інгульської паланки на березі річки Інгулець. У цих зимівниках залишалися доживати віку старі козаки після руйнації Січі, а молоді разом з військом вирушили за Дунай, де утворили Задунайську Січ.
Завдяки небайдужим людям у 90-х роках минулого століття вдалося підняти і відновити кам'яні хрести на двох могилах славних запорожців на цвинтарі в Шестірні й прочитати, хто похований у них.
Відповідно до реєстру Запорозького війська 1756 року, який був опублікований за архівами Кубанського війська у 1997 році, вдалося встановити поховання курінного отамана Дядьківського куреня Андрія Кичкіна (саме він похований у Шестірні).
Могила Андрія Кичкіна, козака Дядьківського куреня. Усі фото - автора. |
Дядьківський курінь – це особливий підрозділ в структурі Січі. Козаки цього куреня виконували особливі завдання: поштова кореспонденція, супровід послів тощо.
Могили, як виявляється, потрібні тільки для реєстрації. Таким чином, вони, начебто, перебувають під охороною закону, а далі що…?
По цвинтарю випасають корови місцевих жителів, залишаючи послід. Повна байдужість місцевої влади. До цього святого місця важко дістатися, бо дороги погані, щоб вклонитися і віддати шану славним козакам.
Так ми маємо пам'ятку, яка може прославити нашу славну Січеславську область і Широківський район.
Як свідчить Борис Грінченко, який побував до революції в Шестірні, "на сільському ж цвинтарі на двох хрестах вирізані надписи, на першому:
"1784 году мѢсяца Априля 21 дня приставился рабъ БожійѢ Иванъ великій, полтавського куриня полковый Отаманъ", а на другому: 1785 году іюня 37 дня ЗдѢшь почивает рабъ Божый Андрей КнукѢнь Дядькивского куриня козакъ, поживе лѢтъ рк (120)".
До речі, козацькі поховання на цвинтарі в Шестірні належать до найстаріших в області. Зокрема, за інформацією відомого дніпровського краєзнавця, журналіста, письменника Миколи Чабана, могила Івана Сірка в Капулівці датується 1680 роком, могила старого козака Мартюка в селі Дніпрова Кам’янка Верхньодніпровського району – 1748 роком.
А потім своє чільне місце посідають могили козацького цвинтаря в Шестірні.
Крім уже згаданих, на кам’яних хрестах можна прочитати такі надписи: "В 1784 годам-ца априля 21 дня представился раб Божий ИванЖукін Полтавского куреня полковой атаман", "В 1787 году іюня 27 дня здесь почиває раб Божий Андрей Кичкин куреня Дядковского козак".
Звертаюся до всіх небайдужих: будь ласка, не дайте знищити нашу історію, треба пробудити нашу владу зараз. Прийшов час віддати шану нашим славним запорожцям.