10 фактів про політичні обставини Листопадового зриву 1.ХІ.1918

Після Листопадового зриву та реального встановлення української влади ситуація змінилася не одразу. Щойно 13 листопада, коли крах монархії Габсбургів став очевидним, була проголошена ЗУНР. Назва Галицька армія увійшла у вжиток з кінця січня 1919-го, а УГА – після переходу галичан до Денікіна у листопаді 1919 р.

 

1. Українці приступили до встановлення влади у Східній Галичині доволі пізно. Ще до листопада на своїх територіях це зробили чехи, західногалицькі поляки та південні слов'яни. Також на той момент парламент Угорщини вже проголосував за розрив унії з Австрією, а у Відні збори німецького політичного активу проголосували за створення Австро-німецької держави.

2. Одночасно з Листопадовим зривом у Східній Галичині, в Тимішоарі була проголошена Республіка Банат. Її територія мала охоплювати відповідний регіон Угорського королівства. Найбільш прихильно до незалежності ставилися місцеві німці та угорці.

Ідея полягала у збереженні цього багатонаціонального краю від поглинання союзниками Антанти – сербами і румунами. Як і ЗУНР, Банат став тим уламком Австро-Угорщини, якому не судилося втриматися у революційному буревії. Республіка зазнала краху вже в середині листопада 1918-го.

3. Незважаючи на фактичний розпад, Австро-Угорщина формально продовжувала існувати і навіть брати участьу Першій світовій війні. Угода про перемир'я з Антантою була підписана щойно 3 листопада. На той момент вже капітулювали Болгарія та Османська імперія.

Німеччина вийшла з війни пізніше, 11 листопада. Її війська зустріли звістку про перемир'я, перебуваючи у Франції, в Бельгії, Румунії, Польщі, Балтії, Білорусі та в Наддніпрянській Україні.

4. Офіційно Австро-Угорщина припинила існування 12 листопада 1918 р. Тоді Рейхсрат скасував монархію, розірвав австро-угорську унію та проголосив Республіку Німецька Австрія. За день до цього цісар Карл залишив посаду глави держави, однак формально не зрікався імператорської і королівської корон.

 
Етнографічна карта Австрійської імперії Карла Черніга 1855. Жовтим виділено межу української етнічної території

5. Відомі назви "ЗУНР" та "УГА" з'явилися пізніше. Ще 19 жовтня Українська Національна Рада у Львові проголосила "Українську державу" в українських краях Австрії та Угорщини.

Хоча вона фактично дублювала офіційну назву сусіднього гетьманату Скоропадського, це не викликало занепокоєння східногалицького активу, бо Львів шукав місце у системі координат австро-угорського федералізму.

Після Листопадового зриву та реального встановлення української влади ситуація змінилася не одразу. Щойно 13 листопада, коли крах монархії Габсбургів став очевидним, була проголошена ЗУНР. Назва Галицька армія увійшла у вжиток з кінця січня 1919-го, а УГА – після переходу галичан до Денікіна у листопаді 1919 р.

6. У Тимчасовому основному законі ЗУНР від 13 листопада її державна територія визначалася досить незвично: у межах суцільної української етнічної території Австро-Угорщини, відповідно до того, як вона показана на етнографічній карті Австрійської імперії Карла Черніга 1855 р.

Можливо, це унікальний випадок, коли якесь старе картографічне видання згадується у конституційному акті. Набагато простіше для окреслення кордону було б скористатися усталеною межею поділу на Східну та Західну Галичину, апелювати до історичного кордону Галицького князівства та Руського воєводства, або хоча б зазначити річку Сян, яку згадує гімн і на яку далі часто посилалися українські дипломати. Однак гору взяли інші міркування.

По-перше, етнічні аргументи здавалися вагомішими за історичні. По-друге, історичний адміністративний кордон не охоплював населені українцями Лемківщину, Закарпаття та Північну Буковину. Втім, ці периферійні території влада ЗУНР і так практично не контролювала.

7. Ще з жовтня 1918-го перед українським рухом у Східній Галичині постала дилема: орієнтуватися на Відень чи на Київ? Ідеї української соборності набули широкої популярності в масах, однак багатьом прагматичним політикам здавалися передчасними. В результаті було розпочате самостійне державне будівництво. ЗУНР де-факто залишалася окремою державою і після Акту Злуки в січні 1919 р.

 
Фрагмент карти політичної ситуації в Європі 8 листопада 1918 р. 
Джерело: ресурс Omniatlas

8. На час встановлення української влади у Східній Галичині ще існував гетьманат Скоропадського. Галицькі делегати вели переговори про допомогу як з гетьманом, так і з Директорією. 1 грудня у Фастові вони підписали Передвступний договір з останньою. У той момент війська Директорії вели облогу Києва, де сиділи німці та Скоропадський.

9. Львів і Київ ніколи не були під контролем УНР-ЗУНР одночасно. Коли 21 листопада війська Директорії тільки розпочали облогу Києва, західноукраїнські війська якраз відступили зі Львова, здавши місто полякам.

10. Польсько-українська війна розпочалася вже наступного дня після Листопадового зриву, при чому прямо зі столиці – Львова. Тоді ще не існувало незалежної та консолідованої польської держави. У Варшаві перебувала консервативна Регентська рада Польського королівства – протекторату під австро-німецьким контролем.

У Кракові владу перебрала Польська ліквідаційна комісія (ПЛК). І Регентська рада і ПЛК не визнавали одна одну і одночасно претендували на всю австрійську Галичину.

Вже на початку листопада польські праві вдалися до заколоту проти Регентської ради. Тим часом у Любліні (також на території Королівства Польського) повстання підняли польські ліві. Вони проголосили народний уряд Польської республіки. Комуністи проголосили окрему республіку в західногалицькому місті Тарнобжег.

Ще один політичний центр з'явився у Познані – в німецькій частині польських земель. Навіть після проголошення незалежності Польщі та приходу до влади Юзефа Пілсудського розрізнені політичні центри зникли не одразу: процес консолідації затягнувся до початку 1919 р.

Віталій Скальський: 28 березня — Міжнародний день історика?

Інтернетом шириться інформація про відзначення 28 березня Міжнародного дня історика. Проте… В Україні ніхто і ніколи не встановлював дня історика. ООН теж такого дня не встановлювала.

Євген Чикаленко: Центральна Рада та більшовицька навала

Євген Чикаленко про окупацію Києва більшовиками на початку 1918 року.

Ярина Ключковська: "Україна без нього була б інакшою". Пам'яті Ігоря Юхновського

Вічна пам'ять Ігореві Рафаїловичу Юхновському. Людині, яка залишила глибочезний слід у житті кожного з нас, навіть тих, хто про це не здогадується. Бо Україна без нього була б точно інакшою.

Юрій Юзич: Бойові командири Армії УНР з Куп’янська

Щонайменше троє уродженців Куп’янська більше 100 років тому воювали за Україну старшинами в складі Запорозького корпусу Петра Болбочана. Усі троє мали первинне офіцерське звання, але командували сотнями запорожців.