Спецпроект

Князь Ярема Вишневецький лишається без своєї вулиці

Українці з "Форуму меншин Підляшшя" заблокували питання про надання одній з вулиць міста Білостока імені Ієремії Вишневецького. Прихильники князя не здаються. В місті кілька вулиць уже названі на честь героїв романів Генріка Сенкевича "Вогнем і мечем" і "Потоп".

Депутати міської ради міста Білостока (адміністративного центру Підляського воєводства, Польща), українці за походженням, домоглися зняття з порядку денного засідання муніципалітету пропозицію назвати одну із міських вулиць на честь князя Ієремії Корибута-Вишневецького.

Ця подія викликала бурхливе кількамісячне обговорення в польському інтернеті. Відреагувала також консервативна польська преса, в котрий раз із докором піднявши питання про вулиці імені Бандери і Шухевича в західноукраїнських містах.

Однак питання про вулицю Ієремії Вишневецького може бути знову поставлене на порядок денний.

 

Події почали розгортатися ще в січні цього року. Пропозицію назвати одну з вулиць району Завади іменем князя Ієремії як персонажу "Трилогії" Генріка Сенкевича внесли до порядку денного січневої сесії члени міського уряду Білостоку.

В місті кілька вулиць уже названі на честь героїв романів "Вогнем і мечем" і "Потоп", причому як вигаданих автором (Яна Скшетуського, Оленьки Біллевич), так і реальних (великого гетьмана литовського Януша Радзівіла, козацького полковника Івана Богуна).

Князь Ярема

Та у випадку із Вишневецьким сталося інакше. Частина представників фракції "Громадянська платформа" (Platforma Obywatelska) – головним чином, етнічні українці, які входять до громадської організації "Форум меншин Підляшшя" (Forum Mniejszości Podlasia, FMP), виступили проти пропозиції уряду міста. Вони домоглися зняти це питання з порядку денного сесії, яка проходила 16 січня.

Пропозицію зняти питання з порядку денного вніс депутат білостоцької міської ради, член FMP Славомир Назарук. На його думку, Ієремія Вишневецький як історична постать, фігура суперечлива і має мало спільного з тим образом, що його вивів у "Трилогії" Генрік Сенкевич.

"Не хотів би я мешкати на вулиці, патроном якої є Ярема Вишневецький. Нагадаю хоч би про саджання на палю і інші застосовувані ним методи запровадження порядку", - заявив пан Назарук у коментарях для польської преси.

Інший депутат - теж член FMP Адам Місюк, звертав увагу журналістів на педагогічний аспект справи. Він нагадав, що учні нерідко готують реферати про тих осіб, на чию честь названі вулиці міста. "І який реферат напише учень у цьому випадку? Опише способи саджання на палю?", - сказав пан Місюк. На його думку, "патронами вулиць повинні бути особи кришталево чисті".

Ярема Вишневецький - такий же "наш", як і Хмельницький

"Депутати від "Форуму меншин Підляшшя" додають теж, що наслідком таких дій були… хоча б пізніша різанина польської людності на Волині в 1943 році, здійснювана Української повстанською армією - УПА", - писало популярне польське видання Gazeta Wyborcza.

Ситуація в Білостоку з "вулицею Яреми", що не відбулася, викликала різку реакцію з боку консервативних кіл Польщі.

В середині березня тижневик "Польська думка" (Myśl Polska) надрукував статтю "Люди, тікайте! Ярема іде"; її автор, Антоній Маріанський, зокрема. пише: "Чому польський герой, яким би він не був, не може бути патроном вулиці в польським місті?... Я замислююся, чи Підляшшя – це вже Україна, чи іще українські володіння?".

Пан Маріанський також висловив докори з приводу того, що вулиці багатьох західноукраїнських міст названі на честь Степана Бандери і Романа Шухевича. "В Україні і серед української меншості "кришталево чистими" називають тих, чиї руки в чистій крові матерів польських дітей", - пише автор статті.

З Білостока чути, що інші депутати міськради збираються знову поставити питання про найменування вулиці в порядок денний сесії. Крім того, стало відомо про те, що ідея про таку вулицю виникла у урядовців Білостоку дещо спонтанно. "В міському уряді є так звана "База назв" і з неї урядовці самостійно взяли цю ідею", - повідомило джерело.

Під краєзнавчим музеєм у Лубнах доживає свого віку уламок мармурової колони з палацу Вишневецького

Між тим, в українських Лубнах, де була резиденція князя Ієремії, з 2008 року існує вулиця Князів Вишневецьких (колишня - Червоних Казарм). Із полковим містом пов’язана доля чотирьох Вишневецьких.

Олександр Вишневецький (?-1555) – староста речицький, відбудував Лубни через майже три століття після монголо-татарської навали; деякий час місто називалося Олександровим.

Його син – Михайло Олександрович Вишневецький (1529-1584), каштелян брацлавський і київський, староста черкаський і канівський; учасник численних походів проти татар і Москви, герой анонімної панегіричної поеми "Епіседіон".

Його син – Михайло Михайлович Вишневецький (?–1616), батько Ієремії, овруцький староста. Одним із перших почав вербувати в Лубнах найманців для участі в "димітріаді" - авантюрі з осадженням на московський престол Григорія Отреп’єва "Лжедмитрія" (затіяну, до речі Адамом і Костянтином Вишневецькими). Розширив свої задніпровські володіння за рахунок Московського царства. У Молдавії осадив на трон брата своєї дружини Раїни – Олександра Могилу. Був отруєний у Молдавії під час причастя.

Ієремія Вишневецький (1612-1651) – воєвода руський, князь на Вишневці і Лубнах. Учасник Смоленської війни (1632-1634). Підтримував свого дядька, митрополита київського Петра Могилу (1596-1647), придушував заколот Павлюка-Острянина (1637-1638), інспірований суперником Могили - колишнім митрополитом київським Ісайєю Копинським, орієнтованим на Москву. У своїх володіннях дотримувався принципу свободи віросповідань. Учасник битви під Охматовим (30 січня 1644 р.), де українці поляки розгромили орди Тугай-бея. Під час Війни за незалежність України був одним з основних противників Богдана Хмельницького. Помер у Паволочі 20 серпня 1651 р. у військовому таборі.

Його син Михайло Томаш (1640-1673) – король Речі Посполитої.

P.S. При підготовці публікації використано матеріали газет "Наше слово", Gazeta Wyborcya i Kurier Poranny.

Віталій Скальський: 28 березня — Міжнародний день історика?

Інтернетом шириться інформація про відзначення 28 березня Міжнародного дня історика. Проте… В Україні ніхто і ніколи не встановлював дня історика. ООН теж такого дня не встановлювала.

Євген Чикаленко: Центральна Рада та більшовицька навала

Євген Чикаленко про окупацію Києва більшовиками на початку 1918 року.

Ярина Ключковська: "Україна без нього була б інакшою". Пам'яті Ігоря Юхновського

Вічна пам'ять Ігореві Рафаїловичу Юхновському. Людині, яка залишила глибочезний слід у житті кожного з нас, навіть тих, хто про це не здогадується. Бо Україна без нього була б точно інакшою.

Юрій Юзич: Бойові командири Армії УНР з Куп’янська

Щонайменше троє уродженців Куп’янська більше 100 років тому воювали за Україну старшинами в складі Запорозького корпусу Петра Болбочана. Усі троє мали первинне офіцерське звання, але командували сотнями запорожців.