10 листопада в історії

1483 – народився Мартін Лютер, провідник релігійної Реформації в Німеччині, основоположник протестантського руху, автор «Біблії Лютера»

Мартін Лютер (1483—1546).

1683 – народився Георг II, король Великої Британії та Ірландії у 1727-1760 рр., останній британський монарх, який особисто вів військо в бій  

1723 за наказом російського царя Петра І заарештований Павло Полуботок, наказний гетьман Лівобережної України. Він був ув'язнений у Петропавлівській фортеці, де й помер

1759 – народився Йоганн Фрідріх Шиллер, визначний німецький поет, філософ, історик і драматург 

1764 – імператриця Росії Катерина ІІ скасувала гетьманство, передавши всю повноту влади в Україні другій Малоросійській колегії – повністю залежному від царського уряду органу на чолі з Петром Рум'янцевим  

1775 – в Америці Континентальний конгрес утворив Континентальну морську піхоту. Нині це Корпус морської піхоти США  – один із найстаріших видів збройних сил Сполучених Штатів 

1838 – помер Іван Котляревський, видатний український письменник, поет і драматург, основоположник сучасної української літератури, автор «Енеїди» й «Наталки Полтавки» 

1885 – німецькі інженери Готліб Даймлер і Вільгельм Майбах установили розроблений ними двигун внутрішнього згоряння на дерев'яний велосипед, який здійснив у цей день свою першу поїздку 

1888 – народився Андрій Туполєв, радянський авіаконструктор. Під його керівництвом спроектовано понад сто типів літаків, із яких 70 будували серійно, зокрема перший радянський реактивний пасажирський літак Ту-104 

1908 – в одному з готелів американського штату Монтана в номерах уперше поклали на столик Біблію. Відтоді Священне Писання стало атрибутом багатьох готельних номерів  

1913 – присяжні в Київському окружному суді винесли виправдальний вирок Менделю Бейлісу.

 

Цього єврея, прикажчика цегельного заводу, обвинувачували в ритуальному вбивстві 12-річного учня духовного училища Андрія Ющинського. Процес супроводжувався гучною антисемітською чорносотенською кампанією з одного боку, а з іншого – громадськими протестами світового масштабу.

 

Попри тиск, суд присяжних зважив на аргументи адвокатів. Істинними убивцями, ймовірно, були скупниця краденого Віра Чеберяк та злодії з її притону

Менахем Мендель Бейліс під вартою.


1917 – у Радянській Росії вийшла постанову «Про робочу міліцію». З 1962 р. цей день відзначали в СРСР як День міліції, професійне свято органів МВС.

Цього ж дня більшовики опублікували декрет про пресу, яким були заборонені контрреволюційні видання

Радянський плакат 1963 р.


1918 – проголошена Ельзаська радянська республіка зі столицею у Страсбурзі (проіснувала лише 12 днів – до анексії Ельзасу-Лотарингії Францією) 

1919 – народився Михайло Калашников, визначний радянський зброяр, творець автомата Калашникова, генерал-майор 


1920 – ухвалено федеральний конституційний закон Австрії, згідно з якою країна стала демократичною республікою, союзною державою з правами широкої автономії земель  

1926 – у Берліні відкрито Український науковий інститут 

1927 – у Москві почався Всесвітній конгрес друзів СРСР  

1928 – у Києві відкрили будинок-музей Тараса Шевченка  

1933 – росіянин Іван Бунін став лауреатом Нобелівської премії з літератури  

1938 – помер Мустафа Кемаль Ататюрк (Газі Мустафа Кемаль-паша), засновник і перший президент Турецької Республіки у 1923-1938 рр., реформатор, який поставив країну на шлях світського, європейського розвитку 

1939 – Канада оголосила війну Німеччині  

1944 – німецькі війська залишили Грецію 

1944 – народився Аскар Акаєв, президент Киргизстану в 1990-2005 рр. 

1946 – у Франції на виборах у Національну асамблею найбільшу кількість місць здобули комуністи  

1948 – набрала чинності Міжнародна китобійна конвенція  

1959 – Генеральна Асамблея ООН засудила апартеїд у Південній Африці та расову дискримінацію в будь-якій частині світу  

1960 – у США здійснений перший запуск балістичної ракети морського базування «Поларіс»

1961 – Сталінград перейменовано у Волгоград  

1970 – Радянський Союз запустив наукову космічну станцію «Луна-17», яка через тиждень приземлиться в районі Моря Дощів. На поверхню супутника Землі виїде перший самохідний пристрій «Луноход-1» 

1974 – бойовики «Фракції червоної армії» (РАФ) вбили Гюнтера фон Дренкмана, голову Верховного суду Західного Берліна  

1975 – Генеральна Асамблея ООН прирівняла сіонізм до расизму.
У 1991 р. ця резолюція була скасована  

1982 – у віці 75 років помер Леонід Брежнєв, генеральний секретар ЦК КПРС із 1964 р. По всьому Радянському Союзу оголосили чотириденний траур – до похоронів 15 листопада.

Почалася так звана «гонка на лафетах», або «п'ятирічка в три гроба», коли один за одним відійшли три літні керівники СРСР та низка членів політбюро Компартії

 
1982 – день народження російської рок-групи «Наутілус помпіліус» 

1983 – компанія «Майкрософт» оголосила про плани створення графічної оболонки Windows 1.0, що забезпечуватиме користувачам мультизадачний режим. Її випуск був запланований на квітень, але насправді для цього знадобилося два роки. Тріумфальна хода Windows почалася тільки у 1992 р. після виходу версії 3.1 

1983 – на семінарі з комп'ютерної безпеки американський студент Фред Коен представив перший комп'ютерний вірус – програму, здатну розмножуватися й поширюватися по мережі  

1989 – скинуто з постів генерального секретаря ЦК болгарської компартії і голову Держради Тодора Живкова. Його наступником став Петро Младенов  

1993 – у Києві біля Софійського собору під час зіткнення натовпу з міліцією арештовані керівники релігійного об'єднання «Біле братство» Юрій Кривоногов і його дружина Марія Цвигун, яка називала себе «сущим на Землі Живим Богом Марією Деві Христос».

Сектанти влаштували дебош та псування майна Софійського заповідника. На 24 листопада Цвигун і Кривоногов призначили кінець світу.

Такими зображеннями колишньої комсомольської активістки, а надалі "бога живого" Марії Деві Христос восени 1993 р. був обліплений весь Київ.

1996 – у День міліції від вибуху на Котляковському кладовищі в Москві загинули 14 осіб і кілька десятків поранені. Як обвинувачений Валерій Радчиков, так і загиблі й постраждалі - ветерани-афганці

2004 – Центрвиборчком нарешті оголосив результати першого туру виборів президента України: Віктор Ющенко набрав 11 125 395 голосів (39,87%); Віктор Янукович – 10 969 579 голосів (39,32%). Другий тур голосування призначено на 21 листопада 2004 р.

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.