Спецпроект

Кримська АЕС: в СРСР боялися, що з нею станеться те, що зараз у Японії

Масштабна аварія на японській АЕС у Фукушимі нагадала не тільки про події в Чорнобилі 25 років тому, але й про будівництво у Криму ще однієї станції, яке було зупинено саме після катастрофи 1986-го. АЕС на березі Казантипської затоки Азовського моря добудували на 95%... і кинули.

У 1987 Кримська АЕС була готова на 95%. Так само, як і АЕС у Фукушимі, Кримська АЕС могла працювати у сейсмічно небезпечному регіоні. Ця станція мала постачати електроенергію на увесь Крим, а також деякі регіони Росії. Однак тепер сейсмологи кажуть, що рішення про спорудження АЕС у Щолкіно було помилковим.

Щороку у Криму, поблизу Євпаторії, проходить музичний фестиваль "Казантип", який тепер має статус міжнародного і зветься фестивалем електронної і рок-музики.

А наприкінці 90-х минулого століття фестиваль відбувався безпосередньо у турбінному відсіку станції. Гаслом фестивалю було - "Атомна вечірка у реакторі".

Але згодом у Щолкіно фестиваль зупинили, бо ніби-то місцева влада не домовилася з організаторами.

Будувати станцію почали у 1975 році. Вона мала забезпечити електроенергією весь кримський півострів і підтримувати розвиток промисловості у регіоні. У 1980 будівництво Кримської АЕС оголосили "комсомольською ударною новобудовою".

Будується Кримська АЕС. Фото: lifeglobe.net

"Почали її будувати зовсім на порожньому місці. Швидко виросло місто Щолкіно. Там навіть назв вулиць не було спочатку - лише усі будинки під номерами.

Планування цих будинків передбачало встановлення лише електричних приладів. Бо вважалося, що запустять Щолкінську атомну станцію, і електроенергії буде - море.

Тому навіть газу не планували проводити. Станція була збудована на 95%. Залишалося лише встановити реактор", - розповідає відомий кримський журналіст Микола Семена, який пам'ятає ті часи.

Будівництво станції було зупинене після Чорнобильської катастрофи, у 1987 році, а ще через два роки Москва повністю відмовилася від запуску АЕС. На початку 90-х років екологічні причини були головними, коли йшлося про закриття станції.

Нинішній стан АЕС. Покинули навіть кран. Фото: kazantipa.net

Хоча, як розповів Бі-Бі-Сі Микола Семена, не можна виключати і політичну складову, через яку Кремль незадовго до розвалу Союзу РСР ухвалив рішення припинити будівництво Кримської АЕС.

"Мені здається, що у Москві просто дуже не хотіли, щоб ця станція дісталася Україні. Таким чином, я думаю, штучно були організовані протести екологів.

На той час такі протести у СРСР були дивиною, вони могли бути лише привнесені ззовні. А якщо і були якісь протести, то та влада ніколи не звертала на них уваги і робила те, що вважала за потрібне", - розповідає Микола Семена.

Версія пана Семени дещо конспірологічна - екологічні протести на той час справді були масовими, і в них брали участь навіть мешканці самого Щолкіно. На карті: внизу сам мис Казантип (татарською "денце казана"), вище і праворуч - місто Щолкіно, ще вище і праворуч, біля Ахташського озера - Кримська АЕС. Карта: shelkino.com

Водночас, сейсмологи кажуть, що навіть починати будівництво АЕС було небезпечно.

Професор Белла Пустовітенко, голова Кримської експертної ради з оцінки сейсмічної безпеки, впевнена, що станція у Щолкіно була б ненадійною саме через те, що Крим є сейсмологічно нестійким:

"Я вважаю, що ця станція не витримала б ніякого випробування часом і можливим землетрусом. За нормативними картами, цей район належить до 9-бальної зони. А будували Кримську АЕС із розрахунку на 6-7 балів.

Як і японська "Фукушима-1", Кримська АЕС розташована на березі моря. Азовського

Японці будували станцію з урахуванням тієї інтенсивності землетрусу, який там і стався. Загалом, за прогнозною картою для особливо важливих будівель, ризик не повинен перевищувати 1%.

З урахуванням цього, практично вся територія Криму належить до зони підвищеної сейсмічної активності. Тому такі об'єкти, як атомні станції, взагалі мають бути заборонені у Криму".

Після припинення будівництва була створена компанія з продажу обладнання і матеріалів, однак розповідають, що і досі конструкції, що там залишилися, ріжуть на металобрухт.

Реакторний блок Кримської АЕС

Радіаційної безпеки цей об'єкт не має, оскільки до встановлення ядерних реакторів тоді не дійшло.

Однак екологи побоюються, що влада може повернутися до дискусії стосовно доцільності відродження недобудованих атомних об'єктів.

Бо до 2020 року, згідно із Державною програмою розвитку атомної енергетики, в Україні має з'явитися шість нових ядерних блоків.

Перший енергоблок Хмальницької АЕС - проектний брат-близнюк реактора у Щолкіно

Поки що ж на руїнах станції знімають фільми і проводять екскурсії: за 30-50 гривень охоронці дозволяють туристам погуляти по величезних залах та закутках і подивитися на захід сонця із даху станції.

 Щолкіно - наймолодший населений пункт Криму, містечко енергетиків, яке так і не стало містечком енергетиків

Джерело: Українська служба ВВС

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.