Українська правда
Історична правда

Бій під Крутами в історичній пам'яті. Як експлуатується міф

29.01.2012 _ Андрій Любарець
Версія для друку Коментарі 32

Аналіз церемоній, присвячених битві під Крутами, демонструє, що фактично всі сучасні заходи із вшанування пам’яті загиблих студентів пов’язані з політичною кон’юнктурою та мають політичний підтекст.

"Історична Правда" публікує автореферат дипломної роботи студента-історика з Могилянки Андрія Любарця "Бій під Крутами в сучасній українській історичній пам’яті".

----------------

Бій під Крутами – бій, що відбувся на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року між більшовицькими військами Михайла Муравйова та об’єднаними військами юнкерів 1-ї Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького та першої сотні новоствореного Студентського куреня під єдиним командуванням Аверкія Гончаренка під час наступу на Київ військ Муравйова.

Перед військами Аверкія Гончаренка стояло завдання затримати наступ на Київ більшовицьких військ, в той час як головні українські військові сили на чолі з Симоном Петлюрою вирушили на Київ придушувати повстання на заводі "Арсенал".

Гайдамаки з Донбасу. Як "донецькі" придушували повстання на "Арсеналі"

Можна виокремити такі особливості битви під Крутами, які виділили її з-поміж інших військових конфліктів того часу та звернули увагу громадськості на неї:

- участь у битві студентів, які не мали попереднього військового досвіду (116 бійців Студентської сотні),

- величезна чисельна перевага більшовицького війська (500-600 воїнів під командуванням А. Гончаренка і до 6 тисяч воїнів під командуванням  М. Муравйова),

- великі втрати української сторони, а також те, що війська Муравйова все-таки вдалось затримати і виграти час для підписання Брестської угоди. [1 - дивись примітки наприкінці тексту]

* * *

Битва під Крутами – один із важливих сюжетів сучасної української історичної пам’яті, який вже давно перестав сприйматись як рядова історична подія. Міф битви під Крутами є історичним образом, що має важливе значення для української колективної пам’яті та української ідентичності.

Станція Крути. Символічна могила (ліворуч) і сучасний меморіал загиблим студентам у вигляді колони Червоного корпусу Київського університету. Фото: city.zt.ua

У цій статті йтиметься не про битву під Крутами як історичну подію, а про відображення цієї події в українській історичній пам’яті.

Іншими словами, йтиметься про те, як репрезентувалась битва під Крутами у різний час, як і ким творилися уявлення про неї, і як вони використовувались у державній політиці пам’яті та в політиці загалом. 

Виникнення та формування міфу битви під Крутами

Події під Крутами вперше привернули увагу громадськості після повернення Центральної Ради в Київ у березні 1918 року.

5 березня 1918 року Військовим міністерством УНР було утворено комісію для з’ясування обставин бою під Крутами. До її складу увійшов член Центральної Ради Олександр Шульгин, який втратив у бою під Крутами брата – Володимира Шульгина.

Окрім того, на початку березня до Центральної Ради надійшли численні листи від батьків із проханням розшуку їх дітей, які брали участь у битві. [2]

Дворянин, попович і селянський син. Три біографії загиблих під Крутами

Під час першого засідання Малої Ради після повернення до Києва 9 березня 1918 року особисто Михайлом Грушевським була висловлена ідея вшанування пам’яті "забитих стрільців" і урочистого перепоховання їх у Києві на Аскольдовій могилі.

Ця пропозиція була прийнята одностайно усіма членами Малої Ради. Також Рада вшанувала пам’ять загиблих вставанням. [3] Таким чином саме Михайло Грушевський вперше звернувся до культивування цієї історичної події на офіційному владному рівні.

Обставини та результати битви під Крутами дали підставу для критики діючого уряду від опозиційних кіл. 16 березня у газеті "Нова Рада" вийшла стаття "Трагедія на Крутах" під авторством С.Ш. (скоріше всього це був Сергій Шемет, один із лідерів опозиційної на той час до Центральної Ради партії землеробів-демократів [4]).

У статті описувались події під Крутами у трагедійному ключі. При тому досить чітко визначалися відповідальні та винні за цю трагедію:

"В Крутах загинув цвіт української шкільної молоді. Загинуло кілька сот найкращої інтелігенції — юнаків — ентузіастів української національної ідеї. Така втрата для культурної нації була б важкою; для нашого народу вона безмірна.

Винна в цій трагедії уся система безглуздя, весь наш уряд, котрий після блискучого соціального законодавства, після піврічного адміністрування оказався покинутим народом і армією, і в такім безнадійнім становищі рішив захиститись від добре озброєної большевицької армії кількома сотнями шкільної молоді" [5].

Далі автор коротко описує хід битви під Крутами, при тому формулюючи численні стереотипи, які пізніше згадувались і згадуються нині у численних критичних статтях про крутянські події.

Зокрема пишеться про те, що у кожного вояка під Крутами було лише по три обійми патронів; про несподіваний для командування початок бою; несподівану втечу командування з полю бою разом із військовим знаряддям.

Висновок автора – необхідне розслідування інциденту та покарання винуватців катастрофи.

Цікаво, що чинна влада відреагувала на цю статтю, і вже через 3 дні, 19 березня, у газеті "Нова Рада" з’явилася замітка у якій повідомлялося, що слідство над цією справою вже розпочалося. [6]

* * *

19 березня 1918 року пройшло урочисте перепоховання 18 померлих під Крутами бійців Студентського куреня, яких вдалося знайти на полі бою та ідентифікувати. Ця подія активно висвітлювалась київською пресою.

Церемонія розпочалася о 2 годині дня на вокзалі, де зустріти тіла померлих зібралися студенти, родичі померлих, політики, військові, духовенство, представники просвітницьких організацій. Київським єпископом Никодимом була відслужена заупокійна. [7]

Фото, яке прийнято вважати за знімок перепоховання загиблих під Крутами студентів

Після цього від вокзалу до Володимирського собору рушила похоронна процесія з 18 гробами померлих вояків. Біля Володимирського собору до процесії приєднались члени Центральної Ради на чолі із Грушевським. Після чого Грушевським була проголошена відома промова, яку він почав латинським висловом "Dulce et decorum est pro patria mori!" - "Солодко і гарно вмерти за Вітчизну".

Також Михайло Грушевський протиставив померлих під Крутами студентів людям, які оголосили нейтралітет у громадянській війні: "Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи." [8]

Під час провезення тіл біля будинку Центральної Ради відбулось зняття із цього будинку російської символіки. Про це заявив Грушевський, перетворивши подію на своєрідний ритуал:

"От у цій хвилі, коли провозяться їх домовини перед Центральною Радою, де протягом року кувалась українська державність, з фронтону її будинку здирають російського орла, ганебний знак російської власті над Україною, символ неволі, в котрій вона прожила двісті шістдесят з верхом літ.

Видно, можливість його здерти не давалась даремно, видно, вона не могла пройти без жертв, її треба було купити кров'ю. І кров пролили ці молоді герої, котрих ми нині проводжаємо!" [9]

Закінчилась процесія на Аскольдовій могилі, де й були поховані загиблі. Окрім Михайла Грушевського під час похоронної процесії виступали член ЦР О. Степаненко, старшина січових стрільців, київська інтелігенція.

Серед інших виступав професор другої української гімназії, учні якого вступили до Студентського куреня, і частина з них загинула (ім’я професора у джерелах не згадується). Саме він вперше порівняв загиблих під Крутами із учасниками битви під Фермопілами 480 року до н. е. Це порівняння запам’яталося учасниками церемонії. Про нього пізніше згадували у спогадах. [10]

З того часу аналогія активно використовувалась і використовується у працях про битву під Крутами. Битву під Крутами досить швидко почали називати "українськими Фермопілами". Також ця аналогія народила популярний міф про участь у битві під Крутами 300 студентів. Число народжене за аналогією із битвою при Фермопілах і 300-ма спартанцями.

У кінці березня починають збиратися кошти на надгробний пам’ятник загиблим під Крутами. Ініціатором збору коштів був лікар Сергій Коломійцев. При тому у його замітці в газеті "Нова Рада" звучали відверто звинувачувальні заклики на адресу чинної української влади ("Честь і слава молодим героям, і вічна ганьба тим, хто повинен був не себе, а їх спасти, але не зробив цього"). [11]

У 1918 році Павло Тичина пише свій знаменитий вірш "Пам’яті тридцяти", присвячений похорону студентів, загиблих під Крутами. Пізніше вірш часто супроводжуватиме численні роботи, присвячені битві під Крутами.

Бачимо, що битва під Крутами практично одразу привернула увагу громадськості. Важлива роль у цьому належала чинній українській владі – Центральній Раді та  Грушевському зокрема. Організувавши ритуали, які створили традицію вшанування пам’яті "Героїв Крут", Михайло Грушевський послабив вплив на суспільну думку кіл, які використовували битву під Крутами для критики чинної влади.

Культ "Героїв Крут" продовжує підтримуватись після становлення Української Держави Павла Скоропадського.

12 травня 1918 року на Аскольдовій могилі відслужується панахида "по козаках студентського куреня, убитих на Крутах". [12] А у травні вже виникає ідея спорудження пам’ятника "Героям Крут".

Пам'ятник Героям Крут як докір нашим політикам

Цікаво, що у статті, присвяченій цьому, загиблі під Крутами вже називаються "борцями за незалежність України". [13] Ідею підтримують Міністерство освіти Української Держави та особисто Павло Скоропадський. Активно збираються кошти на пам’ятник.

* * *

У подальшому до теми битви під Крутами зверталися в українській еміграції. Перші із праць, присвячених цій темі, належали українським емігрантам, політичним та військовим діячам національних змагань.

Впливовим стало висвітлення битви Дмитром Дорошенком. 1921 року у Відні у збірці присвяченій Січовим стрільцям вийшла його стаття "Пам’яти тих, що полегли під Крутами". Він звеличував досягнення української молоді у боротьбі за "вільну самостійну Україну".

Що ж до самої битви під Крутами, Дорошенко не зазначає про участь у битві юнкерів. Також автор пише про зраду офіцерів, які "грали в карти й пиячили у своїм вагоні, коли ворог був уже зовсім близько", а потім при першій же загрозі втекли, не повідомивши про це свої війська. [14] До цієї статті у майбутньому досить часто апелювали автори, що критикували існуючі моделі пам’яті битви під Крутами.

У наступні роки пам’ять про битву під Крутами підтримувалась українськими емігрантськими освітніми товариствами.

Українська еміграція часто зверталась до проголошення Четвертого універсалу та до Берестейської угоди як до важливої події та урочистої дати - акту проголошення незалежності України та міжнародного визнання України як держави. При цьому часом мало місце звернення до битви під Крутами як до важливого епізоду цих подій.

Так, у Загребі у 1919 році українське товариство "Просвіта" видало брошуру "Свято соборності і Крут", присвячену виходу 4-го універсалу. Згодом українськими організаціями у Польщі, Чехословаччині, Югославії почались окремо відзначатись і річниці битви під Крутами. [15]

* * *

Новий поштовх до розвитку міфу "Героїв Крут" надали українські націоналістичні видання та пластунські молодіжні організації Західної України у 1930-х роках. Варто зазначити, що вони не просто звертались до крутянських подій у своїй риториці, а розробили цілий комплексний культ цієї події.

Показовою є стаття, присвячена 12-ій річниці бою під Крутами у газеті "Український голос: Орган націоналістичної думки". У ній битва під Крутами – "це місце, де гарячий порив палких юних душ, вперто поставив у правильну площину будівництво нашої державности, в площину завзятої твердої, жертвенної боротьби з ворогом". Політична ситуація, в якій ця битва відбувалась – страшний час "грушівщини" та "чаду всякого рода соціялізмів і пацифізмів".

У статті яскраво замальовується образ противника як "московсько-большевитська орда". Останні слова цієї статті найбільш вичерпно демонструють причини звернення до битви під Крутами націоналістичних кіл:

"Націю українську почали творити Герої під Крутами. Юні душі, дурні діти, яким в душах звеніла легенда і наука історії: Держава будується тільки кров’ю і залізом" [16]

Таким чином, події під Крутами немов би доводили націоналістичне бачення шляху державотворення, культивування дії та боротьби супроти ідеї та бездіяльності.

Малюнок невідомого автора. Львів, 1937 рік. Джерело: kruty.org.ua

Ця стаття добре демонструє характер інтерпретації подій під Крутами націоналістичними джерелами (критика характеру попереднього національно-визвольного руху, акцент на боротьбі) та те, чому ця історична подія зайняла важливе місце у націоналістичній ідеології.

Також стаття показує, що націоналістичне сприйняття битви під Крутами вийшло за межі традиційного жертовного зображення битви під Крутами, а натомість зображало її у більш світлих та урочистих тонах. Подія була насичена новими образами та сенсами. Все це сприяло виникненню більш чіткого та емоційного образу битви під Крутами.

Цей міф мав використовуватись у виховних цілях, як приклад жертовності та патріотизму. Особливо яскраво це простежувалось у пластунській літературі. Прикладом чого може бути уривок із вірша до річниці битви під Крутами у "Часописі українського пласту":

"Термопіли створили ми, - Плятеї ви створіть.

Як прийде час – життя і щастя в жертву принесіть". [17]

1931 року до 13-ї річниці бою ІІ конференція Львівського студентства ухвалила рішення вважати роковини бою українським всестудентським святом, і оголосила проведення одноденного голодування, кошти від якого будуть зібрані на допомогу політв’язням. Таке голодування проводилось у подальшому щороку до 1939 року. [18]

У 1937 році львівський молодіжний журнал "Дорога" оголосив конкурс на найкращий гімн (слова та мелодія) "в честь Крутянських героїв". Зазначалося, що обраний гімн буде призначений для масового поширення, переважно для сільських хорів. [19]

Загалом протягом 1930-х років у націоналістичній та пластунській пресі у різних містах Західної України (Львів, Перемишль, Коломия) виходило досить багато праць та статей присвячених битві під Крутами. Переважна частина з них була присвячена роковинам битви.

Також цей час – час створення численних художніх творів, присвячених цій тематиці. Серед них: поезії О. Степаненко, Б. Лисянського, В. Янева, С. Гординського. Твори Б.- І. Антоновича, Є. Маланюка, О. Лятуринської. З’являються також картини, гравюри та плакати, присвячені цій битві. [20]

Культ "Героїв Крут" також поширюється серед вояків УПА під час Другої світової війни. Ідеологи УПА зверталися до битви під Крутами у своїй виховній і освітній роботі. У підрозділі "Історія" книги "Програми виховних гутірок, докладів і лекцій в УПА" був вміщений окремий пункт "Крути. Героїзм української молоді".

Дереворит художника УПА Ніла Хасевича, де поміж інших героїчних жертв згадуються і Крути

У повстанських групах була встановлена традиція відзначення річниць битви під Крутами. У 1944 році одне із з’єднань групи УПА "Тютюнник" мало назву "Крути". [21]

Цікаво, що під час німецької окупації України українська преса зверталась до крутянських подій. Так у харківській газеті "Нова Україна" у статті до річниці битви під Крутами у 1943 році зазначалось, що битва під Крутами – це "легендарна дата в історії боротьби українського народу проти більшовицької загрози".

Також зазначалося, що: "Сьогодні ми на визволеній від большевиків Українській землі вдруге відзначаємо незабутню річницю бою під Крутами". [22] Таким чином можна сказати, що у той час образ "Героїв Крут" використовувався також і для німецької антикомуністичної пропаганди.

* * *

Після закінчення Другої Світової війни культивування битви під Крутами продовжує підтримуватись лише в еміграції. Так, зокрема час від часу у різних містах Європи та Америки виходять статті, присвячені річницям битви під Крутами.

У післявоєнній емігрантській літературі як правило підіймалось питання дослідження перебігу подій битви під Крутами. Проте нових інтерпретаційних схем цієї події та її значення вже не виникало.

Життя після Крут. Як склалася доля учасників січневого бою

Варто також розглянути інтерпретацію подій під Крутами радянською історіографією.

Головнокомандувач радянських військ Михайло Муравйов так описував бій у донесенні до Ради Народних комісарів про хід битви під Крутами: "После двухдневого боя 1 революционная армия Егорова, при поддержке 2-й армии Берзина у ст. Круты разбила контрреволюционные войска Рады, предводимые самим Петлюрой" [23].

Як відомо, Муравйов намагався гіпертрофувати масштаб битви під Крутами, збільшивши таким чином власні звитяги і пояснивши досить великі чисельні втрати. Заради цього він навіть говорив про присутність на полі бою Петлюри.

Все це згодом дало підставу критикам міфу "Героїв Крут" казати, що міф "Героїв Крут" як важливої та вирішальної битви створив саме Михайло Муравйов.

У радянській історичній літературі битва під Крутами поставала як рядовий епізод громадянської війни, хоча при тому битва описувалась як складна та запекла. На висвітлення цих подій суттєво вплинула їх оцінка М. Муравйовим.

Українські історики Дубинський і Шевчук у праці "Червонное казачество" 1967 року, описуючи битву під Крутами зазначали про присутність на полі бою "відбірних військ самостійників" під командуванням С. Петлюри. [24]

1918: Червоне козацтво радянської УНР

Аналіз витворення та розвитку міфу битви під Крутами демонструє існування двох міфів "Героїв Крут". Перший із них визначили церемонії поховання загиблих під Крутами студентів, здійснені у 1918 році Центральною Радою за ініціативою Михайла Грушевського.

Цей міф подавав битву під Крутами як трагічну та сумну сторінку історії України і мав віктимну риторику.

Зовсім інший за багатьма ознаками міф "Героїв Крут" був витворений у Західній Україні на початку 1930-х років. Його мотиви були витворені під впливом ідеології інтегрального націоналізму. У ньому битву під Крутами було зображено в урочистих героїчних тонах, битва інтерпретувалась як перемога.

Окрім того, звернення до подій битви під Крутами часто ставало підставою для критики українського політикуму часів національно-визвольних змагань.

Співіснування цих двох міфів пізніше визначило місце битви під Крутами в історичній пам’яті у незалежній Україні.

Міф битви під Крутами у сучасній Україні: державна політика пам’яті "Героїв Крут"

Перше звернення до битви під Крутами на офіційному політичному рівні у незалежній Україні відбулось за часів президентства Леоніда Кучми.

24 січня 2003 року на 85-ту річницю бою було видано розпорядження "Про вшанування пам'яті Героїв Крут". Розпорядження передбачало організацію виставок, проведення тематичних вечорів та конференцій, забезпечення широкого висвітлення цих заходів у засобах масової інформації. [25]

Проте комплексний та повноцінний культ "Героїв Крут" у незалежній Україні був вироблений лише за часів президентства Віктора Ющенка. Можна сказати, що саме ця людина найбільше вплинула на ствердження культу "Героїв Крут" у сучасному українському суспільстві та певною мірою була творцем цього культу.

Період президентства Віктора Ющенка (2005 – 2010 рр.) став для України часом формування нової політики пам’яті та культурної політики загалом. У цей час українська влада у своїй політиці пам’яті найбільш активно зверталась до багатьох історичних сюжетів.

Так, підіймалось питання ревізії місця ОУН та УПА у сучасній українській колективній пам’яті. Був вироблений потужний та впливовий комплекс церемоній вшанування пам’яті жертв Голодомору. Ще одним історичним сюжетом нової історичної політики української влади була битва під Крутами 29 січня 1918 року.

У 2005 році за ініціативи президента розроблюється проект меморіально-музейного комплексу "Пам’яті Героїв Крут", розташованого на місці битви біля села Пам’ятного Чернігівської області. [26]

Вагони-музей і меморіал вдалині. Фото: "Високий вал"

29 січня 2006 року на 88-му роковину бою під Крутами на місці битви була проведена перша масова церемонія вшанування пам’яті. Був проведений мітинг-реквієм, на якому були присутні представники української влади.

Того ж року Віктор Ющенко звернувся до київського міського голови Олександра Омельченка і депутатів Київради з ініціативою увіковічнити пам’ять героїв Крут у назвах проспектів, площ, вулиць, парків, скверів, станцій Київського метрополітену. [27] 

25 серпня 2006 року проект меморіально-музейного комплексу починає втілюватись. Тоді відкривається меморіал "Пам’яті Героїв Крут" на залізничній станції Крути - 10-метрова червона колона, що символізувала колону Київського університету на 7-метровому насипі.

Цей пам’ятник демонструє популярну складову міфу битви під Крутами, яка акцентує увагу на участі Студентського куреня у битві та на ролі студентів у ній.

На відкритті пам’ятнику виступив Президент України Віктор Ющенко, який заявив: "Бій під Крутами є сильним історичним уроком, з якого можна зробити не один висновок, як перемагати, як затверджувати українську державність". [28]

У 2008 році меморіал був доповнений сімома вагонами і відкритою залізничною платформою військового ешелону, стилізованою під платформи початку ХХ ст. Вагони своїм виглядом мали бути подібними на ті, на яких їхали на фронт учасники битви.

14 жовтня 2008 року на день Покрови у цих вагонах відкрився музей "Героїв Крут". У експозиції музею представлені близько 500 предметів й архівних матеріалів. [29]

Всередині вагону-музею. Фото: "Високий вал"

Частина експозиції - історичні документи та фотографії: текст 3-го універсалу, уривки із газет того часу, фотографії політичних діячів і учасників битви, тощо. Інша частина експозиції орієнтована на те, щоб передати побут учасників бою. Зокрема, в неї входять зброя, одяг, особисті речі учасників бою під Крутами. [30]

Таким чином можна сказати, що музей більшою мірою акцентував увагу саме на образі учасників битви, намагався створити ефект їх присутності. Також до меморіального комплексу входять каплиця, озеро у формі хреста, символічна могила-курган із хрестом на ній. Помітно, що більша частина експозиції має жалобну та похоронну символіку.

2008 року на державному рівні відзначається 90-та річниця битви під Крутами. Відзначенню передувало видання указу Президента "Про відзначення 90-ї річниці подвигу героїв Крут".

Указом передбачалося проведення заходів із вшанування пам'яті Героїв Крут (покладення квітів до їх могил та інших пам’ятних місць), видання наукових праць, збірників документів та матеріалів, пов’язаних із подіями біля станції Крути, створення художнього фільму, присвяченого Героям Крут, спорудження на Аскольдовій могилі пам’ятника Героям Крут, вихід тематичних теле- та радіо- передач. [31]

2008: реконструкція бою під Крутами (ВІДЕО)

Щороку за часів президентства Віктора Ющенка проходять масові церемонії вшанування пам’яті "Героїв Крут" на території меморіального комплексу "Пам’яті Героїв Крут".

Важливо, що подібні акції мали великий суспільний розголос у медіа та значну масовість. На них завжди була присутня велика кількість людей, що приїжджали у село Пам’ятне з інших міст. Також, окрім президента, на подібних мітингах завжди виступали відомі політики, представники уряду, місцеві адміністративні керівники, громадські активісти, суспільні та культурні діячі. Їхній формат можна охарактеризувати як мітинг-реквієм.

Такі мітинги, присвячені річницям битви під Крутами, стали фактично головними комеморативними практиками політики пам’яті битви під Крутами. Музейно-меморіальний комплекс "Пам’яті Героїв Крут" був не єдиним місцем вшанування пам’яті "Героїв Крут". Менші за масштабом церемонії також відбувались щороку на місці першого поховання загиблих воїнів – на Аскольдовій могилі.

У 2008 році виходить найбільш ґрунтовна збірка документів і досліджень битви під Крутами – "Крути. Січень 1918 року. Документи, матеріали, дослідження, кіносценарій". Її вихід передбачався указом Президента "Про відзначення 90-ї річниці подвигу героїв Крут".

У збірці також надрукований кіносценарій невідзнятого фільму про битву під Крутами. Для сценарію характерна стилістика поширеного сьогодні патетичного тенденційного історичного кіно. Головним героєм фільму є учасник битви галицький гімназист Григорій Пінський. Іншими героями фільму є інші відомі учасники битви (Володимир Шульгін, Іван Сорокевич, Микола Корпан), відомі кияни тих часів.

Яскраво простежується поділ персонажів на позитивних і негативних. Більшовицькі війська зображаються як агресивні, п’яні та неосвічені матроси. Тенденційність та вплив сучасності на фільм також простежується в епізоді фільму, коли російський матрос звертається до полоненого гімназиста зі словами "Сволочь нєзавісімая".

Всередині вагону-музею. Фото: "Високий вал"

Наприкінці фільму полонений Григорій Пінський отримує можливість уникнути страти в обмін на службу більшовикам, але відмовляється робити це. [32]

29 січня 2009 року Віктор Ющенко звернувся із ініціативою перенести День захисника Вітчизна з 23 лютого на 29 січня, пояснивши це так: "День подвигу під Крутами - це наш справжній національний День Захисника Батьківщини". [33] Цю ідею можна сприймати як спробу витіснити із колективної пам’яті радянський історичний культ новітнім українським.

Такими були головні заходи політики пам’яті "Героїв Крут", здійснені Президентом України Віктором Ющенком. Фактично ці заходи запровадили культ "Героїв Крут" у незалежній Україні на масовому рівні та зробили його частиною нової української історичної пам’яті.

* * *

Можна зробити висновок, що заходи, присвячені вшануванню пам’яті битви під Крутами, загалом є досить одноманітними та політизованими, а політика пам’яті "Героїв Крут" - неповною та уривчастою.

Усі заходи вшанування пам’яті "Героїв Крут" були орієнтовані лише на річниці битви. Найпоширенішими із них були масові мітинги-реквієми та супутня до них політична риторика. Разом із тим, незважаючи на постанови, що гарантували це, на державному рівні не було знято ні художнього фільму, ні жодного документального фільму про битву.

Була приділена значна увага розбудові меморіального комплексу під станцією Крути. Проте значно менша увага була приділена таким меморіальним місцям битви під Крутами як місця поховання бійців на Аскольдовій могилі і на Лук’янівському кладовищі.

На Аскольдовій могилі нарешті встановили пам'ятник. Не державний (ФОТО)

Усі офіційні церемонії та способи культивування битви під Крутами часів президентства Віктора Ющенка були в першу чергу орієнтовані на вираження жалоби померлим у битві та на вшанування їх пам’яті.

З цієї причини в офіційному дискурсі "Героїв Крут" завжди панувала жертовна (віктимна) та трагедійна лексика. Зокрема, характерну назву мала збірка статей, матеріалів та літературних творів, випущена у 2008 році – "Героїка трагедії Крут". [34] Вже у самій назві збірки наголошувалось на трагедійній природі даної події.

Цікаво, що такий офіційний віктимізаційний дискурс "Героїв Крут" співіснував із твердженнями, що битва під Крутами є перемогою. Про це зокрема заявляв Віктор Ющенко на відкритті пам’ятнику у меморіальному комплексі "Пам’яті Героїв Крут".

У дискурсі "Героїв Крут" важливе місце займає теза про боротьбу учасників битви за незалежність України. Так на святкуванні 92-ої річниці битви під Крутами Президент України казав: "Бій під Крутами – це не поразка, а плата за нашу незалежність. Якби ми програли, то не стояли б тут під українськими прапорами, не мали б своєї держави, не говорили б українською мовою". [35]

Можна стверджувати, що даний культ вдало вписався у державоцентричну концепцію історії України, яка висвітлює історію як процес здобуття державної незалежності України та боротьби за неї.

Іншою важливою частиною сучасного культу "Героїв Крут" є пошук зв’язку цієї події із сучасною політичною чи соціальною ситуацією. Прикладом може бути теза президента України про зв’язок битви під Крутами із подіями Помаранчевої революції, наведена у вступі до збірки "Крути. Січень 1918 року. Документи, матеріали, дослідження, кіносценарій":

"Зірка героїв Крут сяяла тисячам і тисячам учасників національно-визвольних змагань українського народу…Зрештою її полум’я яскраво освітило майдани всієї країни під час Помаранчевої революції, коли народ постав проти неправди." [36]

Таке відсилання до подій Помаранчевої революції може свідчити про використання культу битви під Крутами задля легітимації своєї влади, а також бути прикладом використання історичних мотивів у політичній риториці.

Іншим прикладом апеляцій до сучасності у культі "Героїв Крут" є слова представника Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергія Бутка, який стверджував, що місце бою під Крутами стало символом боротьби національно-демократичних сил 1990-1991 років за відновлення незалежності України. [37]

Цікавим та показовим для вивчення віктимної сторони культу "Героїв Крут" є зображення на одному із вагонів меморіального комплексу "Пам’яті Героїв Крут".

На зображенні ми бачимо могильний хрест із зображеним на ньому тризубом по центру. Хрест розписаний назвами і датами відомих битв історії України всіх часів. А саме – "Переяславець 971, Сольниця 1111, Калка 1224, Київ 1240, Жовті Води 1648, Берестечко 1651, Конотоп 1659, Полтава 1709, Сяник 1914, Крути 1918, Базар 1921, Хуст 1939, Холодний Яр 1920-1946".

Під хрестом міститься напис – "На стіл побойовища кинуто нас, тверезо, без жалю, як карту" - уривок із поеми Олега Ольжича  "Незнаному воякові".

Зрозумілим є бажання автора пов’язати битву під Крутами із іншими битвами історії України, і таким чином вписати її у загальний український історичний наратив. У той же час не зрозуміло, що на символічній могильній плиті серед усіх поразок роблять битви під Переяславцем, Сольницею, Жовтими Водами, Конотопом, які, як відомо, є переможними для українського історичного наративу.

В будь-якому разі, ключовим мотивом цієї ілюстрації є висловлення жалю за поразку у битві та за смерть її учасників.

Інші ілюстрації зроблені у менш віктимному та скоріше тріумфальному ключі. Так на одній ілюстрації зображена жінка у національному вбранні із дитиною на руках, що ножем захищається від двоголового орла, який нападає на неї із повітря. Картина підписана словами "Чужого не хочу, а свого не віддам!". Зрозуміло, що ця картина трактує битву під Крутами як захист рідної землі від російської агресії.

У такому ж ключі висвітлює подію третя ілюстрація. На ній присутня алюзія на відому ікону св. Георгія. Відмінність полягає у тому, що на коні сидить козак, а змій має символіку Радянського Союзу і є другою головою двоголового орла.

 

Частина меморіального комплексу. Фото: блог Іллі Абеля

Знайшов місце у меморіальному комплексі і популярний мотив порівняння битви під Крутами із битвою при Фермопілах. Так під гарматою, яка є частиною меморіального комплексу, прикріплена кам’яна меморіальна дошка із написом "Мандрівнику! Зупинись, схили голову перед героями, що полягли за волю України". Цей напис є алюзією на аналогічні слова біля поховання загиблих при Фермопілах спартанців. [38]

У цілому можна сказати, що сучасному офіційному дискурсу "Героїв Крут" притаманні численні риси дискурсу "Героїв Крут" 1918 року, запровадженого Центральною Радою під час похорону загиблих у битві студентів. Це зокрема трагедійні та віктимні настрої та мотиви, заяви про боротьбу учасників битви за незалежність України.

* * *

Фактично відмовилась від політики вшанування пам’яті "Героїв Крут" нова українська влада, що прийшла з обранням Віктора Януковича Президентом України.

Досить великий суспільний розголос отримало видання нових редагованих підручників з історії України для 5 класу у 2011 році.

Зміни у новому редагованому варіанті підручника були відносно невеликими - з нього прибрали згадки про Помаранчеву революцію та битву під Крутами, скорочені розділи про УПА та Січових стрільців, інші невеликі зміни. На думку автора попереднього варіанту підручника для 5 класу Віктора Мисана дані зміни мали сформувати неагресивний образ Росії. [39]

Камінь - ножиці - підручник

Варто відмітити, що нова українська влада не могла повністю відмовитися від вшанування пам’яті "Героїв Крут". Так на річницю бою у 2011 році урядова делегація на чолі із прем’єр-міністром України Миколою Азаровим поклала квіти до місця поховання студентів на Аскольдовій могилі. [40]

Не міг повністю обійти увагою День пам’яті Героїв Крут і Президент України Віктор Янукович. На його вебсайті була оприлюднена офіційна заява, у якій Президент висловлювався з приводу річниці, проте давав битві під Крутами досить обережну та нейтральну оцінку, утримуючись від її культування:

"Події далекого 1918 року – важливий урок для сучасних українців. Це і урок мужності, але й урок того, якими уважними ми маємо бути в своїх рішеннях, як міцно треба думати, коли йдеться про життя молодих людей" [41]

* * *

Традиційні церемонії вшанування пам’яті "Героїв Крут" на 93-тю річницю битви перейшли до рук опозиційних сил та правих організацій і партій. Для них фактичне ігнорування цієї дати центральною владою стало можливістю заявити про себе.

Попри відхід офіційної влади від культування битви під Крутами, офіційний дискурс "Героїв Крут" ще продовжував функціонувати на рівні акцій і риторики опозиційних політиків, які були при владі за президентства Віктора Ющенка. Вони приділили увагу церемоніям вшанування пам’яті 93-ї річниці битви під Крутами.

Так, 29 січня 2011 року Юлія Тимошенко поклала квіти на пам’ятний знак на Аскольдовій могилі та виступила для преси. Інший опозиційний політик Арсеній Яценюк вшанував пам’ять "Героїв Крут", поклавши квіти до меморіалу жертв бою під Крутами на Личаківському кладовищі у Львові.

Арсеній Яценюк висловився у дусі традиційної офіційної риторики "Героїв Крут", додавши до цього політичний підтекст:

"Бій під Крутами – це символ жертовності і подвигу в ім’я свободи і Української держави. Але політики зобов’язані пам’ятати, що дуже часто за подвигом одних стоїть безвідповідальність і непрофесіоналізм інших". [42]

Ще більш яскравим прикладом використання образу "Героїв Крут" у політичній риториці та політичній боротьбі є таке висловлювання Арсенія Яценюка: "Кидати студентів проти регулярних військ – це те саме, що сьогодні непідготовані демократичні сили воюють з прообразом КПРС, якою є сьогодні Партія регіонів". [43]

У меморіальному комплексі "Пам’яті героїв Крут" у цей рік відбулась традиційна церемонія вшанування пам’яті "Героїв Крут". Проте на цей раз її головними провідниками були опозиційні політики, посадовці місцевого значення та представники правих партій.

Природньо, що в таких умовах церемонія вшанування "Героїв Крут" мала політичний підтекст, часто лунала критика чинної влади. Фактично вона перетворилась у опозиційний мітинг. На мітингу були присутні такі опозиційні партії як Українська Народна Партія, Наша Україна, “За Україну!”.

Опозиційний політик В’ячеслав Кириленко заявив: "Ми повинні рівнятися на них (Героїв Крут – примітка) і протистояти нинішній владі, яка ненавидить все українське. Із підручників історії міністр Табачник прибирає згадки про Героїв Крут. Що буде далі? Закриють цей монумент?" [44]

На мітингу окрім вимоги повернути інформацію про подію в українські підручники, також звучали такі виключно політичні вимоги як повернути Українському інституту національної пам’яті статус центрального органу виконавчої влади і припинити формувати державну політику збереження національної пам’яті за вказівками з Кремля та звільнити з посади міністра освіти, науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника.

Також засуджувалось рішення позбавлення звання героя України Степана Бандери і Романа Шухевича. [45]

Виступав на 93-ій річниці битви і Віктор Ющенко. Ним були сказані слова, які підсумовують як політику пам’яті, яка проводилась за його президентства, так і сучасну українську історичну політику в цілому: "Історія українців завжди складається із сторінок боротьби за власну незалежність …Історія існує одна і вона національна. І з цієї точки зору Крути – це нащ генетичний історичний код". [46]

Таким чином ми бачимо, що після відходу нової влади від політики пам’яті "Героїв Крут", культування цієї події перейшло до опозиційних і правих партій.

У виступах та акціях опозиційних політиків продовжував зберігатись офіційний дискурс "Героїв Крут" часів президентства Віктора Ющенка, який був використаний для критики культурної політики чинної влади та протестів проти неї. Таким чином, антивладні ідеї стали важливою частиною дискурсу "Героїв Крут" часів президентства Віктора Януковича.

Проте головна роль у вшануванні пам’яті "Героїв Крут" у 2011 році належала правим партіям і громадсько-політичним організаціям.

Так напередодні 93-ї річниці битви у 2011 році представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко відзначав, що вшанування пам’яті "Героїв Крут" у першу чергу ініціює громадськість. [47]. Про дискурс "Героїв Крут", сформований цими суспільними силами, піде мова далі.

Міф битви під Крутами у сучасній Україні: правий дискурс "Героїв Крут"

Найвпливовішою складовою суспільного дискурсу "Героїв Крут" є образ "Героїв Крут", створений українськими організаціями та партіями правого спрямування. Можна сказати, що вони утворили окремий своєрідний дискурс "Героїв Крут", який має багато відмінностей від офіційного.

Для діяльності усіх партій правого спрямування важливими є будь-які символи, церемонії та міфи, пов’язані з національною історією та культурою. Протягом останніх років в Україні зростає популярність правих рухів та ідей. Зрозуміло, що ці партії не могли стояти осторонь культу "Героїв Крут".

Через особливості власної ідеології та бажання протиставити себе чинній владі праві партії витворили окремий власний дискурс "Героїв Крут".

Праві партії проводили власні церемонії вшанування пам’яті, так само як і чинна влада, переважно на річницю бою під Крутами - щороку 29 січня. Тому церемонії вшанування пам’яті "Героїв Крут" правими силам є не менш орієнтованими на річниці, ніж офіційні церемонії.

Проте протиставлення себе чинній владі (в силу опозиційності цих партій) змусило їх шукати нові церемонії вшанування пам’яті та нові місця для їх проведення. На відміну від офіційних церемоній вшанування пам’яті, такі акції не були централізованими. Вони проводились у різних місцях різними партіями і організаціями, мали різний характер і масовість.

Одна із важливих причин звернення націоналістичних партій до битви під Крутами пов’язана із значенням цієї битви для ідеології інтегрального націоналізму.

У документальному фільмі 2011 року партії "ВО Свобода" "Особливий погляд. Герої Крут" зазначається, що: "Визвольні змагання зробили нову генерацію українців – покоління Бандери та Шухевича". [48]

Важливість битви під Крутами у вихованні "покоління Бандери і Шухевича" доводиться на прикладі інтерв’ю жінки-учасниці націоналістичного підпілля. Таким чином, при вшануванні битви під Крутами та періоду національно-визвольних змагань загалом наголошується на важливості цих подій для безпосередніх ідеологічних кумирів правих партій.

Праві шанують. Фото: poryad.com

Важлива риса правого дискурсу "Героїв Крут" – критика української влади часів національно-визвольних змагань. Яскравим прикладом цього є гасло, висунуте на Львівському смолоскипному марші пам’яті Героїв Крут, організованому "автономними націоналістами" у 2010 році – "Кров крутянців – вина лібералів" [49].

Іншим прикладом є слова про "Героїв Крут" зі статті прес-служби Молодіжного націоналістичного конгресу, яка описувала процес розповсюдження інформаційних матеріалів про битву під Крутами у Миколаївській області у 2006 році: "Це була найкраща українська молодь, яка загинула через бездарність керівництва своєї Держави, Держави, в яку вони вірили і за яку загинули". [50]

У цих прикладах ми бачимо відверте звинувачення українського політичного керівництва періоду національно-визвольних змагань у загибелі учасників бою.

Також критиці піддається сучасна українська влада. При тому вона часто порівнюється із Центральною Радою (таке порівняння використовувалось за часів президентства Віктора Ющенка). А організовані нею церемонії вшанування пам’яті протиставляються відповідним церемоніям правих партій.

Яскравим прикладом такої критики  є документальний фільм 2009 року, відзнятий "ВО Свобода". У ньому офіційна церемонія вшанування пам’яті "Героїв Крут" під станцією Крути у 2009 році протиставляється акції "ВО Свобода" - смолоскипному маршу у Києві, що проводився у той же день.

Офіційні церемонії вшанування пам’яті критикуються як штучні, на які зганяється молодь, що не орієнтується в обставинах битви та її історії. Такі церемонії називаються "театралізованими плачами за убієнними". [51] Натомість свідома українська молодь вшановує пам’ять Крут у Києві на смолоскипному марші. У випадку повторення "крутянського сценарію" саме вона піде захищати Україну.

Також проводяться аналогії між сучасною політичною ситуацією і політичною ситуацією періоду національно-визвольних змагань. Зокрема стверджується про відсутність відмінностей між "лібералом Грушевським і президентом Ющенком". Інші подібності – відсутність порозуміння у сучасній українській владній верхівці, "приниження перед Москвою", тощо.

Головний висновок фільму – "не влада, а свободівська молодь створює ефектні антиміфи на противагу живучим комуністичним датам". [52] У цих словах ми бачимо спробу "ВО Свободи" наголосити на власній заслузі у творенні нової української історичної пам’яті та ідентичності.

Антиросійські та антикомуністичні мотиви є важливою рисою правого дискурсу "Героїв Крут".

Ще 2003 року голова Української Національної Консервативної партії Олег Соскін на мітингу пам’яті Героїв Крут заявив, що проголошення Президентом України Леонідом Кучмою року Російської Федерації в Україні та його згода очолити СНД – "відкрите зрадництво пам’яті Героїв Крут". [53]

Іншим прикладом антиросійських ідей є слова голови Конгресу Українських Націоналістів Степана Брацюня на відзначенні 93-ї річниці "Героїв Крут" у 2011 році під станцією Крути: "Більшовицька Росія напала тоді на молоду Україну, а багато нинішніх політиків забули нашу історію і готові лизати кремлівський черевик". [54]

Можливо, найбільш суттєвою відмінністю правого дискурсу "Героїв Крут" від офіційного є перевага урочистих тонів над віктимними.

Про це свідчить зокрема характер самих акцій, які вшановують пам’ять "Героїв Крут". Якщо найбільш характерною формою вшануваня пам’яті "Героїв Крут" для офіційної політики пам’яті є мітинг-реквієм, то найпопулярнішими формами вшанування пам’яті для правих партій є марші слави і смолоскипні ходи, які не є жалобними акціями за своєю суттю.

Окрім того, в офіційних заявах образ битви під Крутами як перемоги не є провідним. Зазвичай говориться лише про перемогу в історичній перспективі. Натомість, у правому дискурсі битва під Крутами оцінюється як беззаперечна перемога.

Яскравим прикладом цього є слова голови одеської обласної організації партії ВО "Свобода" Павла Кириленка на марші слави в Одесі 29 січня 2011 року, організованому партією "ВО "Свобода":

"29 січня 1918-го року – була перемога. Перемога добра над злом. Перемога українського духу над азіатським дикунством і небуттям. Ті відважні молоді хлопці приклад для нас. Вони – символ віри, жертовності в ім’я нашої правди – вічної і святої ідеї Нації. Їх звитяга має надихати нас на нові звершення і додавати сил в боротьбі за Велику Україну". [55]

Ці слова не тільки демонструють сприйняття битви під Крутами як перемоги у правому дискурсі, але і дуже чітко передають інші головні особливості націоналістичного дискурсу "Героїв Крут" - антиросійські ідеї, виховне значення культування даної події, апеляції до сьогодення.

Показовим для розуміння відмінностей у культуванні битви під Крутами у офіційному та правому дискурсах є висловлювання голови Тернопільської облради, члена ВО "Свобода" Олексія Кайдана на відзначенні 93-ї річниці битви під Крутами під станцією Крути: "Ми прийшли сюди не плакати, а набиратися революційного духу для подальшої боротьби". Таким чином ним був протиставлений офіційний дискурс "Героїв Крут" трактуванню цієї події правими партіями. [56]

Варто зазначити, що централізовані політичні акції не є найбільш поширеною формою церемоній вшанування пам’яті "Героїв Крут" правими силами. Найбільш поширеними серед таких акцій є громадські ініціативи регіонального рівня.

Так досить значного поширення набула кампанія "Пам’ятай про Крути", що була ініційована в рамках Молодіжної ініціативи "Героям слава!" у 2007 році. Ініціатива, у свою чергу, створена молодіжними організаціями Пласт, Спілка української молоді та Молодіжний Націоналістичний Конгрес. [57]

Головним завданням цієї кампанії є поширення інформації про битву під Крутами і популяризація культу "Героїв Крут" серед молоді.

Однією із акцій, організованих цією кампанією, є заклик вшанування полеглих у битві шляхом носіння крутянської символіки.

Крутянською символікою є спеціальний символ, що являє собою червоно-чорний тризуб, одна половина якого схожа на літеру "К". [58] Використання червоно-чорних кольорів у цій кампанії свідчить про її націоналістичне ідеологічне підгрунтя. А використання тризубу – про апеляцію до традиційних національних символів.

Крутянська символіка

Кампанія "Пам’ятай про Крути" також координує та організовує численні акції, присвячені битві під Крутами у різних містах України. Сайт кампанії закликає "присвятити Героям одну добру справу", організувавши вечір бардівської пісні, військово-історичну гру на місцевості, допомогу ветеранам визвольних змагань, тощо.

На сайті міститься перелік акцій, підтриманих даною ініціативою. Цими акціями є організація виставок, молодіжних квестів, автопробігу, вечорів пам’яті "Героїв Крут", поїздок у Крути, акустичних концертів, тощо. Переважна більшість акцій проводились у містах західної України – Львові, Тернополі, Рівному, Івано-Франківську, Бродах, Луцьку. Частина із організованих акцій також відбувались у Києві, Полтаві, Чернігові. [59]

Також сайт кампанії рекомендує організовувати перегляди естонського художнього фільму 2002 року "Імена в мармурі", присвяченого битві під Валгою 1918 року. На афішах, запропонованих для організації проведення перегляду, фільм названий "естонським аналогом українських Крут". [60]

Той факт, що організатори подібних акцій змушені звертатися до іноземних фільмів, присвячених іншим історичним подіям, свідчить про невисокий рівень розвитку української політики пам’яті "Героїв Крут" (ігнорування її мистецької складової) та про обмеженість історичної та культурної політики держави загалом.

Ще однією громадською ініціативою кампанії "Пам’ятай про Крути"  став "Крутянський піст" - одноденне студентське голодування.

Це голодування звертається до традицій львівського студентського голодування 1931-1939 років. Воно проводиться щороку з 2008 року. У найпершому голодуванні взяло участь 40 учасників. У останньому на даний момент голодуванні 2011 року взяло участь вже 243 учасники.

Варто відмітити одну відмінність між цією акцією та голодуванням 1930-х років. Оригінальна акція проводила голодування для того, щоб заощаджені в такий спосіб гроші передати в бойовий фонд українського визвольного руху. Сучасний же аналог акції не передбачав жодного збору коштів. Разом із тим зазначалося, що даний звичай "започаткувало в 1931 році покоління Шухевича і Бандери, на ньому виросли майбутні лицарі УПА". [61]

Можна зробити висновок, що дана традиція є наслідуванням ритуалу із втратою його змісту. Також вона показує наскільки важливим для будь-яких акцій правих сил є наслідування традицій інтегральних націоналістів міжвоєнних років.

Ініціативи, організовані або підтримані кампанією "Пам’ятай про Крути", є заходами вшанування пам’яті "Героїв Крут", що не мають відвертого політичного змісту. Проте приклад цієї ініціативи демонструє, що найбільші громадські ініціативи, присвячені вшануванню пам’яті "Героїв Крут", проходять під націоналістичними гаслами та організовані правими націоналістичними організаціями.

Тобто більшість громадських акцій, присвячених вшануванню пам’яті битви під Крутами, відбуваються у рамках правого дискурсу "Героїв Крут".

Відхід влади від проведення політики пам’яті "Героїв Крут" після обрання Президентом України Віктора Януковича вивів акції правих партій на новий рівень. Такі акції стали більш поширеними та більш масовими.

Досить велика кількість правих партій взяла участь у церемонії вшанування пам’яті "Героїв Крут" під станцією Крути у 2011 році. Зокрема, це були представники ВО "Свобода", Конгресу українських націоналістів (КУН), УНА-УНСО. [62]

У цілому 2011 рік був багатий на різні церемонії вшанування пам’яті "Героїв Крут" у різних містах України. Як уже зазначалось, праві партії в Україні не є єдиною і консолідованою силою. Тому різні партії правого спрямування проводили свої акції у різних місцях.

Окрім того, інші опозиційні партії проводили власні акції, присвяченій цій події. Так, сайт "Історична правда" навів перелік із 14 масштабних акцій, що проводились у найбільших містах України 29 січня 2011 року різними політичними силами. [63]

Акції правих партій проводились зокрема у таких містах як Київ, Львів, Харків, Одеса, Запоріжжя, Тернопіль, Івано-Франківськ, Сімферополь. [64] Планувався, але не отримав дозволу від місцевої влади смолоскипний марш "ВО Свобода" у Донецьку. [65]

Таким чином, географія проведення заходів та церемоній вшанування пам’яті "Героїв Крут" правими партіями значно розширилась станом на 2011 рік.

Зовсім на інший рівень у акціях правих політичних сил вийшла критика чинної влади. Якщо раніше праві партії критикували владу за окремі аспекти політики пам’яті "Героїв Крут", то у 2011 році стали відкрито протиставляти себе чинній владі, протестувати проти неї та звинувачувати її у намаганні стерти з пам’яті українців битву під Крутами.

Ігнорування церемоній вшанування пам’яті "Героїв Крут" Президентом України і виключення цієї події з підручників з історії України стали головними аргументами таких протестів. Так у документальному фільмі "ВО Свобода" "Особливий погляд. Герої Крут" сучасна владна політика порівнюється із політикою замовчуванням битви під Крутами у СРСР. [66]

Загалом можна зробити висновок, що сучасні українські праві націоналістичні партії та організації продовжують традиції культивування битви під Крутами західноукраїнськими авторами 1930-х років із супутнім до цього націоналістичним дискурсом.

Зокрема, збігаються такі риси культивування даної події:

- домінування урочистого тону над віктимним,

- критика української влади періоду національно-визвольних змагань,

- яскраве змалювання образу ворога (антиросійські і антикомуністичні ідеї),

- сприйняття "Героїв Крут" як прикладу до наслідування.

Така подібність пов’язана із їх спільною ідеологією та з тим, що для правих партій важливими є звернення до будь-яких традицій, пов’язаних із діяльністю націоналістичного руху міжвоєнних та воєнних років.

* * *

Дослідження показало, що у незалежній Україні лише за президентства Віктора Ющенка відбулось звернення до битви під Крутами у державній політиці пам’яті, у цей час був вироблений комплекс державних заходів вшанування пам’яті "Героїв Крут".

Більшість здійснених акцій були орієнтовані на висловлення жалю за загиблими у битві. Можна сказати, що офіційний дискурс "Героїв Крут" продовжував традиції культивування цієї битви Центральною Радою. Для нього характерні віктимні трагедійні мотиви, твердження про боротьбу учасників битви за незалежність України та апеляції до сьогодення.

Культивування "Героїв Крут" також поширилось серед українських правих партій і організацій. Протиставлення себе чинній владі і ідеологічні особливості правих партій призвели до того, що вони витворили власний дискурс "Героїв Крут", який відрізнявся від офіційного.

 2012 рік. Прем'єр-міністр Азаров вшановує загиблих крутянців біля встановленого невідомими доброчинцями пам'ятника на Аскольдовій могилі. Фото: tochka.net

Праві партії звертаються до традицій культивування битви під Крутами, які були вироблені під впливом ідеології українського інтегрального націоналізму на початку 1930-х років. Характерними рисами цього дискурсу є перевага урочистих тонів над віктимними, оцінка даної битви як перемоги, антиросійські ідеї та критика чинної української влади періоду національно-визвольних змагань.

Співіснування двох різних дискурсів "Героїв Крут" у сучасній Україні демонструють неоднорідність історичної пам’яті та сприйняття історії в середині українського суспільства.

Традиційно цю неоднорідність пов’язують із відмінностями сприйняття історії "національним" і "посткомуністичним" культурними проектами (за М. Рябчуком і Ю. Зерній). У випадку вшанування пам’яті "Героїв Крут" ця неоднорідність виникає вже всередині "національного проекту".

Відмінності в офіційному і правому дискурсах "Героїв Крут" демонструють різне сприйняття історії (різні особливості історичної пам’яті) у рамках "українського культурного проекту". Цей факт говорить про те, що диференціювання української історичної пам’яті лише на "національну" та "посткомуністичну" не є достатнім у сучасному українському суспільстві.

Також аналіз церемоній вшанування пам’яті битви під Крутами демонструє, що фактично усі сучасні заходи, присвячені вшануванню пам’яті битви під Крутами, пов’язані з політичною кон’юнктурою та мають політичний підтекст.

Напередодні чергової річниці битви під Крутами не виникає сумнівів, що тема "Героїв Крут" знову опиниться в епіцентрі політичної боротьби українських партій. За тим, хто з політиків, яким чином та використовуючи яку риторику звертається до теми битви під Крутами можна відслідковувати численні особливості сучасного українського політикуму.

 

Дивіться також:

Життя після Крут. Скільки загинуло, скільки вижило і що було далі. КАРТИ, ФОТО

Реконструкція бою під Крутами 1918 року. ВІДЕО

Володимир Сергійчук: "Задяки Крутам УНР визнали державою"

1918: армія України у кінохроніці. ВІДЕО

Всі матеріали на тему "Бій під Крутами"

Голодомор і політика. Як використовується пам'ять про трагедію

 

ПРИМІТКИ:

1). Петренко В. Бій під Крутами: Народження нового міфу//100 великих загадок  історії України - Київ, "Арій", 2008 –с. 308;

Бойко О. Д. Крути, бій 1918//Інститут історії України//Режим доступу: http://history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kruti_B%B3y_1918&abcvar=14&bbcvar=20

2). Наказ № 49 по військовому міністерству УНР про утворення комісії для з’ясування обставин бою під Крутами //Крути. Січень 1918 року - Київ, 2008 – c. 92;

Солдатенко В. "І справжні, не фальшиві фарби"? Круты: попытка исторической интерпретации //"Зеркало недели"  №3, 28 января 2006//Режим доступу: http://www.zn.ua/articles/45747

3). Про рішення Малої Ради перепоховати тих, що загинули під Крутами в Києві//"Нова Рада" - 1918 – 8 березня,(№ 29)//Крути. Січень 1918 року - Київ, 2008 – c.95

4). Солдатенко В. "І справжні, не фальшиві фарби"? Круты: попытка исторической интерпретации //"Зеркало недели"  №3, 28 января 2006//Режим доступу: http://www.zn.ua/articles/45747

5). С. Ш. "Трагедія на Крутах"//"Нова Рада" - 1918 – 16 березня (№35)//Крути. Січень 1918 року - Київ, 2008 – с. 98

6). З приводу замітки "Трагедія на Крутах" //"Нова Рада" - 1918 – 19 березня (№36) //Крути. Січень 1918 року - Київ, 2008 – с. 99

7). Похороны студентов и гимназистов-сечевиков//"Киевская мысль" - 1918 – 20 березня (№29)//Крути. Січень 1918 року - Київ, 2008 – c. 104

8). Промова М. Грушевського під Центральною Радою на похоронах січовиків студентського куреню//Грушевський М. – К.,1991// Крути. Січень 1918 року - Київ, 2008 – c. 106

9). Там само

10). Васильківський Л. Роздуми на схилі життя//Героїка трагедії Крут - Київ "Україна", 2008 – с. 171

11). На пам’ятник жертвам у Крутах// "Нова Рада" - 1918 – 20 березня (№37)//Крути. Січень 1918 рок - Київ, 2008 – c. 112

12). Оголошення про панахиду на Аскольдовій могилі//"Нова Рада" - 1918 – 12 травня (№74)//Крути. Січень 1918 року - Київ, 2008 – с. 134

13). Мистецтво в справі будування пам’ятника борцям за незалежність України //Нова Рада – 1918 – 26(13) травня (№85)//Крути. Січень 1918 року- Київ, 2008 –c. 137

14). Дорошенко Д. "Пам’яти тих, що полягли під Крутами"//Давній Р. "Про січових стрільців"//Крути. Січень 1918 року - Київ, 2008 – с. 309

15). Бойко О. Д "Бій під Крутами: історія вивчення"//Інститут історії України//Режим доступу: http://www.history.org.ua/JournALL/journal/2008/2/4.pdf

16). Крівавий хрест. В 12-ту річницю бою під Крутами//"Український голос: Орган націоналістичної думки" (Перемишль) – 1930 – 2 лютого/ /Крути. Січень 1918 року - Київ, 2008 – с. 342-343

17). В річницю боротьби під крутами//Молоде життя: Часопис українського пласту (Львів) – 1929 – 15 березня// Крути. Січень 1918 року - Київ, 2008 – с. 338

18). Бойко О. Д Бій під Крутами: історія вивчення//Інститут історії України//Режим доступу: http://www.history.org.ua/JournALL/journal/2008/2/4.pdf, відвідано 01.05.2011

19). Конкурс на Крутянський гімн//"Дорога", Львів – грудень 1937//Крути. Січень 1918 року - Київ, 2008 – c. 438

20). Бойко О. Д Бій під Крутами: історія вивчення//Інститут історії України//Режим доступу: http://www.history.org.ua/JournALL/journal/2008/2/4.pdf

21). Бутко С. "Героїм крутян як приклад для членів ОУН та вояків УПА"//Крути. Січень 1918 року - Київ, 2008– с.733

22). В. Т. Герої Крут//"Нова Україна" - Харків – 1943 – 29 січня//Крути. Січень 1918 року - Київ, 2008 – с. 468

23). Директивы командования фронтом Красной Армии (1917-1922 г.г.): Сборник документов – Москва, 1971/ Крути. Січень 1918 року - Київ, 2008

24). Бойко О. Д Бій під Крутами: історія вивчення//Інститут історії України//Режим доступу: http://www.history.org.ua/JournALL/journal/2008/2/4.pdf

25). Про вшанування пам’яті Героїв Крут//Законы Украины// Режим доступу http://uazakon.com/document/spart00/inx00339.htm

26). Відкрито Музей Героїв Крут//Українська греко-католицька церква св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі// Режим доступу: http://askoldova-mohyla.org/uk/item,1472

27). Трофімова Н. "Герої Крут: справжні та самопроголошені"//"День"//Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/156447, відвідано 11.05.2011

28). Ющенко з Тарутою зробили спільну справу//Українська правда //Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2006/08/25/3148998

29). Верстюк В. "Програма № 34, присвячена бою під Крутами 29 січня 1918 року"//Український інститут національної пам’яті//Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/ua/publication/content/1320.htm,

30). Музей Героїв Крут. ФОТОрепортаж// Високий вал//Режим доступу: http://svoboda.fm/culture/Culture/193815.html

31). Указ президента України № 1014/2007// Президент України//Режим доступу:  http://www.president.gov.ua/documents/6870.html

32). Портяк В. Гаврилюк Я. Кіносценарій// Крути. Січень 1918 року// Київ, 2008 – с. 754-815

33). Ющенко предлагает перенести День Защитника Отечества с 23 февраля на 29 января//Корреспондент//Режим доступу: http://korrespondent.net/ukraine/politics/725571-yushchenko-predlagaet-perenesti-den-zashchitnika-otechestva-s-23-fevralya-na-29-yanvarya

34). Героїка трагедії Крут // упор. В. Сергійчук - Київ, "Україна" 2008

35). Відзначено 92-у річницю пам’яті Героїв Крут// Український інститут національної пам’яті//Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/en/news/detail/262.htm

36). Крути. Січень 1918 року/ Київ, 2008 – с. 7

37). Чернігівщина туристична: Батурин, Крути// Український інститут національної пам’яті//Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/en/news/detail/124.htm

38). Абель І. Крути - сумний символ бездарної влади. ФОТО"//Кореспондент//Режим доступу: http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/abelgko/a31923

39). Каплюк К. "Автор нового підручника з історії України: Більшість рекомендацій Міносвіти стосувалася іміджу Росії"//Українська правда//Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2010/08/26/5333553/

40). Береза А. "Уряд вшанував пам'ять героїв Крут"//Голос.ua//Режим доступу: http://www.golosua.com/ua/main/article/politika/20110129_uryad-vshanuvav-pamyat-gerojiv-krut відвідано 19.05.2011

41). В Україні вшанували 93-річницю Героїв Крут//BBC Ukrainian//Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/01/110129_kruty_anniversary_er.shtml

42). Арсеній Яценюк: "Бій під Крутами – подвиг в ім’я України".//Фронт Змін//Режим доступу: http://frontzmin.org/ua/media/news/none/2004-arsenij-jatsenjuk-bij-pid-krutami-podvig-v-imja-ukrayini-prote-politiki-majut-pamjatati-za-vijskovim-podvigom-chasto-stoyit-bezvidpovidalnist-i-neprofesionalizm-vladi.html

43). Ми завжди вклонятимемося пам'яті Героїв Крут – Яценюк у Львові//zik// Режим доступу: http://zik.ua/ua/news/2011/01/31/269504

44). Правые пошли в выступление//Коммерсант//Режим доступу: http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=1576931

45). Від Януковича та Табачника вимагають повернути подвиг Героїв Крут у підручники історії//Спротив//Режим доступу: http://sprotiv.org/2011/01/30/vid-yanukovicha-ta-tabachnika-vimagayut-povernuti-podvig-gero%D1%97v-krut-u-pidruchniki-istori%D1%97

46). Віктор Ющенко. Крути, 29 січня 2011 р. "Скажи, хто твій батько. І я скажу, ким буде твоя дитина"//YouTube//Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=fafDDqTM3Hk

47). В історичній перспективі Герої Крут перемогли//День//Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=301324&mainlang=ukr

48). ВО "Свобода". "Особливий погляд. Герої Крут"//Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=Oal29z7ZPaI

49). Смолоскипний марш пам’яті героїв Крут//Інформаційний портал незалежних націоналістів//Режим доступу: http://opir.info/2010/01/29/smoloskypnyj-marsh-pamyati-herojiv-krut

50). Тицький Б. Миколаївські націоналісти несуть правду про Крути//Націоналістичний портал//Режим доступу: http://www.ukrnationalism.org.ua/news/?n=1733&calendar=201108

51). Свободівці про День Героїв Крут// Youtube// Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=HXBJ9PWVvLA youtube

52). Там само.

53). Про мітинг пам’яті Героїв Крут// OlehSoskinPortal//Режим доступу: http://soskin.info/news/29.html

54). Правые пошли в выступление//Коммерсант//Режим доступу: http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=1576931

55). В Одесі націоналісти маршем слави вшанували Героїв Крут//Майдан//Режим доступу: http://maidan.org.ua/south/news/1296384839.html

56). Правые пошли в выступление//Коммерсант//Режим доступу: http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=1576931

57). Пам’ятай про Крути. Молодіжна кампанія// Пам’ятай про Крути//Режим доступу: http://kruty.org.ua

58). Символіка//Пам’ятай про Крути//Режим доступу: http://kruty.org.ua/simvolika.html

59). Новини// Пам’ятай про Крути//Режим доступу: http://kruty.org.ua/novyny

60). Про фільм "Імена в мармурі"//Пам’ятай про Крути//Режим доступу: http://kruty.org.ua/component/content/article/205-pro-film-imena-v-marmuri.html

61). Крутянський піст//Пам’ятай про Крути//Режим доступу: http://kruty.org.ua/krutjanskij-pist.html

62). Правые пошли в выступление//Коммерсант//Режим доступу: http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=1576931

63). Де і з ким можна вшанувати пам'ять загиблих під Крутами (ПЕРЕЛІК ЗАХОДІВ)//Історична правда//Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/short/2011/01/28/19293

64). Правые пошли в выступление//Коммерсант//Режим доступу: http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=1576931;

Де і з ким можна вшанувати пам'ять загиблих під Крутами (ПЕРЕЛІК ЗАХОДІВ) //Історична правда//Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/short/2011/01/28/19293;

Новини// Пам’ятай про Крути//Режим доступу: http://kruty.org.ua;

Кримські націоналісти відзначили День Героїв Крут//Конгрес українських націоналістів//Режим доступу: http://cun.org.ua/ukr/content/view/3039/36

65). Правые пошли в выступление//Коммерсант//Режим доступу: http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=1576931

66). ВО "Свобода". "Особливий погляд. Герої Крут"//Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=Oal29z7ZPaI



Теми: Крути, УНР, XX сторіччя, історія України, міфи, історична пам'ять, Чернігівщина, армія, Київ

Вітаю автора з грунтовним дослідженням, яке поширюю з епіграфом-цитатою "не про битву під Крутами як історичну подію, а про відображення цієї події в українській історичній пам’яті". Щиро, Олександр Кривенко.
Slovo Ukrainy _ 09.03.2013 18:22
На питання, хто чинить геноцид в Україні і проти кого, дав відповідь цей імперський сайт вавилоно-московської вежі.
Православний українець в Україні висловив свою думку в коментарі, який ВИДАЛИЛИ ру-ро-жыдо-ЯЗЫЧНИКИ.
Чого і Кого боїться «сборище САТАНИНСКОЕ»? Якщо незгоден – обґрунтуй відповідь. А раз чинять один із різновидів духовного геноциду – цензуру, забороняють ПРИЛЮДНЕ українське слово в Україні, то і до фізичного вбивства руської слов’янської нації ру-ро-реги-ЯЗЫЧЕСКИЙ окупаційний режим сабодана-януковыча готовий.
реги- такіж вбивці, як і ті, що вбивали безбройних крутян. кров ваша на нас.
Yaroslav Yr _ 29.01.2013 21:56
Кожна нація має своіх героів.
Trend Trendov _ 29.01.2013 21:17
Может быть гуманнее было бы распустить этих молодых ребят по домам,как сделал это один из героев Булгакова в "Белой гвардии"?
Haribda _ 29.01.2013 20:55
Эдуард Меркулов:
Вот и правильно . "Врагу не сдаётся наш гордьiй Варяг , пощадьi никто не желает ! "



Принцип доміно. З чого почалася Велика Війна

30.11.2016 _ Сергій Махун, "Дзеркало Тижня"
АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте