Українська правда
Історична правда

Українці у Канаді - від хлібного колоска до Уейна Ґрецького

13.09.2016 _ Євген Ладна
Версія для друку

Селяни, вчителі, священики... Відтак - губернатори, міністри, депутати, мільйонери, зірки спорту та культури - Гнатишин, Романов, Дзюба, Ластівка, Андрейчук, Коновал, Стельмах, Яцик... Хронологія п'яти хвиль української еміграції до Країни кленового листа.

Хвилі іміграції українців до Канади

Першим імігрантом з України до Канади можна "жартома" вважати колосок української пшениці з Галичини, який у 1842 р. привезений був канадським фермером Давідом Файфом (David Fife) з Ґласґо у Шотландії, де розвантажувався ґданський пароплав з українською пшеницею. Цей український вид пшениці, який названо "Red Fife", родив набагато більшу кількість зерна, ніж інші види і мав прекрасну якість.

Згодом "Red Fife" став одним з основних видів, поширених у Канаді і північних штатах Америки. Його одинокою хибою були більша висота та пізніше дозрівання. Пізніше поширення набуло схрещення видів "Red Fife" та "Hard Red Calcutta", яке одержало назву "Marquis" (у новому гібриді наявне було сполучення якості та урожаю виду "Red Fife" зі скорішим на двадцять днів дозріванням "Hard Red Calcutta"). До 1928 р. 85 відсотків усіх посівів у Канаді ярої пшениці був вид "Marquis" з половинчастим українським походженням.

Міграцію до Канади прийнялось відзначати хвилями. За початки іміграції українців до Канади треба прийняти перші документовані приїзди у 1891-1892 рр., хоч загально вважається, що перші імігранти прибули до Канади значно раніше, але їх вплив на канадські громади був незначний.

Перша хвиля іміграції починається тоді, коли у квітні 1892 р. невелика кількість родин зі села Небилів (район Калуша у Галичині) поселилась на північному сході від Едмонтону. Перед ними Канаду відвідали Василь Еленяк та Іван Пилипів, які, а саме І. Пилипів, спонукали ці приїзди. Одначе усі ці приїзди були маленького масштабу, оперті на сімейних і сусідських контактах.

Обійстя Пилипових в поселенні Стар (1932 р.). Фото Івана Боберського - з сайту Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського

Щойно після 1896 р. праця Осипа Олеськова, професора сільського господарства у Львівській вчительській семінарії, який вважається батьком української іміграції, скерувала іміграцію до Канади на організоване русло.

За період 1891-1914 рр. до Канади приїхало близько 170 тисяч українців, емігрантів за землею з перелюднених Галичини й Буковини, які в основному поселились у кордонах сьогоднішніх Альберти, Саскачевану та Манітоби.

Емігранти з України за роботою у полі. Канада. 1904 р. - фото www.ukrmap.kiev.ua

 У 1901 р. в деяких поселеннях наявна була значна концентрація українських імігрантів: Една-Стар (Edna-Star) - 9000, Дофин (Dauphin) - 5000, Йорктон (Yorkton) - 4500, Стюартберн (Stuartburn) - 3000, понад 1000 у Шоал Лейк (Shoal Lake), Інтерлейк (Interlake), Брокенгед-Уайтмауф (Brokenhead-Whitemouth), Фиш Крік-Роустгерн (Fish Creek-Rosthern).

Не всі поселенці, одначе, поселились на фермах, багато стало працівниками індустрій, пов'язаних з освоєнням земель та працівниками у містах. Перша світова війна та несприятливі
економічні умови у Канаді на деякий час припинили іміграцію з українських земель.

Група українських вуглекопів у Канаді. 1904 р. - фото з www.ukrmap.kiev.ua

 Друга хвиля іміграції (1922-1939), значно менша, пов'язана з припиненням існування Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Загалом до
Канади приїхало близько 68 тисяч українців, в основному з Галичини та Буковини, але вперше також і з Волині, яка опинилась в кордонах польської держави.

Початком багатомасштабної іміграції стає 1925 р., а майже половина імігрантів приїжджає до Канади напротязі трьох років, від 1927 до 1929 р. Більшість імігрантів - це хлібороби, які їдуть сюди за землею, одначе добра земля близько поселень має вже свою ціну. З огляду на це, все більше імігрантів притягають міста та праця не на фермі.

Нова іміграція, у якій знаходилось також немало учасників визвольної боротьби 1917-1922 рр., вплинула на кшталт української діаспори і стала причиною конфлікту між першою іміграцією, зорієнтованою на канадські справи та новою хвилею, яка проявляла більше зосередження на покинутій батьківщині та визвольній справі. Дозрівала ідея і потреба
координаційної надбудови, яка б дозволила поєднати і цілеспрямувати різноманітність політичних, суспільних та конфесійних тенденцій. 

Афіша першого українсько-канадського фестивалю у штаті Британська Колумбія. Фото - http://folkmusichistory.com

Третя хвиля іміграції (1946-1961) спричинена була Другою світовою війною та політичною ситуацією у Східній Європі, які примусили українців шукати притулку поза кордонами батьківщини. Близько 37 тисяч із них знайшло постійне місце проживання у Канаді. Серед біженців, тим разом з усіх регіонів України, були представники різних професій і галузей науки й мистецтва.

Український чоловічий хор з Вінніпегу. Фото з обкладинки альбому "Ukrainian Male Chorus Sings Folk Songs"

Ця група політичних втікачів була найбільш впливовою на українців попередніх іміграційних хвиль. Вона у короткому часі включилась у діяльність українських установ, поповнила їх та допомогла змінити імідж української іміграції. Чисельніша кількість інтелігенції у третій хвилі спричинилась до більшої активності поселенців у різних ділянках науки (в тому числі й українознавства), а також в уряді та бізнесі. 

Нові приїзди українців пожвавились у 1980-х роках, коли розпочалась іміграція громадян Польщі українського походження. Серед істориків та соціологів немає одинокого підходу до цієї хвилі іміграції з огляду на невелику кількість наукових опрацювань. Деякі дослідники вважають її частиною четвертої хвилі (тобто іміграції з України і з постсовітського простору після занепаду Совітського Союзу у 1991) або її прекурсором - хвилею 4а, хоч є підстави вважати цей процес окремою хвилею.

За словами д-ра Андрія Макуха, наукового працівника Торонтонського університету, у вісімдесятих і дев'яностих роках переселилось до Канади від десяти до двадцяти тисяч українців. Доктор Макух вважає, що це була окрема хвиля іміграції (включно з приїздами українських переселенців з колишньої Югославії та невеликої кількості з України), яка позначилась на житті українців у Канаді.

Перш за все, більша частина цієї іміграції активно поповнила українські церкви й школи та включилась у політичне, релігійне і суспільне життя діаспори. Нові поселенці помогли встановити тісніші зв'язки українців Канади з українцями у Польщі. З огляду на це, що більшість нових імігрантів володіла українською мовою, сприяло це також зусиллям українців Канади у її збереженні. Не без значення також є факт, що у значної частини нових поселенців була вища освіта.

Найбільша в світі писанка встановлена в місті Вегревіль у провінції Альберта

 Після 1991 р., у зв'язку з розв'язанням Совітського Союзу, почалась хвиля іміграції з незалежної України. Всеволод Ісаїв, професор соціології у Торонтонському університеті, вважає її п'ятою хвилею або другою частиною четвертої.

У 1991-2001 рр. приїхало до Канади близько 18-20 тисяч українських громадян (у тому часі бл. 100 тис. до Америки). Половина новоприбулих до Канади імігрувала з центральної або східної України, 41 відсотків з західної України (Галичина, Буковина), а дев'ять відсотків - з південних і інших регіонів.

У 12,8 відсотків із новоприбулих - середня освіта, 37 відсотків закінчило інститут, 36,1 відсотків має диплом університету. Серед імігрантів, які приїхали у 1991-2001 рр., 37 відсотків українських православних, шістнадцять відсотків вірних російського патріархату, 27 відсотків українських католиків, одинадцять відсотків невіруючих.

Зразок комерційної реклами, орієнтованої на українську діаспору в Канаді, дивіться у розділі "Відео"

На основі своїх дослідів (в опитуванні взяла участь половина приїжчих, випадково добрана, що становить репрезентативний прошарок нової іміграції), професор Ісаїв спостерігає, що заангажованість цієї хвилі в українських організаціях є дуже невелика (9% в організаціях, які існували перед приїздом 4-ої/5-ої хвилі, 4% в організаціях, створених новоприбулими). Участь цієї хвилі у подіях, спонсорованих українськими організаціями, також невелика (0,8% бере часто у подіях; 23,7% - час від часу; 20,1% - рідко; 48,2% - ніколи).

Одначе зацікавлення цієї групи українськими справами дуже велике - аж 92,3 відсотків опитуваних вважає важливим передати дітям культурні цінності українського народу, п'ятдесят відсотків посилає своїх дітей до українських шкіл, 24 відсотки на українські танці. З новоприбулих 82 відсотки часто читає українську еміграційну пресу, а 66,8 відсотків проявляє серйозне зацікавлення політичним життям в Україні.

Українці Канади у статистиці

У 1951 р. у Канаді проживало 14 004 429 мешканців. З них 395 043 мало українське походження. У 1988 р. населення Канади зросло до 25 334 000, з якого 754 980 подало своє походження як українське. У переписі населення 2001 р. 1 071 060 людей подало своє походження як українське з 29 639 035 усіх мешканців Канади. З числа мешканців, які подали своє походження як українське, 326 200 було з виключно українським походженням, 744 860 мало українське походження як одне з кількох.

Провінції з найбільшою кількістю мешканців з українським походженням (виключним та одним з кількох) - це Онтаріо (290 925), Альберта (285 725), Британська Колумбія (178 880), Манітоба (157 655) та Саскачеван (121 735), Квебек (24 030).

За переписом 2001 р. українці посідають дев'яте місце серед національностей у Канаді (10-е місце у Британській Колумбії, 7-е в Альберті, 6-е у Саскачевані, 5-е у Манітобі, 12-е у Онтаріо та 22-е в Квебеку).

До метрополітальних міст з найбільшою кількістю мешканців з українським походженням належать Едмонтон (125 720), Торонто (104 490), Вінніпеґ (102 635), Ванкувер (76 525), Калґарі (65 040), Гамільтон (24 070) та Монреаль (20 050).

Українську мову як першу вживає 26 675 жителів Торонто, 18 055 мешканців у Едмонтоні, 15 315 у Вінніпезі, 5805 у Ванкувері, 4945 у Саскатуні, 4685 у Монреалі та 4265 у Калґарі. У загальних цифрах кількість канадських українців збільшилась на 1,6 відсотка у порівнянні з 1991 р., однак число українців з виключно українським походженням зменшилось з 410 410 у 1991 р. до 326 200 у 2001 р.

Українська церква у Канаді

Українська церква у Канаді головною мірою поділена на два віросповідання: Українську католицьку церкву та Українську православну церкву. За адміністративним розподілом, Канада має ряд єпархій в обох віросповіданнях, але головний розподіл можна зробити за поділом на західну та східну частини Канади.

Українська католицька архієпархія має свій осередок у Вінніпеґу. Вінніпезька митрополія складається з п'яти єпархій: у Вінніпеґу, Едмонтоні, Нью-Вестмінстері, Саскатуні й Торонто. Архієпархією піклується Його Високопреосвященство архієпископ Лаврентій Данило Гуцуляк з допоміжним єпископом Давидом Мотюком. Згідно даних 2004 р., архієпархія нараховує 29 тисяч вірних, 144 парохії, п'ятдесят священиків, 27 монахинь, шістнадцять монахів та п'ятнадцять постійних дияконів.

Українську католицьку єпархію Саскатуну очолює єпископ Михайло Вівчар. Коли у 2001 р. загальноканадський перепис населення нарахував 17 тисяч українських католиків у Саскачевані, то за даними самої єпархії з 2004 р., кількість вірних не перевищувала 13 тисяч.

Вірні Української католицької церкви в Саскачевані зорганізовані у 99 парохіях і місіях з 32 священиками, п'ятнадцятьма постійними дияконами, сімнадцятьма монахинями та чотирнадцятьма монахами, які піклуються місіями, школами й шпиталями.

За даними 2007 р., Українська католицька едмонтонська єпархія має 28 750 вірних, 87 парохій, 39 священиків, тридцять мoнахинь, 24 монахів, п'ять постійних дияконів. Владикою
є єпископ Давид Мотюк, єпарх Едмонтонський.

Українська католицька єпархія у Нью-Вестмінстері, Британська Колумбія, єпископ Кеннет Новаківський, має близько 8000 вірних, п'ятнадцять парохій та місій, чотирнадцять священиків, дві монахині та двох постійних дияконів.

Українська католицька єпархія Торонто і Східної Канади, очолювана єпископом Стефаном Віктором Хмілярем, за даними 2007 р. нараховує 36 910 вірних, має 75 парохій, 96 священиків, 36 монахинь, п'ятнадцять монахів та дев'ятнадцять постійних дияконів. 

Українські католицькі ієрархи Канади

 У 2001 р. у Канаді було 12 793 125 католиків, що становило 43,2 відсотка (на 4,8% більше, ніж у 1991). Українських католиків в останніх роках було 115 660. З огляду на брак доступу до даних з попередніх років, важко оцінити тенденцію у цьому віросповіданні.

Українська православна церква у Канаді очолена Його Високопреосвященством митрополитом Іваном. На 21-у Соборі УПЦК, який відбувся в липні 2005 р. у Вінніпезі, архієпископ Іван (Стінка) був обраний митрополитом Української православної церкви в Канаді. Мeтрополітальна катедра, семінарія під назвою Колегія св. Андрея та адміністрація знаходяться у Вінніпезі.

Українська православна церква св. Михайла у Саскачевані. Більше фото - http://www.ukrainianchurchesofcanada.ca/

УПЦ у Канаді має дві єпархії - західну з осередком у Едмонтоні (на цей час без єпископа) та східну з осередком у Торонто. Архієпископ Юрій (Юрій Каліщук) є Архієпископом Торонто і Східної єпархії. УПЦ у Канаді має свої катедри у Вінніпеґу, Саскатуні, Ванкувері, Едмонтоні, Торонто та Монреалі. У 1990 р. у зв'язку з включенням УПЦ у Канаді до Патріархату у Константинополі вона стала канонічною церквою.

За переписом населення 2001 р., 479 600 людей у Канаді подало своє віросповідання як православне, половина яких проживала у Онтаріо. У порівнянні з 1991 р. це ріст на 24 відсотки (1,6% усіх мешканців Канади). У цьому самому часі число вірних українського православ'я у Канаді зменшилось на п'ять відсотків до 32 700. Середня віку серед українських православних 46 літ, старша від середньої віку загальної популяції Канади.

Українська євангельсько-баптистська конвенція Канади, заснована у 1946 р., гуртує євангельсько-баптистські церкви. Вона має осередок у Вінніпеґу, де у 1903 р. засновано першу українську баптистську церкву. Адміністративно євангельсько-баптистська церква поділена на два головні відгалуження: Східну та Західну конференції. У склад Західної конференції належать церкви у Едмонтоні, Саскатуні, Вінніпеґу та Россо Рівер (Rosseau River).

Східна конференція обіймає Торонто, Гамільтон, Ст. Катрінс та Український біблійний центр у Пітерборо (Peterborough). У 2005 р. церква ця нараховувала близько 3500 вірних та мала двадцять церков.

Визначні українці у канадській історії, культурі, політиці та спорті

 

На списку визначних українських канадських особистостей знаходяться політики, спортсмени, митці, люди науки, бізнесмени, космонавти та представники інших ділянок. Хоч деякі з цих визначних людей тільки частинно українського походження, вони при різних нагодах підкреслюють своє українське коріння.

Голова Верховної Ради України Леонід Кравчук та Генерал-губернатор Канади Рамон Гнатишин. Вересень 1991 р

Серед них - покійний Реймон (Роман) Джон Гнатишин - колишній генеральний губернатор Канади, Ерні Івз - колишній прем'єр Онтаріо, Ґері Фільмон - колишній прем'єр Манітоби, Рой Романов - колишній прем'єр Саскачевану, Стівен Джуба (Степан Дзюба) - колишній мер міста Вінніпеґ, Пітер Ліба - колишній губернатор Манітоби, Сильвія Федорук - науковець та екс-губернатор Саскачевану, Ед Стельмах - теперішній прем'єр Альберти, Джерард Кеннеді - колишній міністр освіти Онтаріо та надія Ліберальної партії Канади, Джін (Євген) Звоздеський - міністр освіти Альберти в 2004-2006 рр., Стіве Пітерз - міністр праці Онтаріо, Джуді Василиця-Лейс, Борис Вжесневський, Волтер Ластівка, Марк Варава - депутати до федерального парламенту, покійний Джон Сопінка - юрист, колишній суддя Верховного суду Канади, покійний сенатор Пол Юзик, сенатор Рейнел Андрейчук, покійний Ярослав Рудницький - мовознавець, один з основоположників канадської політики багатокультурності, покійний Волтер Тернопольський - законодавець, Євген Мельник - власник фармацевтичної компанії "Biovail Pharma" та власник оттавського хокейного клубу "Ottawa Senators", покійний Петро Яцик - бізнесмен та меценат, Роберта Боднар - астронавт, Пилип Коновал - вояк у час Першої світової війни, відзначений Хрестом Вікторії, найвищої та найпочеснішої нагороди за мужність, Альберт Бандура - видатний вчений-психолог, покійний Віл'ям (Василь) Курелек - визначний канадський художник, відомий скульптор Лео Мол (Леонід Молодожанин), Люба Ґой - відома комедійна актриса та багато інших.

Серед відомих канадців українського походження також багато відомих хокеїстів (світової слави Уейн Ґрецький (Wayne Gretzky), Дейв Андрейчук, Дейл Гаверчук, Майк Босси, Джон Буцик, Терк Брода), представників різних галузей культури, людей науки, працівників телебачення, представників майже усіх ділянок канадського життя.

Кумир українського походження Уейн Ґрецький

Однією з болючих сторінок історії українців Канади є інтернування українців з австро--угорським громадянством як "союзників ворога". У 1914-1920 рр. запроторено в 24 концентраційних таборах 8579 людей, серед них жінок і дітей. З них тільки біля 3138 вважались "воєннополоненими", усі інші були цивільним населенням. Близько 5000 було українцями. Вісімдесят тисяч інших, в більшості українців, зараховано також у число "союзників ворога". Від них вимагали реєстрації у відповідних державних органах та регулярних перевірок у поліцейських відділеннях. Їх примушено носити при собі посвідку про тотожність з можливістю арешту або ув'язнення, якщо особа цієї категорії не перестерігала цієї вимоги.

Пам’ятний знак на честь в′язнів табору для інтернованих осіб Кастл Маунтін в національному парку Банфф (провінція Альберта). Фото - сайт "Українська діаспора"

 Двадцять четвертого березня 2005 р. Інки Марк, депутат до федерального парламенту з округи Dauphin-Swan River-Marquette у Манітобі вніс на розгляд парламенту пропозицію акту, яким Канада визнала би історичну несправедливість супроти канадців українського походження. Акт під назвою Internment of Persons of Ukrainian Origin Recognition Act (Bill C 331) одержав одобрення федерального парламенту. У 2005 р. бувший прем'єр-міністр Канади Пол Мартін визнав інтернування Канадою громадян українського походження за темну сторінку канадської історії та призначив, на початок, 2,5 мільйона доларів на пропам'ятні заходи та освітні програми.

Джерело: "Український Альманах-2008" (видання Об'єднання українців Польщі, передрук з люб'язної згоди ОУП і видавництва "Тирса") 



Теми: XIX сторіччя, XX сторіччя, XXI сторіччя, історія України, Канада, еміграція, діаспора




АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте