"То, что предлагается сейчас массовому читателю в качестве "истории Украины" – это средство, с помощью которого целая нация превращается в толпу духовных импотентов. Либо в толпу людей второго сорта...".
25 липня 2012 — Ігор Бондар-Терещенко
Вважати його помішаним на крові воякою було б занадто сміливо. Він був людиною, яка шукала пригод та кар'єрного росту, а війна дозволяла пережити перше і досягти другого. Та все ж, для нього Перша світова — трагедія, катастрофа...
18 липня 2012 — Тарас Фролов
"Рисуют немцев садистами? Нет! Они не садисты, это гораздо хуже. Образ врага, который создали в лице немцев, не дотянул до настоящего. Настоящий немец хуже в 100 раз, был страшнее потому, что он не был садистом, но он был послушным роботом… Вы не знаете, что такое немец!".
9 липня 2012 — Вахтанг Кіпіані
"Дев’ятеро розміщались у бункері, призначеному для чотирьох. Вилазки робили кожної ночі. Переважали крупи, пекли паляниці. Мали також небагато картоплі, м’яса, трохи сушених грибів, пару кілограмів цукру. Спали в дві зміни".
28 червня 2012 — Вахтанг Кіпіані
"Янукович, по словам Анны Герман, как Африка – думаешь, что знаешь о ней все, но после близкого знакомства меняешь свое представление о континенте. За десять лет о нем сказано и написано многое. Я попытался расширить наше представление о "континенте Янукович".
20 червня 2012 — Ігор Бондар-Терещенко
"Нікому в голову не приходило поставити партійному чи радянському бонзі вголос запитання – чому в Рівному (тоді ще - Ровно) збори про розвиток культури провадяться російською мовою. Не питали, бо собі дорожче".
12 червня 2012 — Вахтанг Кіпіані
Ще в XIX ст. частина населення українських земель визначала себе як бужан, полян, ятвягів, кривичів, чорнорусів, волинян, тиверців, уличів, хорватів... Процес націєтворення, який триває і досі, тоді ще не всюди почався.
1 червня 2012 — Вахтанг Кіпіані
Автор не розповідає зайвий раз про героїчну боротьбу українців проти нацистів у складі польської армії, його, як справжнього поціновувала історичної альтернативи, цікавлять ті, хто воював на боці Німеччини.
16 травня 2012 — Антон Зікора