Спецпроект

Анонс: 27.09 - про Пілсудського та Петлюру

Презентація українського варіанта книги "Польща та Україна в боротьбі за незалежність 1918-1920" відбудеться 27 вересня о 18.00 у книгарні "Є" (Київ, вул. Лисенка, 6)

Видання містить матеріали, присвячені боротьбі України за незалежність 1917-1921 рр. та отриманню Польщею незалежності у 1918 році, а також про політичний та військовий союз Юзефа Пілсудського та Симона Петлюри у 1920 році, долі вояків Української Народної Республіки, а також про історичні традиції обох армій.

Над книгою працювали історики двох країн: Чеслав Гжеляк, Ереміяш Сліпєц, Владислав Верстюк, Микола Кучерепа, Микола Литвин, Людвиг Коберський, Орест Красівський, Віктор Голубко, Богдан Гудь та ін. 

У презентації візьмуть участь: Тадеуш Кшонстек (упорядник, полковник у відставці, Варшавський університет), Владислав Верстюк (Інститут історії НАНУ) та Олександра Гнатюк (НаУКМА, Варшавський університет).

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.