Спецпроект

Канадський прем'єр розуміє українську історію краще за Азарова

В рамках офіційного візиту до Львова прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер відвідав Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Глава уряду мав півгодинну екскурсію експозицією та поспілкувався із директором музею Русланом Забілим, головою наглядовою ради музею, колишнім політв'язнем тюрми на Лонцького Іриною Калинець та співробітниками музею.

У розмові з директором музею Забілим прем'єр-міністр Канади зазначив, що він добре поінформований про тиск на історика та працівників музею, і саме це стало однією з причин його приїзду до Львова.

Харпер відзначив: «Музей "Тюрма на Лонцького" - похмурий, але зворушливий символ української стійкості. Мабуть, тут дуже важко перебувати і працювати. Але я свідомий того, що такі музеї необхідні, аби не допустити повторення злочинів».

Канадський політик, за повідомленням прес-центру Центру досліджень визвольного руху, у книзі відгуків залишив своє захоплення боротьбою українців за свободу і незалежність: "Можна серце розбити і зламати тіло, але дух від того стає все сильнішим", - написав пан Гарпер.

Прем'єр-міністр Канади в розмові з працівниками Національного музею "Тюрма на Лонцького" висловив своє занепокоєння тим, що досі в світі існує міф комунізму, і комуністичний злочинний режим ще не до кінця засуджений, як це було зроблено з фашистським режимом.

Цікаво, що ні президент України Віктор Янукович, ні глава уряду Микола Азаров ще не знайшли часу відвідати музей, який працює у приміщеннях більшовицької та нацистської катівні.

Пан Харпер проінформував, що з ініціативи українців Канади та за його підтримки в Канаді відкриють пам'ятник жертвам комуністичних репресій. Кілька років тому Канада офіційно визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.