Спецпроект

Янукович із Азаровим і митрополитом Володимиром пішли у музей, побудований Ющенком

Вони вшанували пам'ять загиблих покладанням калини й поминальною молитвою. Тим часом Тимошенко звернулася до українців із закликом згадати загиблих.

Президент України Віктор Янукович взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв голодоморів.

Як передає УНІАН, церемонія відбулась сьогодні вранці у Києві на території Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів України".

Крім глави держави, у церемонії взяли участь прем`єр-міністр Микола Азаров, предстоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Володимир, секретар РНБО Раїса Богатирьова, голова Адміністрації президента Сергій Льовочкін, урядовці, народні депутати, представники духовенства і громадськості.

На вшанування пам’яті жертв голодоморів Янукович, Азаров і митрополит Володимир поклали горщики з гілками калини, пшеницею та запаленими свічками до пам’ятника українській дівчинці, яка символізує загиблих під час Голодомору дітей.

Учасники церемонії також відвідали музейну експозицію на території меморіалу.

Митрополит Володимир провів поминальну панахиду.

Під час церемонії також було оголошено хвилину мовчання.

Тим часом лідер ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко звернулася до громадян із закликом згадати "мільйони наших земляків, яких було приречено на голодну смерть лише за те, що вони були українцями". 

"Експертизою встановлено, що внаслідок Голодомору Україна втратила майже 4 млн. померлими та більше 6 млн. ненародженими, - йдеться у зверненні. - Безжальна рука голоду торкнулася практично кожного села, кожної родини. Надто високу ціну заплатив наш народ за прагнення бути господарем на власній землі".

Тимошенко шкодує, що нинішнє керівництво держави заперечує факт геноциду: "Прикро, що нинішнє керівництво держави заперечує факт геноциду, вчиняючи наругу над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору. Це не буденне порушення законодавства країни, це порушення загальнолюдських норм моралі".

Нагадаємо, що вчора, виступаючи зі зверненням до громадян з нагоди Дня пам'яті жертв голодоморів, президент Янукович жодного разу не вжив слово "геноцид", назвавши натомість Голодомор 1932-1933 років "Армагеддоном".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.