Спецпроект

Поляки кажуть, що заява Держдуми про Катинь важливіша для самої Росії, ніж для Польщі

Заява Державної Думи Росії про події в Катині мають більше значення для самої Росії, ніж для Польщі, вважає голова Сенату Польщі Богдан Борусевич.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Це для російської Думи має велике значення, і це є кроком вперед ... Рішення має більше значення для російських внутрішніх відносин. Якщо мова йде про нас, то ми про катинські події в принципі знаємо все, і в польського суспільства є такі знання" , - сказав Борусевич в інтерв'ю журналістам у вівторок у ході офіційного візиту до Києва.

"Якщо Росія таким чином віддаляється від сталінських репресій і йде вперед, то ми вважаємо, що вона вже є більш демократичною державою, і всі будуть більше співпрацювати з Росією, тому що буде легше - з урахуванням співробітництва на підставі правди", - впевнений спікер польського Сенату.

Борусевич іще раз підкреслив, що для Польщі і для поляків заяви російської сторони мають велике значення, однак більше значення, все ж таки, це має для самої Росії.

"Історична Правда" нагадує, що минулого тижня Держдума РФ офіційно визнала, що розстріли польських офіцерів у Катині були здійснені за прямою вказівкою Сталіна.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.