Українська правда
Історична правда
Постійна адреса публікації: https://www.istpravda.com.ua/short/2010/12/1/7080/

ЗА ЗНЕВАГУ НАД ЖЕРТВАМИ ГОЛОДОМОРУ НЕ ПОСАДЯТЬ. Луганська комуністка продовжує "пиршество"

01.12.2010
Минулої п’ятниці депутатка Луганської міськради від КПУ Наталія Максимець вразила Україну записом на своєму блозі: в день пам’яті жертв Голодомору вона, Максимець, збирається принципово влаштувати бенкет. Тепер комуніст продовжує карнавалити.

"Завтра, пока некоторые больные на голову голодоморцы будут свичкы у викнах палыты і голодуваты на знак пошаны до померлых, мы собираемся нашей старой, дружной компанией и устраиваем пиршество, – написала Максимець (вона ж є редактором обласної партійної газети "Советская Луганщина"). - Шашлык из свинины замочен мальчиковой половиной, они же занимаются напитками, девчоночья половина кудесничает на счет всяких оливье и пироженок с мороженками; будем вкусно есть, шутить и даже танцевать".

Після ознайомлення з виступами Наталії Максимець у газети "Україна Молода" виникло запитання до правоохоронних органів: чи можна цю товаришку притягнути до відповідальності за заперечення Голодомору–геноциду та наругу над пам’яттю загиблих, що передбачено Законом "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", ухваленим Верховною Радою 28 листопада 2006 року.
<a href="http://www.segodnya.ua/news/14199696.html">Источник</a>

Прес–секретар управління СБУ в області, попередньо порадившись із київським начальством, відмовилася давати коментарі, повідомляє "УМ".

Суддя апеляційного суду, який попросив не згадувати його імені, не побачив у справі судової перспективи: "Хіба що якийсь родич загиблого напише позов..."

Більше пояснень удалося почути в обласній прокуратурі. Там факт наруги визнають, але можливості притягнути комуністку до криміналу не бачать.

"Закон не переслідує за думки. А слова - це висловлені думки, - повідомив перший заступник прокурора Луганщини Анатолій Рева, - Як людина, я її засуджую, вважаю це танцями на кістках. Нічого святого не залишилося. Не винні ті дітлахи, яких не було чим годувати, що вони пухли від голоду. І, я вважаю, це блюзнірство, коли людина заявляє ось такі речі. Я засуджую це, але, на жаль, закон не передбачає покарання за такі речі. За наругу над могилою, вандалізм передбачено покрання. А що стосується слів, то сьогодні навіть в художній літературі можна зустріти такі слова, за які ще недавно садили на 15 діб".

Прокурор правий. Хоча у ст. 2 Закону "Про Голодомор" і сказано, що "публічне заперечення Голодомору 1932—1933 років в Україні визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним", наш законодавець за чотири роки так і не спромігся оцінити такі протиправні прояви мірками Кримінального кодексу.

Наталія Максимець і Петро Симоненкo

Тим часом у наступному записі блогу — під назвою "Карнавал голодомору" за 30 листопада — депутат Луганської міськради Наталія Максимець пише (переклад із російської):

"Як для бразильців головною подією року є карнавал, так для українських націоналістів основним святом року є День пам’яті жертв голодомору. Немов на Хелловін, на це свято вилазить із небуття різна нечисть: Ющенко з’явився на телеекранах, Наливайченко зробив заяву, Тимошенко поставила свічку... На Україні в День пам’яті різні школи свідомітів у костюмах політичних партій влаштовують парад публічної брехні, фальшивих сліз і необґрунтованих звинувачень".

Максимець вживає щодо своїх критиків матірну лайку і пояснює їх активність, зокрема, "недо...ом". А перед тим — спростовує факти повстань проти організаторів голоду на Луганщині, наголошує, що голодували на всій території СРСР, а "перегини" в Україні 1920—30–х років пояснює потребою боротися проти "контрреволюції".

"Безумовно, методи боротьби з "куркулями" сьогодні багатьом здадуться надто жорсткими, однак не слід забувати про те, яка кривава боротьба йшла в той час старого з новим. А також і про те, що велася вона в рамках чинного тоді жорсткого законодавства", — пише Максимець.

Про те, як бенкетували селяни (очевидно, всі "куркулі") у 1932-1933 роках, читайте у спогадах очевидців Голодомору

© 2010-2020, Українська правда, Історична правда
Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "Історичну правду".