Спецпроект

Українські історики проти спроб Угорщини знищити архіви КГБ

Угорщина планує внести зміни до законодавства, що дозволятимуть вилучення і знищення оригінальних архівних документів комуністичної таємної поліції.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР).

Угорські чиновники, які виступають за знищення архівів, називають їх "аморальними документами аморального режиму". Попри це, ці архіви є унікальними, і їх знищення надійно заховає правду як про діяльність державної безпеки комуністичного режиму, так і про страждання її жертв.

ЦДВР виступив із заявою, у які підтримав збереження історичних архівів Угорщини і засуджив спроби чиновників знищити унікальні архівні документи.

Історики вважають, що моральна оцінка діяльності комуністичного тоталітарного режиму важлива, адже засудження злочинів є однією із запорук недопущення їх повторення.

Проте суспільні оцінки не мають нічого спільного із закликами до знищення документів, що можуть бути зумовлені певними політичними впливами і прагненням сховати документальні докази.

"Нищення документів не поверне до життя мільйони невинних жертв тоталітаризму, натомість закриє від усього світу правду про злочини", - відзначив історик Руслан Забілий, директор Національного музею "Тюрма на Лонцького".

"У протистоянні між демократичними і прокомуністичними тенденціями у посткомуністичному світі роль України ключова, - наголосив історик Володимир В'ятрович, директор Галузевого архіву СБУ в 2008-2010 рр. - Проголошення Україною незалежності остаточно розвалило СРСР. Те саме стосується засудження комунізму і відкриття правди про минуле. Наше приєднання до політики Східної Європи могло поставити остаточну крапку в цій справі. Тому розсекречення зазнавало значного зовнішнього тиску. Зараз же, після "упокорення" України, наступ розвиватиметься далі на Захід".

2 квітня 2009 року Європейський парламент ухвалив Спільну заяву з новітньої історії континенту. Розділ N цього документа встановлює, що без правди та пам'яті не може бути примирення. Щоб зрозуміти масштаби злочинів, скоєних тоталітарними та недемократичними режимами, варто "збирати документи та свідоцтва неспокійного минулого Європи".

Документ Європарламенту висловлює жаль, що через два десятиліття після падіння комунізму у Східній Європі багато посткомуністичних країн і досі обмежують доступ до архівних документів про діяльність колишнього режиму.

Петицію на підтримку збереження Угорських архівів можна підписати тут: http://www.ipetitions.com/petition/hungarianarchives/

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.