Спецпроект

Поляки назвали дипломатів, які співпрацювали з комуністами

Польські ЗМІ оприлюднили список дипломатів, які співпрацювали зі спецслужбами комуністичної Польської Народної республіки.

Про це повідомляє "Жеч Посполіта" з посиланням на тижневик "Uważam rze".

Йдеться про працівників дипломатичних установ Польщі, які у результаті люстраційних процесів або ж добровільно заявили про свою співпрацю із спецслужбами комуністичної Польської Народної республіки, або ж яких Інститут національної пам'яті та МЗС країни підозрюють у такій співпраці.

Усі ці дипломати (всього їх 237 осіб) до недавнього часу перебували на державній службі та працювали на відповідальних посадах у польських посольствах та консульствах по всьому світу, в тому числі і в Україні.

Тижневик пише, що кількість таких функціонерів та агентів у закордонних службах може сягати 10% із усіх 2871 працівників. Аналізуючи список, робиться висновок, що із них аж 27 осіб досягнули найвижчого дипломатичного ступеня - титулярного посла.

Переважна більшість із них - це дипломати, які зараз є, або у минулому очолювали польські диппредставництва та виконували ключові функції у апараті МЗС Польщі.

У списку - Томаш Туровський, який (будучи офіцером служби безпеки ПНР) вступив до чернечого ордену і шпигував у Ватикані, а також Ярослав Спира, син легендарного ПНРівського шпигуна Евґеніуша Спири, якого також було звинувачено у співпраці з комуністичним спецслужбами і звільнено із посади Посла Польщі в Перу.

У списку, опублікованому тижневиком - дипломати та працівники консульств, які ще недавно працювали у Києві, Одесі, Луцьку та Львові.  

Цікаво, що працівники Генерального консульства у Львові Вальдемар Ковальський та Мірослав Грита працювали на своїх посадах протягом 2006-10 років. Проти останнього Інститут національної пам'яті Польщі відсилав матеріали до суду у лютому 2011 року.

У списку тих членів дипломатичних служб Польщі, які зізналися в роботі чи таємній співпраці з комуністичними спецслужбами, є й Ярослав Дрозд, який має стати генконсулом Польщі у Львові. Про це повідомляє Вголос.

Нагадаємо, що Литва вирішила оприлюднити прізвища всіх громадян, хто співпрацював з КГБ СРСР у радянські часи. Імена осіб, які раніше вже зізналися у співпраці, залишаться засекреченими, тоді як імена тих, хто досі цього не зробив - стануть публічно відомими.

Раніше голова Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко заявив, що перед інститутом "не стоїть завдання проводити люстрацію".

Список
працівників установ польського МЗС в Україні, які заявили про свою службу або співпрацю із комуністичними спецслужбами, а також осіб, яких IPN підозрює у люстраційному приховуванні:

Bojanowicz Bogusław - Konsulat Generalny Odessa, I sekretarz
Kowalski Waldemar - Konsulat Generalny Lwów, I sekretarz
Podlecki Zbigniew - Ambasada Kijów, attache
Szostak Sylwester -  Konsulat Generalny Łuck, radca-minister, kierownik wydziału ruchu
Wilk Witold - Ambasada Kijów, radca
Wrotniak Sławomir - Ambasada Kijów, I radca
Gryta Mirosław - Konsulat Generalny Lwów, I sekretarz

---------------------

Підготував: Остап КОЗАК

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.