Спецпроект

Музей Голодомору виконав указ Януковича про виставку

Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" презентує виставку "Голодомор: маємо знати". Нагадаємо, що чинний президент України Віктор Янукович вважає Голод 1932-1933 років цілеспрямованим злочином тоталітарного режиму.

Про це "Історичній Правді" повідомила прес-служба Міністерства культури України.

Виставка "Голодомор: маємо знати" відкривається на виконання указу президента Януковича від 1 листопада 2010 року "Про відзначення 20-ої річниці незалежності України".

Презентація виставки відбудеться 17 серпня 2011 року об 11.00 у Національному музеї "Меморіал пам'яті жертв голодоморів" на вулиці Лаврській, 3 (Печерськ).

Янукович: "Голодомор - це злочин радянського режиму"

Експозиція об'єднує документальну, мистецьку та книжкову частини.

У документальній представлено унікальні архівні матеріали: постанови, директиви, книги реєстрації смертності, світлини, свідчення очевидців.

Підсилює бачення трагічних події 1930-х відеоінсталяція. Вона створює уявлення про перебіг колективізації та репресивні заходи радянського тоталітарного режиму.

Мистецьку частину виставки репрезентують картини знаних художників України - Валерія Франчука та Петра Савчина. 

На книжковій виставці представлено наукову літературу, розвідки і опубліковані спогади очевидців Голодомору.  

Перекази про Голодомор у родинах читачів "Історичної Правди" читайте в "Історії Голоду".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.