У Жовтому корпусі дискутуватимуть про спадщину Середньовіччя

В Київському національному університеті ім.Шевченка відбудеться IV-та Академічна дискусія "Спадщина Середньовічних Сходу й Заходу та європейська ідентичність України" - у рамках проекту "Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і Заходом".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Дискусія відбудеться 14 жовтня 2011 року за адресою: бульв Т.Шевченка, 14, ауд. 63, з 9.30 до 15.00.

У програмі заходу:

     9.30 - 10.30

     Вітальне слово:

     Володимир Бугров (КНУ імені Тараса Шевченка),

     Григорій Семенюк (Інститут філології),

     Мирослав Попович (Інститут філософії),

     Микола Жулинський (Інститут літератури)

10.30 - 12.00

І подіумна дискусія "Середньовіччя і богословсько-філософська думка":

       історія української філософської думки і спадщина Отців Церкви; латинська схоластика в українській гуманітаристиці;

     Юрій Чорноморець, доктор філософських наук, професор Національного університету державної податкової служби України.

     Володимир Бурега, кандидат теології, кандидат історичних наук, проректор Київської Духовної Академії з наукової роботи.

     Андрій Баумейстер, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

     Олександр Сарапін,  кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

     Микола Симчич, кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу історії філософії України Інституту філософії НАН України.

     Руслана Демчук, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології Національного університету Києво-Могилянська Академія. 

12.00 - 12.30 - вільна дискусія.

12.30 - 13.00 - перерва на каву. 
 

13.00 - 14.30

ІІ подіумна дискусія "Середньовіччя і література; Середньовіччя й мистецький контекст української культури".

     Микола Сулима, д.філол. н. (Інститут літератури НАН України)

     Юрій Пелешенко, д.філол. н. (Інститут літератури НАН України)

     Оксана Сліпушко, д.філол. н., проф. (Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)

     В'ячеслав Корнієнко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська»

     Дмитро Степовик, проф., доктор мистецтвознавства, завідувач відділу Інституту мистецтва та етнографії НАН України.

     Леся Звонська,  д.філол. н., проф. (Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)

     Юля Джугастрянська, к.філол.н., літературознавець, перекладач, куратор номінації "Романи" Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п"єс і пісенної лірики "Коронація слова", ст. викладач кафедри перекладу КУ імені Бориса Грінченка. 

14.30 - 15.30 - вільна дискусія.

16.00 - 17.00 - доповідь Надії Нікітенко, д. істор. наук, провідного наук. спіробітника заповідника "Софія Київська" (у приміщенні Національного заповідника "Софія Київська", вул. Володимирська, 24)

Спеціальними запрошеними гостями IV Академічної дискусії буде Хор регентів Інституту мистецтв КНПУ імені М. Драгоманова під керівництвом кандидата наук з мистецтвознавства, протодиякона Дмитра Болгарського


Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.