Волзькі татари згадали, як Іван Грозний брав Казань (ФОТО)

В Казані відбулися мітинг і хода, приурочені до 459-ї річниці трагічної битви біля стін місцевого кремля, під час якої війська Івана Грозного взяли столицю Казанського ханства.

Про це повідомляє "Новая газєта".

Заходи, що зібрали близько двохсот учасників, були організовані Всетатарським громадським центром (ВТГЦ) і пройшли без порушень громадського порядку.

 Всі фото: Борис Бронштейн, власкор "НГ" в Татарстані

Напередодні ВТГЦ провів курултай, на якому, опираючись на прийняту в 1990 році Декларацію про державний суверенітет Республіки Татарстан, активісти національного руху засудили "політичну сліпоту, боягузтво, невизначеність керівництва Республіки Татарстан у вирішенні проблем свого народу".

Винищувач Казані Іван Грозний - "святий і благовірний цар"?

Маніфестанти зажадали від керівництва Татарстану "проявити тверду політичну волю щодо захисту інтересів багатомільйонного татарського народу" і домогтися визнання суверенітету республіки.

 Багато молоді

"Ми втратили право обирати свого президента, Конституцію, прийняту в 1992 році на основі референдуму, право користуватися абеткою, прийнятною для татарської орфографії..." - йдеться в поширеному ВТОЦ заяві.

Іван Грозний - син українки Олени Глинської

Сьогоднішня хода центральними вулицями міста з гаслами про незалежність завершилася біля стін Казанського кремля - на місці, вибраному для майбутнього пам'ятника полеглим захисникам міста, і покладанням квітів до встановленого там каменю.

Біля Казанського кремля

Питання про створення цього пам'ятника ледь не вирішився на зорі суверенітету Татарстану. Проводилися конкурси на кращий проект, у розгляді ескізів брав участь тодішній президент республіки Мінтимер Шаймієв. Були прийняті відповідні постанови кабінету міністрів Татарстану і глави адміністрації Казані.

Проте пізніше місцева влада проявила обережність - і до питання про пам'ятник наразі не повертається.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.