Спецпроект

У колишній нацистській в'язниці покажуть фільми про Голокост

Документальні стрічки про євреїв України в часи Другої світової війни та про українців, які їх рятували, демонструватимуть в Національному музеї "Тюрма на Лонцького", де в 1941-1944 роках була катівня гестапо.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

У неділю, 30 жовтня (початок о 13:00), відбудуться показ та обговорення фільму "Назви своє ім'я" (режисер Сергій Буковський, продюсер Стівен Спілберг) - повнометражного документального фільму про Голокост на території України. 

На неділю, 6 листопада (початок о 13:00), заплановані показ та обговорення канадської документальної стрічки "Вона заплатила життям", знятої Іриною Корпан про долю своєї бабусі - Катерини Сікорської, котра в роки Другої світової війни була розстріляна нацистами за рішення врятувати трьох євреїв. 

Покази та обговорення влаштовані з ініціативи Наукового центру дослідження юдаїки та єврейського мистецтва імені Фаїни Петрякової до 70-річчя трагедії Бабиного Яру, де вбивали євреїв, українців та ромів. 

Директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий повідомив, що музей у співпраці з Центром дослідження юдаїки імені Ф. Петрякової започатковує в рамках щонедільного музейного кінолекторію демонстрацію та обговорення фільмів, що розповідають про Шоа (Голокост). 

Праведники світу - українці, які рятували євреїв

Історик Володимир В'ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, підкреслив: "На думку керівництва Радянського Союзу, замордовані у Бабиному Яру не заслуговували на пам'ять: адже це - євреї, яких після війни прийнято було називати "безродними космополітами" і "агентами міжнародного капіталізму", це українці - "буржуазні націоналісти та колаборанти", це військовополонені - "зрадники батьківщини". Сьогодні ми повертаємо в суспільну дискусію раніше не відомі чи спотворені факти і віримо, що праця істориків та кінодокументалістів дозволить кожному дізнатися більше про минуле та зробити власні висновки".   

"Євреї, поруч із українцями та поляками, були серед жертв тоталітарної машини, інструментом якої була ця в'язниця. У незалежній Україні тут створено національний меморіал, в якому ми нагадуємо всім про злочини, що не повинні повторитися", - додав Руслан Забілий. 

Нагадаємо, що в 1941-1944 роках у "Тюрмі на Лонцького" розташовувалася слідча тюрма гестапо (таємної поліції Третього рейху), а в 1939-1941 та 1944-1991 роках - слідча тюрма НКВД-КГБ. До 1939 року тут була польська в'язниця, яка будувалася для кримінальних злочинців, а з часом перетворилася на місце утримання політичних в'язнів - учасників українського визвольного руху.

2008 року тюрму було вперше відкрито для громадськості, а в червні 2009 році Центр досліджень визвольного руху за підтримки СБУ та львівської громади презентував тут музей, якому 13 жовтня 2009 року надано статус Національного.  

ДОВІДКА

"Назви своє ім'я" - це повнометражний документальний фільм про Голокост на території України. Фільм, продюсером якого виступив Стівен Спілберг, знято Інститутом відеоісторії й освіти Фонду Шоа при Університеті Південної Каліфорнії за співробітництва з Фондом Віктора Пінчука.

Режисер Сергій Буковський створив фільм на основі свідоцтв українською та російською мовами з архіву Інституту Фонду Шоа та сучасних кадрів, знятих в Україні. Автор запрошує глядача в подорож відкриттів, поринаючи разом із українськими студентками-розшифровувачками у свідоцтва місцевих єврейських жителів, які дивом вціліли під час масових розстрілів, а також тих, хто рятував своїх друзів, сусідів і зовсім незнайомих людей під час Голокосту.

Глядач довідується про те, що їм довелось пережити, і разом з тим одержує можливість поглянути на сучасну Україну й дізнатися про етнічні стереотипи, що продовжують існувати й понині, а також про те, як пострадянське суспільство вирішує питання про увічнення місць масових розстрілів десятків тисяч єврейських родин та інших жертв нацизму. 

"Вона заплатила життям" - це годинний документальний фільм, який канадка Ірина Корпан зняла про долю своєї бабусі - Катерини Сікорської, котра під час Другої світової війни заплатила життям за рішення врятувати трьох євреїв під час Шоа. Історія, розказана друзями та рідними Катерини Сікорської із Підгаєць на Тернопільщині, засвідчує її відвагу та героїзм під час воєнного лихоліття.

Це надихаючий, емоційний і водночас відвертий погляд на нацистську окупацію і на те, як вона була сприйнята єврейською та українською громадами. У маленькому містечку представники різних національностей жили у злагоді, аж поки не розпочався нацистський терор.

Саме тоді Катерина Сікорська наважилася сховати своїх сусідів-євреїв - міського фотографа Михайла Кляра та двох братів підлітків - Леона та Доліка Креселів, щоб урятувати їм життя. Гестапо за доносом арештувало жінку-вдову, яка піклувалася про своїх дітей-напівсиріт, осиротивши їх цілковито: Катерину Сікорську кинули до в'язниці у Бережанах, згодом перевели до тюрми в Тернополі, де засудили до страти і виконали вирок.

Події фільму відбуваються в Україні, Канаді та Ізраїлі. За мужність Катерина Сікорська була удостоєна титулу Праведниці світу.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.