В Україні з'явився перший у світі Музей домашньої ікони (ФОТО)

У Радомишлі Житомирської області відбулось урочисте відкриття унікального історико-культурного комплексу з єдиним у світі Музеєм української домашньої ікони.

Про це повідомляє прес-служба Ольги Богомолець.

Історико-культурний комплекс "Замок Радомисль" знаходиться на території, де ще в 1612 році архімандритом Києво-Печерської лаври Єлисеєм Плетенецьким була заснована Радомишльська "папірня" - перша в Центральній Україні фабрика з виготовлення паперу.

Реставраційні роботи над відновленням будівлі тривали більше 4 років. Сьогодні "Замок Радомисль" є величною архітектурною спорудою загальною площею 2500 кв.м. Для відновлення справжньої архітектоніки була проведена дослідницька робота, а всі необхідні для реставрації елементи відтворювалися вручну, за старовинними методами.

У замку відтворено інтер'єри XVIІ століття, а сама споруда вражає тим, що побудована без рукотворного фундаменту і розташована на скелі, оточеній водою. У комплексі функціонують, виставкові зали та концертний зал. Замок оточує ландшафтний парк, що складається з декількох островів, з'єднаних між собою кам'яними мостами.

Комплекс "Замок Радомисль"

Ініціатором створення комплексу і його засновником є громадський діяч, меценат і лікар Ольга Богомолець.

За 15 років вона зібрала ікони народних і професійних іконописців з усієї України, багатометрові домашні іконостаси, гуцульські складні і козацькі ковчеги, подорожні образи, ікони, вирізані з дерева, відлиті з металу, написані на склі.

"Я маю особливі почуття до цього замку-музею. Насправді для мене це не музей, це притулок для "ікон-сиріт". Більшість з цих ікон були занедбані, викинуті на барахолку, - повідомила Богомолець. - Їх доводилось консервувати, реставрувати фахівцям і лише зараз вони нарешті отримали домівку".

На відкритті були помічені народні депутати України Олесь Доній, Петро Ющенко та Євген Добряк, радник Президента України Марина Ставнійчук, художник Іван Марчук, заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Лариса Мудрак, представник Нацкомісії у справах ЮНЕСКО Роксолана Іванченко.

Також на відкритті були присутні мистецтвознавці: Анатолій Гайдамака - народний художник України, Лариса Скорик - заслужений архітектор України, Олександр Поліщук - колекціонер, директор музею трипільської культури та етнограф і мистецтвознавець -  Олексій Доля.

Музей можуть відвідати всі охочі з середи до неділі з 11 до 18 год, вартість квитка від 20 грн.

Нагадаємо, у ніч із 14 на 15 травня 2011 року група місцевих жителів на чолі з можновладцем Романом Руденком потрощила ландшафтний парк "Замку Радомисль", щоб забезпечити прохід до річки гусей.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.