В’ятрович презентував книгу засекречених історій з архівів КГБ (ФОТО)

Володимир В’ятрович, який у 2008—2010 роках провів масове розсекречення архівів КГБ, презентував у Києві свою нову книгу "Історія з грифом "Секретно". Таємниці українського минулого з архівів КГБ".

 

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Про видання розповідали його герої, а раніше — фігуранти засекречених справ — керівник Норильського повстання в ГУЛАГу Степан Семенюк, відомі дисиденти та політв’язні Євген Сверстюк та Василь Овсієнко.

Володимир В’ятрович розповів: "Сюжети, розказані в цій книзі, були історією з грифом "Секретно", якої не мав знати ніхто. Це вирвані сторінки з нашої історії, уроки, які мали залишитися невивченими. Але сьогодні не 1930-ті, не 1950-ті і навіть не 1970-ті, коли такі методи були ефективними".

Володимир В'ятрович

Автор зазначив, що ця книга — це відповідь владі на спроби закрити доступ до архівів і тиск на істориків (минулого року колегу В’ятровича Руслана Забілого СБУ допитувала 14,5 годин з приводу його досліджень і конфіскувала комп’ютер із науковими працями та копіями архівних історичних документів).

"Ми здобували волю зі зброєю, потім — у таборах. У Росії більше видано історії про табори, ніж в Україні. Хоча в таборах, де мені довелося перебувати, більшість в’язнів були українці. Частину цієї історії намагаються відібрати. І в тому заслуга автора книги, що він наближає нам цю історію", — зазначає Степан Семенюк.

"Що вдалося В’ятровичу? - запитав Олександр Сугоняко, президент Української асоціації банків. - В нас є багато патріотів, які люблять правду якимись кусочками. А для того, щоб правда була зброєю, треба її не боятися, треба описувати її такою, як вона є. І це вдалося автору".

Сюжет книги побудований на протистоянні СРСР та українського руху опору. Проте це не історія війни системи з рухом, а історії людей по обидва боки цієї майже столітньої боротьби.

Книга "Історія з грифом "Секретно" є спільним виданням Центру досліджень визвольного руху та Мистецької агенції "Наш Формат" у серії "Наш формат історії".

 

Путч у Москві у серпні 1991 року. Як реагувала Україна

Очевидці з радістю згадують момент, коли донецькі шахтарі теж постановили не визнавати розпорядження путчистів із ГКЧП і оголосили про безстроковий політичний страйк, вимагаючи заборони КПРС.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Бомби, облави, містика. Львів напередодні вигнання нацистів

"Людей опанувало шаленство молитви. На подвір'ях вибудовували маленькі вівтарці, повсюди були квіти, свічки, релігійні пісні. І ми у нашій "кімнатці навкарачки" зробили собі маленький вівтарик і цілими днями молилися. Чотки, новенни, рорати, релігійні піснеспіви, святі іконки; то тривало годинами, більше того, цілими днями. Навіть як на дитину, охрещену три і пів рази, було того всього трохи забагато...".

Олег Штуль. Забутий провідник мельниківської ОУН

"Нехай сьогодні ми пишемо найсумніші речі – спогади. Але боротьба триває. І вона триватиме аж до перемоги. Чи ми її побачимо? Чи скоро? Це для історії мало важить. Але побачить її Київ – Золотоверхий наш натхненник. І коли не зустріне нас, то кращих від нас", – писав Олег Штуль у 1962 році.