Спецпроект

Нацрада з питань ТБ просить пам'ятати про жалобу до Дня пам'яті жертв Голодоморів

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення нагадала мовникам про День пам'яті жертв Голодоморів і політичних репресій, який цього року відзначається 26 листопада.

Про це повідомляє "Телекритика".

Регулятор надіслав звернення до керівників телерадіоорганізацій, у якому наголошується на необхідності внесення 26 листопада відповідних змін до телерадіопрограм.

При плануванні програм на цей день Нацрада рекомендує керуватися Правилами ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам'яті, затвердженими Національною радою у 2008 році.

Згідно із цими правилами, у дні пам'яті мовники зобов'язані утримуватися від трансляції:

- комедійних фільмів, розважальних та музично-розважальних програм, вікторин,

- програм на замовлення, музичних творів мажорного звучання,

- рекламних роликів та анонсів з елементами шоу, розваг та еротики;

- а також забезпечувати присутність в ефірі відбивок, джинглів і заставок мінорного характеру чи без звукового супроводу; напередодні та впродовж дня інформувати населення про відповідний день пам'яті.

Цього року на необхідності внесення 26 листопада змін до програмних сіток мовлення наголосив і дорадчий орган при Національній раді - Громадська рада, яка звернулася до регулятора з проханням простежити за дотриманням мовниками правил.

Нагадаємо, що у 2010 році для більшості українських телеканалів День пам'яті жертв голодоморів не став трауром - приміром, Перший національний не розмістив навіть символічну траурну стрічку на своєму логотипі.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.