Спецпроект

Голодомор порятував сьогоднішню Україну від кровопролиття - італійський історик

"Обрання Голодомору в якості центральної події в історії України зіграло свою роль у мирному характері сучасної історії України", – сказав італійський історик та економіст Андреа Ґраціозі.

Про це повідомляє "Голос Америки".

"Якщо держава обирає трагедію в якості основи своєї легітимізації – це добре для її народу, - зазначив Ґраціозі. - Значно гірше, якщо в якості центральної події історії обирається військова перемога над кимось, чи досвід утискання когось".

За словами науковця, вибір історичної основи для легітимізації держави – це політичне рішення: "На мою думку, те, що такою подією обрано Голодомор, від якого постраждали всі українці та народи, які мешкали на території України, – це дуже правильно та сміливо".

"20 років без жодного конфлікту – це значне досягнення, - підкреслив історик. - Незважаючи на численні затяті протистояння, протягом цього часу в Україні жодного разу не пролилася кров. Голодомор може тлумачитись по-різному в межах України, проте факту цієї події не можливо позбавитись".

Андреа Ґраціозі – професор історії в університеті Неаполя імені Федеріко ІІ та президент Італійського товариства вивчення сучасної історії.

За словами італійського вченого, він "став рабом української історії" після того, як почав досліджувати індустріалізацію в СРСР. Він крок за кроком – через дослідження громадянської війни у Радянському Союзі, до вивчення ролі національностей та селян у ній – прийшов до дослідження голоду в Україні у 30-их роках.

Ґраціозі каже, що не міг спати багато місяців, коли в архівах міністерства закордонних справ Італії знайшов листи дипломатів, які розповідати про голод в Україні.

"Події, про які йшлося в листах, були надзвичайно важкими для усвідомлення. Я був глибоко вражений. Зокрема і через це, листи були опубліковані лише через 2 роки після їх відкриття", – розповів науковець.

У 2007-му році видавництво "Фоліо" опублікувало упорядковану Андреа Ґраціозі книгу "Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів. 1932 – 1933-ті роки".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.