Спецпроект

У Нотр-Дам де Парі молилися за жертв Голодомору

Мовчазна процесія з транспарантами пройшла від скверу Тараса Шевченка, що біля катедрального собору Святого Володимира Великого в Парижі, до собору Паризької Богоматері, роздаючи дорогою листівки, в яких розповідалося різними мовами про жахливі події 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомляє офіційний сайт УГКЦ.

Святу Літургію з цього приводу очолив владика Гліб (Лончина), Апостольський екзарх для українців у Великій Британії, у співслужінні з монсеньйором  Еріком де Муля Бофортом, єпископом-помічником  Паризької архиєпархії, та священиками екзархату і представниками інших католицьких Церков: монсеньйором  Кльодом Брісолетом – ординарієм для Східних Католицьких Церков у Франції, монсеньйором Патріком Жаком – ректором собору Паризької Богоматері та іншими.

Нотр-Дам де Парі - собор Паризької Богоматері

Після літургії була відслужена екуменічна панахида за участю православних священиків: о. Івана Радевича і о. Бориса Хайневського (УАПЦ).

На Богослужінні був Надзвичайний і Повноважний посол України у Франції Олександр Купчишин і представники дипломатичного корпусу.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".