В Берліні відкрили пам'ятник столяру, який убивав Гітлера (ФОТО)

В річницю замаху на Адольфа Гітлера в Берліні було відкрито пам'ятник Георгу Ельзеру, який 8 листопада 1939 намагався вбити нацистського лідера у мюнхенській пивній "Бюргербройкеллер".

Про це повідомляє Spiegel.

Скульптура заввишки 17 метрів являє собою силует профілю Георга Ельзерa. Вночі вона буде підсвічуватися. Установка пам'ятника обійшлася берлінської адміністрації у 200 тисяч євро.

Пам'ятник встановили у центрі міста на вулиці Вільгельмштрассе недалеко від того місця, де раніше знаходилися урядові установи Третього рейху. У декількох сотнях метрів також знаходяться засипані залишки бункера Гітлера.

Пам'ятник на Вільгельмштрассе

Ініціатором відкриття пам'ятника став німецький письменник Рольф Гохут. За його словами, Ельзеру довгий час не приділялося в історичній пам'яті німців достатнього місця - на відміну від офіцерського замаху 1944 року, що його очолював полковник Клаус фон Штауффенберг.

1999: розстріл міністрів у вірменському парламенті (ВІДЕО)

З приводу етичного питання про встановлення пам'ятника людині, яка планувала вбивство, письменник відповів: "Коли законні засоби не працюють, одинаки можуть вдатися до терору".

Столяр з Кьонігсбронна Георг Ельзер намагався вбити Гітлера, підірвавши бомбу у мюнхенській пивній, де члени нацистської партії святкували річницю Пивного путчу 1923-го. Проте вождь нацистів пішов раніше, скоротивши свою промову - літаку, на якому він мав повертатися у Берлін, завадив туман, і Гітлер поспішав на поїзд.

Пивна "Бюргербройкеллер" після вибуху

Вибух стався буквально через кілька хвилин після того, як Гітлер залишив залу, де проходили збори Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини. В результаті загинули сім чоловік, ще 60 отримали поранення.

Сам Ельзер був безпартійним, хоч у 1928 році товариші й умовили його записатися в парамілітарну організацію Компартії Німеччини. Він сповідував протестантські цінності і завжди відмовлявся демонструвати нацистський салют (з викиданням правої руки).

 Георг Ельзер

За словами столяра, до його вчинку його підштовхнула нацистська програма мілітаризації країни і напад німецьких і союзних їм військ на Чехословаччину. Георг Ельзер вважав, що це крок до нової війни: "Своїм учинком я хотів зупинити ще більше кровопролиття".

Ельзера схопили під час спроби перетнути німецько-швейцарський кордон, а 9 квітня 1945 року він був убитий в концтаборі Дахау.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.