Пожежа в унікальному соборі на Одещині відновилася. Агафенгел молиться

Пожежа у Спасо-Преображенському соборі в Болграді Одеської області розгорається з новою силою і станом на 14:00 її площа склала близько 400 квадратних метрів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на центр громадських зв'язків Головного управління МНС України в Одеській області.

У відомстві додали, що для координації роботи рятувальників на місце події виїхав начальник ГУ МНС України в Одеській області Володимир Боделан.

У прес-службі Одеської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) повідомили, що вогонь продовжив своє поширення дахом собору. Митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел благословив пожежників на боротьбу з вогняною стихією і молить Бога про те, щоб вогонь завдав якомога менше шкоди храму.

Падіння бані собору

Нагадаємо, сьогодні близько 7 ранку загорівся Спасо-Преображенський собор, пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя, розташований поруч Болграда. Близько 9 ранку впала баня храму, в якій знаходився осередок загоряння.

Станом на 11:00 у четвер пожежа була локалізована, але все ж ще не згашена остаточно.

З вогнем борються 9 пожежних підрозділів з Болграда, Ізмаїла і Рені. Крім того, залучені військовослужбовці дислокованої в Болграді 12-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України, які, за даними Міноборони, змогли врятувати з собору основні матеріальні і культурні цінності.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.