МУЗЕЙ У ПИРОГОВI ОЧОЛИВ ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ РЕСТОРАНІВ

Музей народної архітектури та побуту біля селища Пирогово очолив Дмитро Заруба, який до цього працював заступником голови Державної служби туризму і курортів і був радником міністра культури України.

Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на запис Дмитра Заруби у соціальній мережі Facebook.

Напередодні призначення Заруба розповів Радіо Свобода, що для розвитку музею потрібно залучити 20 мільйонів гривень.

"Для проведення реставраційних, реконструкційних робіт, поновлення пам’яток історії музею потрібно приблизно 20 мільйонів гривень. У ньому є велика кількість об’єктів, яка взагалі не реконструювалися вже багато років, і це видно неозброєним оком, якщо відвідати "Пирогів". І ці об’єкти – у дуже поганому стані", - сказав Заруба.

"У першу чергу слід зробити павільйони, щоб виставляти ті фонди, які є в музеї. А це – приблизно 80 тисяч різних пам’яток історії та культури. Тобто є що виставляти, але для цього потрібні павільйони, відповідна інфраструктура. Скажімо, для розвитку музею потрібні навіть звичайні туалети, яких зараз недостатньо. І коли до музею приходять до 10–15 тисяч осіб, то не витримує жодної критики та інфраструктура, яка є зараз у "Пирогові", - додав він.

За словами Заруби, музей в Пирогово є державним об’єктом, "але є європейський досвід залучення грошей через спонсорську, благодійну допомогу і взагалі через діяльність музеїв".

"Тобто, якщо взяти музеї Європи, то більшість коштів там заробляють не, скажімо, за рахунок держави, а власною діяльністю музеїв", - пояснив Заруба.

За інформацією, опублікованою Зарубою на персональній сторінці у соціальній мережі, він є президентом Асоціації готелів і ресторанів України та радником міністра культури. У 2010-2011 роках працював у Державній службі туризму і курортів України.

За освітою Дмитро Заруба політолог (у 1993 році закінчив Дніпропетровський державний університет).

Нагадаємо, впродовж минулого тижня Мінкульт звільнив ряд керівників музеїв.

Так, була звільнена з посади гендиректор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марина Громова. Заповідник очолила Вікторія Ліснича, яка з вересня 2010-го по жовтень 2011 року працювала заступником міністра культури.

Також звільнено генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську.

У минулу середу звільнили генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. У четвер колективу в якості керівника був представлений Дмитро Стус.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.