Німецький історик розкаже про "фашиста" Бандеру, ОУН і УПА

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, Німецька служба академічних обмінів та посольство ФРН в Україні запрошують на черговий захід в межах циклу лекцій з історії України – публічну лекцію Ґжеґожа Россолінського-Лібе.

Про це повідомляє прес-служба Фонду Бьолля.

Лекція "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." (німецькою мовою з синхронним перекладом українською) відбудеться 1 березня 2012 р. о 18:30 у посольстві ФРН за адресою: Київ, вул. Б.Хмельницького, 25. 

Подальші заходи за участі Ґжеґожа Россолінського-Лібе в Україні: 

27.02, 13:00 – публічна лекція "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." у Національному гірничому університеті (українською мовою, Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 19, центральний корпус, ауд. 1/121)

28.02, 18:00 – публічна лекція "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." у Всеукраїнському Центрі Вивчення Голокосту "Ткума" (українською мовою, Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 88-а)

29.02, 17:00 – публічна лекція "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." у Центрі візуальної культури Національного університету "Києво-Могилянська Академія" (українською мовою, Київ, вул. Григорія Сковороди, 2).

Ґжеґож Россолінський-Лібе - випускник Університету Гамбурга. Він пише дисертацію "Степан Бандера: життя українського фашиста і пам'ять про нього (1909-2009)".

Цитата з праці Россолінського-Лібе "Свято фашизму і військових злочинів в Едмонтоні. Політичний міф і культ Степана Бандери в мультикультурній Канаді":

"Міф Бандери змусив частину української діаспори в Канаді та інших країнах вшановувати фашистського, антисемітського і радикально націоналістичного політика, прихильники якого не тільки прагнули співпрацювати з нацистами, але також убивали євреїв, поляків, росіян, тих українців, які не були націоналістами, та інших людей в Україні, котрі сприймалися як вороги священної ідеї нації".

Читайте також: лекція німецького історика про стосунки нацистів та ОУН у 1941-му

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.