У Львові розкажуть про життя в соціалістичній Німеччині

Як жили мешканці НДР? Чим відрізнялося їхнє життя від повсякдення решти "соцтабору"? Чим жив Східний Берлін? Яким чином німців привчали до "соціалістичного" способу життя? Чи існувала в Східній Німеччині опозиція?

Як усе це показує Музей НДР, розповість на публічній лекції історик Олеся Ісаюк.

Лекцію “Резервація соціалізму: музей Німецької Демократичної республіки у Берліні” прочитає науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка, докторант Університету Марії Склодовської-Кюрі (Польща) Олеся Ісаюк.

Час і місце: 30 квітня 2012 року о 17.00. Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (Львів, С.Бандери, 1).

Лекція є одним із заходів циклу “Тоталітарне минуле в музеях” в рамках проекту ЦДВР “Досвід подолання наслідків тоталітаризму”.

“Східна Німеччина – найзахідніший сателіт СРСР. Своєрідною резервацією "соціалізму" був Східний Берлін, – розповідає історик Олеся Ісаюк. – В 1947 – 1989 рр. німці встигли добре познайомитися з соціалістичним способом життя та репресивною машиною комуністичного режиму. Саме у Берліні з’явився один з найвідоміших символів останнього – Берлінська стіна. На території НДР радянські окупаційні війська перебували з першого по останній день її існування”.

Попри тягу тоталітарної системи до уніфікації, НДР все ж була особливим випадком. Завдяки висунутості на Захід Східна Німеччина була "вітриною соціалізму", завдяки чому матеріальне становище середньостатичного жителя Східної Німеччини було кращим, ніж жителя СРСР.

“У музеї НДР можна побачити предмети побуту, до болю схожі на ті, якими користувалися у радянських квартирах 70-80-х років. Але такий відносний "люкс" не рятував німців від всюдисущого КДБ і його східнонімецького клона – Штазі, від всевладдя партійних бонз, від регламентації і бюрократизованості повсякдення. Як форпост соціалізму, Східна Німеччина була об’єктом особливої уваги спецслужб та військових відомств”, – говорить дослідниця. 

Під час лекції будуть продемонстровані фотоматеріали.

Читайте також: "Вдова Хонеккера: "Те, що НДР більше не існує - велика трагедія"

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.