Спецпроект

УПА треба вивчати в порівнянні з іншими визвольними рухами — професор Гарварду

В Українському науковому інституті Гарвардського університету відбулася презентація книги Володимира В’ятровича "Друга польсько-українська війна. 1942—1947".

Тему польсько-української війни в роки Другої світової обговорювали також і в Нью-Йоркському університеті, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

В цих закладах історик Володимир В’ятрович презентував свої дослідження — книгу "Друга польсько-українська війна. 1942-1947" та упорядковане двотомне зібрання "Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА".

Заступник директора Українського наукового інституту Гарвардського університету Любомир Гайда відзначив в обговоренні: "Якби тема УПА і тогочасних подій на Україні вивчалася в порівняльному аспекті з іншими світовими подіями, це би зняло напругу, яка досі існує над студіями на цю тематику. Наприклад, історії визвольних рухів Ірландії чи Ізраїлю".

Володимир В’ятрович, який писав книгу, працюючи над архівом Миколи Лебедя в Гарвардському університеті, додав, що опубліковані ним півтисячі невідомих раніше документів про ці події з архівів СБУ, Гарвардського університету та ЦДВР мають змінити академічну дискусію, щоб вона опиралася на документальні свідчення сторін війни, а також третіх її учасників — німецьких та радянських військ.

Дискусія на цю тему відбулася і в рамках семінару "Спадщина Української повстанської армії в історичних працях (1942-1950)" у Нью-Йоркському університеті.

На семінарі, організованому Центром американсько-українських відносин, також виступили: старший науковий співробітник Інституту етнології Національної академії наук України Оксана Кісь, науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук України Оксана Юркова, старший науковець Шкільної ради штату Пенсильванії Ігор Мірчук, голова Світової конференції українських державницьких організацій Аскольд Лозинський.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.