Будівля Національного художнього музею - під загрозою?

Колектив Національного художнього музею України боїться, що споруда закладу буде пошкоджена внаслідок будівництва по сусідству 10-поверхівки. Висотку збудують на місці історичного будиночку, де в часи СРСР був центр рухівського самвидаву.

Про це з посиланням на колектив музею повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, музейники звернулися з проханням запобігти будівництву, яке планується на місці історичного двоповерхового будиночка за адресою пров. Музейний, 8A - там хочуть побудувати 10-поверхову адміністративну споруду з підземним двоповерховим паркінгом.

Будівництво музею свого часу відбувалося на болотистій ділянці, де архітектору В. Городецькому довелося зводити штучний мурований насип, а стіни музею підпирати контрфорсами.

Крім того, охоронна зона музею складає 30 метрів. Майбутню споруду відділяє від музею всього 10 м.

 Фрагмент поштівки початку XX сторіччя. Музей щойно побудовано. Будинки за нинішньою адресою пров. Музейний, 8 - праворуч. Фото: ЖЖ Михайла Кальницького

Через це зазначене будівництво унеможливить доступ до лекційної зали музею, вхід і вікна якої виходять безпосередньо на будівельний майданчик. А також призведе до транспортного колапсу на Музейному провулку, де й так постійно виникають затори, а тротуари зайняті парковками.

 Музей позначений номером 6. Жовтим позначено місце планованого будівництва

"Я попереджав про небезпеку знесення історичного двоповерхового будиночка, на що влада не відреагувала, - заявив Бригинець. - Як виявилося, забудовнику, напевно, дозволяють діяти далі в розрахунку на те, що скоро впаде і Музей, землю під яким можна буде забудувати ще однією висоткою".

Старовинна будівля на Музейному, 8А була облицьована сучасною плиткою

Фасадна будівля у Музейному провулку, 8-а (колишній житловий будинок 1819 р. побудови) 1994 року була визнана щойно виявленим об’єктом культурної спадщини.

15 квітня 2008 р. наказом Міністерства культури і туризму України її визнали такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. В 2009 році КМДА прийняла розпорядження, яким було вирішено розібрати історичний будинок.

В 1990-1991 роках в цій будівлі містився інформаційний центр Руху (Рухінформцентр) - центр тодішньої опозиційної преси і самвидаву. Тут діяло також Товариство української мови ім. Тараса Шевченка "Просвіта".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.