Подерв'янський і Кальницький вирішать, що Ахметову будувати на узвозі

Сформовано склад громадської ради, якому належить вирішити, що необхідно побудувати на місці знесеної фабрики "Юність" на Андріївському узвозі.

Про це повідомляє The Village.

До складу ради увійшли 11 осіб: культуролог Олексій Коган, художник Лесь Подерв'янський, галерист Євген Карась, архітектор Петро Маркман, історик Михайло Кальницький, диригент Герман Макаренко, директор "Музею однієї вулиці" Дмитро Шльонський, громадський активіст і журналіст Ігор Луценко, екскурсовод Владислава Осьмак, історик і філософ Мирослав Попович та директор музею Михайла Булгакова Людмила Губіанурі.

"Склад ради вже офіційно затверджено, найближчим часом плануємо приступати до роботи, - зазначила координатор проекту Юлія Філоненко. - Система створення ради розроблялася таким чином, щоб виключити будь-яку можливість корупції. Було кілька етапів голосування, всі пропозиції розглядалися".

За словами Філоненко, до складу палати експертів увійдуть професійні архітектори, які, за рекомендаціями громадської ради, тільки створять проекти на архітектурний конкурс, опишуть, що і як там має бути. А вже реалізовувати ці проекти "будуть інші архітектори, щоби, знову ж таки, виключити можливість корупції".

Нагадаємо, що контрольована Ринатом Ахметовим компанія "ЕСТА Холдинг" у квітні цього року зруйнувала три історичні будівлі для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ. Після розголосу та акцій протесту представники компанії пообіцяли не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати "арт-простір", попередньо обговоривши його з громадою.

На сайті Junost.org.ua городянам запропонували шляхом голосування сформувати профільну раду, яка вирішить долю місця.

Рада складається з двох палат: суспільної та експертної. Громадська палата повинна вирішити, що саме має бути в культурному просторі кварталу "Юність" - наприклад, музей, концертний зал і парк.

Рішення громадської палати стане завданням для експертної палати ради, яка буде складатися з семи фахівців з організації міського простору і сформує завдання для архітектурного конкурсу.

Перше засідання громадської ради відбудеться в кінці липня. Створити експертну раду планують до серпня.

У червні цього року Державна будівельно-архітектурна комісія заявила про порушення містобудівних норм під час реконструкції Андріївського узвозу.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".