В Києві перейменують усі вулиці Леніна, які лишилися

Комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків КМДА підтримала ініціативу "Української громади Києва" про "перейменування вулиць Леніна в Києві на честь українських героїв".

Про це сказав лідер союзу громадян "Українська громада Києва", заступник керівника центрвиборчштабу партії "ВО "Свобода" Сергій Рудик, повідомляє "Експрес".

Політики запропонували замінити названі ім'ям вождя Жовтневої революції чотири вулиці, відповідно:

- у Дарницькому районі, мікрорайон Бортничі - на вул. сотника Аверкія Гончаренка (український військовий, командир українських частин у бою під Крутами);

- у Солом'янському районі, мр-н Жуляни - на вул. Отамана Зеленого (Данило Терпило - український революціонер, повстанський отаман. Глава Дніпровської повстанської дивізії в 1918 р., звільняв Київ від більшовиків);

- у Деснянському районі, с. Троєщина - на вул. козака Степана Щербака (козак 4-ї Київської дивізії Армії УНР, герой Другого Зимового походу. Степан Щербак на пропозицію більшовицького комісара перейти на службу більшовиків відповів від імені всіх козаків відмовою. Розстріляний 22 листопада 1921 у м. Базар. Реабілітований 27 квітня1998 р.);

- у Святошинському районі - на вул. Олексія Алмазова (український військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки).

Комісія підтримала три з чотирьох запропонованих перейменувань за умови, що вулицю Леніна у Деснянському районі міста Києва перейменують на вулицю Олександра Загродського (військовий діяч часів УНР, генерал-полковник Армії УНР, командир Волинської дивізії, учасник Першого зимового походу, заступник головнокомандувача Армії УНР).

Як відомо, в січні 2012 року "свободівці" заявили, що на Лісовому масиві розбито меморіальні дошки генералу Жукову на вулиці, названої в його честь. Активісти партії пропонували перейменувати вулицю Жукова на честь Олекси Алмазова.

До того, як стати одним із керівників ВО "Свобода", Сергій Рудик був заступником мера Києва Леоніда Черновецького і входив до партій Владислава Каськіва "Пора" та Віктора Балоги "Єдиний центр".

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.