Спецпроект

ОФІЦІЙНО ВІДКРИЛИ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ КИЄВА

У Києві відкрилися два музеї - "Музей історії міста Києва" та "Музей історії шістдесятництва". На відкриття Музею історії Києва місто витратило 5,5 млн грн. В експозиції - 600 експонатів із 372 тисяч. У травні Попов уже урочисто відкривав обидва музеї.

Про це повідомляє РБК із посиланням на голову КМДА Олександра Попова.

"Кошти, які ми витратили з бюджету, - це 5,5 млн грн для того, щоб виставити обладнання і експозицію і таким чином відкрити музей, - зазначив Попов. - У залах "Музею історії міста Києва" виставлено 600 експонатів із 372 тисяч, які знаходяться у фондах музею".

Серед експонатів - археологічні пам'ятки часів Київської Русі, барельєф архангела Михаїла з міської ратуші, особисті речі видатних киян, живопис, твори мистецтва. 

Вхід до Музею історії Києва коштуватиме 35 грн для дорослого, 15 грн для дітей.

Музей історії шістдесятництва створений на основі колекції, зібраної членами громадської організації "Музей шістдесятництва", яка налічує понад 20 тисяч експонатів. Він розташований на вулиці Олеся Гончара, 33.

Серед експонатів - зразки самвидаву, картини, рукописи і друковані видання, а також унікальні фотографії і особисті речі шістдесятників.

"Музей шістдесятництва - це тема, яка цікавить українську інтелігенцію, і ми хотіли розповісти правду про той час", - зазначив голова КМДА.

Музей шістдесятництва - розповідь про заклад його директора. ФОТО

Музей шістдесятництва є філією Музею історії Києва. До понеділка вхід у музей вільний, а з понеділка квиток буде коштувати 25 грн, пільговий - 10 грн.

Музей історії Києва відкрився на місці скандальної забудови на Хмельницького, 7, біля метро "Театральна".

Відкриття музеїв приурочено до святкування Дня незалежності України.

Як відомо, у травні 2012 року Олександр Попов уже врочисто відкривав Музей історії Києва і Музей шістдесятництва. Але одразу після церемонії музеї були зачинені на ремонт.

Музей історії Києва заснований у 1978 році. З 1982-го музей працював у Кловському палаці на Липках.

У 2004-му приміщення палацу передали Верховному суду України, а музей "тимчасово" залишився без власного приміщення. З 2004 року музей не мав можливості проводити повноцінну виставкову діяльність. Його фонди зберігаються в Українському домі, а археологічний відділ, розташований у Будиночку Петра на Подолі, намагалися виселити.

Улітку 2011 року київська влада пообіцяла переселити музей у скандальну забудову над метро "Театральна". Депутати Київради від опозиції стверджували, що це приміщення не пристосоване для збереження експонатів. Зараз у фондах музею — 250 тисяч експонатів.

Читайте також: "Екс-директори Музею історії Києва: "Музей хочуть розформувати"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.