Спецпроект

Визначено 5 музеїв, які позмагаються за грант Ахметова у 10 мільйонів

Завершилося засідання експертної ради проекту "Динамічний музей" фонду Ріната Ахметова "Розвиток України", рішенням якого були визначені 5 українських музеїв з 25 зареєстрованих на розгляд.

Про це повідомляє кореспондент "Історичної Правди".

Тепер ці музеї продовжать суперництво за основний грант проекту "Динамічний музей" у розмірі 10 млн грн, спрямований на модернізацію музею, оновлення підходів і методів роботи і формування власного бачення розвитку протягом наступних трьох років.

Крім того, ще два музеї з "короткого списку" отримають гранти на суму до 250 тисяч грн кожен на реалізацію окремих компонентів проекту.

Основний музей-реципієнт співпрацюватиме зі спеціально призначеним експертом-фасилітатором, завданням якого буде постійне консультування і надання фахової підтримки (професійні контакти, досвід і пр.) команді проекту.

"Короткий список" обраних музеїв (за абеткою):

1. Державний природничий музей Національної академії наук України у Львові. Проект "Природничий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею".

2. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького. Проект "Музей для всіх: інтерактивний культурологічний соціально орієнтований проект для широкої аудиторії".

3. Донецький обласний краєзнавчий музей. Проект "Дитячий музейний центр для дітей з різними фізичними та соціальними можливостями".

4. Музей книги і друкарства (Київ). Проект "Минуле і сучасність в просторі Музею книги і друкарства України".

5. Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара» (Київ). Проект "Актуальний Музей: стратегія динамічного розвитку".

Грантоотримувачів визначила спеціально створена експертна рада, який засідає у два етапи. Вчорашня рада у складі 5 українських експертів (Зеновій Мазурик, Юлія Литвинець, Світлана Остапова, Владислав Піоро, Олеся Островська-Люта) визначила шорт-лист з перерахованих музеїв.

На другому етапі два іноземних і три українських експерти виберуть трьох переможців.

"Зробити вибір було дуже складно: часто доводилося вибирати між хорошим і дуже хорошим, - зазначила керівник проекту "Динамічний музей" Олеся Островська-Люта. - Це був дійсно важкий вибір - і професійно, і емоційно. Наші музеї, у всякому разі, ряд музеїв у різних регіонах, готові до позитивних змін і готові працювати на це".

Остаточне рішення експертної ради буде оголошено 2 листопада 2012 року. У період з середини вересня до середини жовтня цього року відбудуться моніторингові візити в ці п'ять музеїв з метою оцінки їхнього потенціалу та здатності реалізувати запропоновані проекти.

Як відомо, фонд "Розвиток України" оголосив про конкурс у рамках проекту "Динамічний музей" у березні цього року.

Проект "Динамічний музей" покликаний допомогти українським музеям розвинути власні ресурси відповідно до міжнародних музейних стандартів, а також реалізувати проекти, котрі можуть мати експериментальний характер або базуватися на досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв.

Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, запровадження PR- та фандрейзингових складових роботи).

Це мусять бути дії, котрі наблизять музей до своєї аудиторії, перетворять його на жвавий осередок культурного обміну, а також сприятимуть стабільному розвитку музейних програм надалі.

Читайте також: "Як зробити супер-музей. Досвід Кракова і Парижа"

Теми

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.