Спецпроект

Музей наркотиків у Мексиці: тільки для військових

Кілька тижнів тому в Мехіко був відкритий музей, про який не повідомлялося в путівниках і в який доступ для туристів був закритий.

По це пише siteua.org.

10 залів в бункері міністерства оборони могли відвідувати лише військові, ті, хто щодня веде боротьбу з наркокартелями.

Лише небагатьом журналістам пощастило відвідати цю експозицію і зробити кілька фото, найчастіше таємно. В Museo del Narco, як його всі називають, виставлені для огляду амулети, фетиші, мобільні телефони і зброю, прикрашену золотом і дорогоцінним камінням.

В 10 залах, що розташувалися на 302 кв. метрах, демонструються всі хитрощі, які використовують наркоторговці для транспортування наркотиків: марихуані надають форму сирних голів, її ховають у шоколад і в черевики з подвійною підошвою.

Одним з центральних об'єктів став пістолет, що належав Амадо Карілло Фуентосу, одному із засновників наркокартелю Хуарес. Він помер в 1997 році під ножем пластичного хірурга, який повинен був подарувати наркоділкові зовсім нове обличчя. 

Ще одним важливим експонатом стала гвинтівка AR-15, що належала іншому наркобаронові - Ектору Луїсу Палма Салазару. Зарядний пристрій гвинтівки прикрашено золотою пальмою.

Також тут можна побачити куленепробивну футболку, гранатомети, автомати з лазерним наведенням, а також гвинтівки, якими користувалися селяни, захищаючись під час збору врожаю коки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.