Спецпроект

АНОНС: лекція директора Національного музею Грузії в Києві

22 листопада 2012 року в Будинку митрополита (заповідник "Софія Київська") відбудеться зустріч з Давідом Лордкіпанідзе – генеральним директором Національного музею Грузії.

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Об 11:00 Давід Лордкіпанідзе прочитає лекцію на тему "Сучасні тенденції розвитку музейної справи на прикладі  Національного музею Грузії". 

За годину після цього розпочнеться дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта (куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова)

Лекція-презентація присвячена сучасним тенденціям розвитку та реформування музейної справи на прикладі Національного музею Грузії - інституції, що в 2004 році об’єднала низку провідних музеїв в різних регіонах країни і стала успішним зразком трансформації пострадянського музею в сучасну, інноваційну, творчу, орієнтовану на публіку інституцію, ефективно інтегровану в урбаністичну та соціальну індустрію.

Днями в Тбілісі прокотилась низка акцій "за" і "проти" закриття "Музею радянської окупації", який саме є частиною Національного музею Грузії. 

Давід Лордкіпанідзе – археолог, антрополог, професор, доктор наук, член-кореспондент Національної Академії наук Грузії (2009). З 2004 року – генеральний директор Національного музею Грузії.

Лауреат численних премій та нагород  серед яких The Georgia's Order of Honour (2000), Award of the Prince of Monaco (2001), The French Order of "Palmes Academiques" (2002), The French Order of Honour (2006) та The Rolex Award for Enterprise.

Теми

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.