У Києві зник пам'ятник першому трамваю у Східній Європі. ФОТО

З Поштової площі (Поділ) зник пам’ятник "Першому київському трамваю", встановлений у 1992 році на маршруті №1 електричного трамваю - першого в Російській імперії та Східній Європі.

Про це у своєму фейсбуку написала учасниця руху "Збережи Старий Київ" Марія Лєбєдєва.

"Розібрали і відвезли в невідомому напрямку, з бетону стирчать штирі, - обурюється активістка. -  Нікого жодні органи нагляду за культурною спадщиною  не повідомили. По-хамськи, традиційно".

Автор пам’ятника архітектор Володимир Собцов наголосив, що всі деталі монумента Першому трамваю – дуже цінні.

"Він підлягав реставрації. Усі його деталі – цінні, навіть шматки бруківки, принесені трамвайниками – 19-го сторіччя. Мова про його пересування йшла, але ніхто навіть не міг подумати, що все відбудеться так жахливо, з такими грубими порушеннями всіх можливих правил і законів", - сказав Собцов.

 Пам′ятник першому трамваю було встановлено в 1992 році, на честь його 100-річчя. Фото: kievtown.net

Водночас, як повідомили у Київській адміністрації, пам’ятник тимчасово демонтували на період укріплення підпірної стіни майбутньої розв’язки на Поштовій площі.

"Аби не пошкодити пам’ятник під час проведення будівельних робіт, його було демонтовано та транспортовано до реставраційної майстерні. Тут пам’ятник зберігатиметься три тижні, після чого його повернуть на звичне місце", - заявили у КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва".

Нагадаємо, цього року відзначається 120-річчя київського електричного трамваю - перший його маршрут якраз і пролягав з Подолу (повз Поштову площу) на Хрещатик.

Раніше під приводом реконструкції з Поштової площі прибрали пам'ятник морякам Дніпровської флотилії, які загинули під час оборони Києва у 1941 році.

Дивіться також на цю тему:

Бізнес-історія трамваю у Києві. Як і чому він з'явився в місті. ФОТО

Київські трамваї: як було і як стало - порівняйте. ВІДЕО

Федір Піроцький - полтавчанин, який винайшов електричний трамвай

У Львові розмальовують стіни радянськими квитками на трамвай. ФОТО

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.