Будинок на фундаментах Княжого палацу в Києві знесли

Будинок у пров. Десятиному, 3, який стоїть на підмурівку середньовічного палацу київських князів і проти знесення якого виступали київські активісти, знесли.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Багато киян виступали проти знесення цієї будівлі, - зазначив депутат. - Адже навіть якщо з юридичної точки зору всі документи були підготовлені, то з моральної - кияни вбачають небезпеку в знесенні згаданого будинку, який має хоч і не архітектурну але історичну цінність".

Депутат також додав, що якщо на місці згаданого будинку, який стоїть на підмурках Княжого палацу, буде зведена велика капітальна будова, то про ідею поновити Княжий палац чи включити його підмурки до загального історично-туристичного комплексу на Старокиївській горі разом з підмурками Десятинної церкви можна забути.

Як відомо, будинки у провулку Десятинному, 3 та 5 були передані у 2002 році Українській православній церкві Київського патріархату для експлуатації й обслуговування адміністративних і господарських приміщень.

Кілька днів тому Бригинець заявив, що на території цих будинків здійснювалися нелегальні археологічні розкопки.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.