На набережну Москви-ріки повернули пам'ятник Шевченку

Демонтований із набережної Тараса Шевченка в Москві пам'ятник поетові повернули на місце.

Про це повідомляє департамент інформаційної політики МЗС України.

Наразі пам'ятник законсервували, а ремонтні роботи остаточно завершаться навесні 2013 року. Крім того, планується впорядкувати прилеглу до пам'ятника територію.

"У рамках українсько-російського діалогу та на виконання домовленостей президентів України та Росії реставраційні роботи буде завершено до проведення у 2014 році спільних заходів з відзначення 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря", - наголошується в повідомленні.

Нагадаємо, у квітні цього року монумент Шевченку в Москві було демонтовано для рестраврвції.

Пам'ятник Тарасу Шевченку в Москві належить до об'єктів культурної спадщини РФ федерального значення. Скульптура роботи Юлія Сінкевича, Михайла Грицюка та Анатолія Сніцарєва - це бронзова фігура поета заввишки 5,6 м на гранітному постаменті.

Пам'ятник встановлено в 1964 році. Поруч розташовані готель "Україна" і Київський вокзал.

Дивіться також:

Урок ювілею Шевченка. Сіоніст про Кобзаря

 

Шевченко неполіткоректний: "москалі", "німота" і "полукацапи"

"Шева" живий! Кобзар як приклад успішності та стилю

Тарас мав дружину і дітей. Про казахську родину поета

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.