У Херсонесі знайшли базиліку

185-ий археологічний сезон у Національному заповіднику "Херсонес Таврійський" став найбільш багатим за кількістю археологічних знахідок за всі роки незалежної України.

 

Про це повідомляє Газета.ua із посилання на "КП-Крим".

"Нам вдалося детально дослідити 1000 квадратних метрів території, на якій і виявили базиліку. Швидше за все, вона датується V-VI століттями. Вдалося відтворити планування споруди на папері. Ми виявили колони, а також фрагменти фрескового розпису на стінах. До слова, в розписах , які переважно зображують лики святих, налічується більше десяти відтінків кольорів", - розповіла кандидат історичних наук, завідувач відділу наукових дослідницьких робіт Національного заповідника "Херсонес Таврійський" Олена Кленіна.

У базиліці дослідники знайшли гему. У стародавні часи гему носили на пальцях як кільця і ​​використовували її в якості друку. Ця знахідка ідеально збереглася, вона зроблена з чорного гагату.

Подібний об'єкт востаннє вчені знаходили 40 років тому.

Біля вівтарного виступу в базиліці (апсиді) археологи виявили дві каплиці, які, як з'ясувалося, слугували похоронними спорудами.

"Вдалося розкрити одну з могил. Судячи з результатів досліджень, скелети належать знаті. На останках жінки знайшли цікавий артефакт - скляний браслет зі стилізованим рослинним орнаментом, який ідеально зберігся", - розповіла Олена Юріївна.

Всю колекцію знахідок учені готують для передачі в музей при заповіднику.

 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.